10 травня 2011

Терміном бронхіальна астма позначається захворювання дихальних шляхів запального характеру, при якому відбувається бронхіальна обструкція. Тобто під час запалення звужується просвіт бронхів, внаслідок чого утруднюється дихання, кожен вдих супроводжується характерним звуком, нестача повітря приводить до приступів кашлю. У середньому на планеті хворобою страждають п'ять людина зі ста, що дає право говорити про її поширеності.

Хоча обструкція бронхів є оборотною, небезпека захворювання полягає в тому, що наслідки такої обструкції можуть бути незворотними. У тривалому періоді в бронхах відбуваються морфофункціональні порушення, змінюється мікроциркуляція в товстій базальній мембрані, а стінки бронхів після проходження нападу не повертаються в нормальний стан.

У переважній більшості випадків бронхіальна астма є своєрідною «відповіддю» організму на дратівливий вплив або, простіше кажучи, на алерген. Однак стверджувати, що захворювання має виключно алергічну природу також не можна. У медичній практиці існує чимало прикладів, коли запалення бронхів викликалося ураженнями головного мозку людини.

Види бронхіальної астми

Існує кілька класифікацій даного захворювання, кожна з яких широко використовується.

За характером причин, за якими з'явилася бронхіальна астма, виділяють інфекційно- і не інфекційно-алергічну форми. Перша передбачає, що хвороба розвинулася як ускладнення інших хвороб дихальних шляхів, мають інфекційну природу. Найчастіше до таких негативних наслідків може призвести ангіна, пневмонія, гострий фарингіт. Два з трьох випадків захворювання потрапляють в цю категорію.

Друга форма має суто алергічну природу, коли бронхіальна астма виявляється реакцією організму на стандартні подразники для алергії: квітковий пилок, пил, лупа, медичні препарати, хімічні речовини та інші. Відзначено, що хоча на дану форму випадає менше половини випадків, саме вона найчастіше передається по спадку.

Види бронхіальної астми за ступенем складності являють собою легку, середньотяжкі і важку форму. Те, до якого виду належить захворювання у пацієнта і визначається лікарем у кожному конкретному випадку на підставі багатофакторного аналізу. Так, на результат впливає частота і тривалість нападів, яка тяжкість нападів, наскільки пацієнт відчуває себе нормально між спазмами.

Ось основні характерні риси кожної з форм:

Легка форма. Характеризується практично повною відсутністю сильних нападів задухидеякі симптоми бронхіальної астми проявляються не частіше декількох разів у тиждень і дуже нетривалі. Нічні напади, які вважаються характерними для захворювання, турбують пацієнта кілька разів на місяць. Між нападами хворий веде нормальне життя.

Середньотяжка форма. Характеризується такими ж по частоті, але сильними нападами задухи. Ночами астма проявляється мінімум кілька разів на місяць і також супроводжується сильними нападами.

Важка форма. У такій формі перебігу загострення різного ступеня тяжкості з'являються у пацієнта регулярно. Деякі з них, особливо небезпечні, при відсутності термінових заходів можуть представляти ризик для життя. Між нападами пацієнт не може вести нормальне життя, так як відчуває брак сил, а симптоми бронхіальної астми хоча і в меншій мірі, все одно дають про себе знати.

Природно, що легка форма з часом, якщо відсутнє належне лікування бронхіальної астми, може переходити в більш важку форму.

Симптоми бронхіальної астми

Як ми вже з'ясували, бронхіальна астма-це захворювання алергічної природи, яке може мати інфекційну і не інфекційну природу. У будь-якому випадку симптоми бронхіальної астми виявляються раптовими нападами, як і при будь-якій іншій алергії.

Під час таких нападів у хворого з'являється свистяче дихання, яке, втім, помітно для інших тільки поблизу, виникає непродуктивний кашель. Пацієнт може відчути задишку різної сили при стандартних фізичних навантаженнях. Ці ознаки бронхіальної астми доповнює характерний симптом у вигляді нічних нападів задухи.

Кілька інших симптомів не фахівців у медицині може ввести в оману. Так обструкція бронхів призводить до тривалого задерживанию повітря в них і для того щоб видихнути людині доводиться кашляти. Такий кашель може раптово з'являтися, тривати від кількох хвилин до кількох годин, і також раптово зникати.

Розповідаючи про види бронхіальної астми ми згадали, що визначаються види симптомами та їх частотою. Дана класифікація деталізується у чотири групи, для кожної з яких характерні свої ознаки, включаючи результати аналізів.

Так, найбільш легкий перебіг хвороби це епізодичне, коли напади вдень і вночі з'являються від сили раз у кілька тижнів, а то й менше. Загострення якщо і з'являються, то тривають відносно недовго, а між загостреннями дихання відповідає нормі. При цьому ОФВ1 та ПОС повинні бути не менше 80% від норми, а ПОС коливається в межах 20% від норми за добу.

Якщо напади трапляються частіше, ніж раз на тиждень, але при цьому за день у пацієнта не буває двох загострень, кажуть, що бронхіальна астма вже має постійне протягом неважкою формою. Відміну від попереднього виду полягає ще й у тому, що ПОС за добу коливається в межах від 20 до 30%.

При постійному плині неважка бронхіальна астма може перейти у форму середньої тяжкості. Напади вдень відбуваються кожен день, а вночі як мінімум один раз в сім днів. Пацієнт вже не може обходитися без β2-агоністів, коливання ПОС складають від 30% за добу, при цьому ОФВ1 та ПОС становлять від 60% до 80% від норми.

У останньої, самої серйозної формі, напади практично не залишають хворого ні вдень ні вночі, значення показників ОФВ1 і ПОС на 40% і більше відстають від норми. Пацієнт в такому стані вже не може підтримувати нормальну фізичну активність.

Діагностика бронхіальної астми

Діагностика захворювання проводиться за деякими напрямками. По-перше, на його наявність вказують характерні симптоми бронхіальної астми, про яких йшлося вище. По-друге, помітне і швидке полегшення нападу після інгаляції препарату, розширює бронхи, це ще один покажчик на правильність діагнозу. По-третє, проводиться аналіз мокротиння і рентгенографія дихальної системи.

Особливими методами є дослідження дихання. Діагностика бронхіальної астми у цьому випадку базується на отриманні даних про частоті, силі і швидкості вдиху. Отримувати власні результати і зіставляти їх з нормальними значеннями можна і в домашніх умовах за допомогою приладу пикфлоуметра.

Коли діагностика бронхіальної астми дала позитивний результат, проводяться дослідження, спрямовані на виявлення алергену. Найчастіше обмежуються шкірними тестами на увазі їх ефективності та економічності, але при необхідності проводять більш складні аналізи.

Лікування бронхіальної астми

Перш, ніж ми почнемо описувати лікування бронхіальної астми, ще раз нагадаємо, що дане захворювання практично нерозривно пов'язана з алергією. Іншими словами, така реакція є відповіддю імунітету організму на сторонній вплив. Суть цієї «відповіді» полягає в запаленні бронхів. Це запалення призводить до описаних вище симптомів, і саме на боротьбу з ним має спрямовуватися основне лікування.

Бронхіальна астма є одним з тих недуг, з якими можна боротися тільки під керівництвом досвідченого лікаря. Саме лікування бронхіальної астми повинно бути ступінчастим, тобто набір медичних препаратів і частота їх застосування варіюється в залежності від того, які проявляються симптоми у пацієнта.

Основою для терапії найчастіше виступають глюкокортикостероїди у формі інгаляцій. Додатково до них можуть призначатися таблетовані засоби або ін'єкції, які застосовуються як для лікування, так і для профілактики хвороби. Обов'язково прочитайте правила користування інгаляторами, перш ніж почнете їх застосовувати самостійно.

Природно, що протизапальну симптоматичне лікування бронхіальної астми це лише частина комплексного підходу. Друга важлива складова – визначення алергену, який викликав таку реакцію, і нівелювання його впливу.

Якщо алерген має інфекційну природу, то в обов'язковому порядку проводиться терапія, спрямована на боротьбу з цією інфекцією. Якщо ж бронхіальна астма викликана неінфекційних алергеном, то по можливості обмежується контакт хворого з цією речовиною. В деяких випадках даний підхід може вимагати кардинальної зміни способу життя начебто зміни роботи або переїзду в інше місто. При точному визначенні алергену слід прислухатися до рекомендацій лікаря, якими б важкими для виконання вони ні були.

Однією з проблем, з якими стикається лікування бронхіальної астми є велика кількість мокротиння у бронхах. Від неї потрібно в обов'язковому порядку позбавлятися. Для цього рекомендується здійснювати часті пішохідні прогулянки по чистому повітрю, зробити регулярним виконання спеціальної лікувальної гімнастики. Правильно підібрані гімнастичні вправи дозволяють не просто збільшити вентиляцію бронхів, але й навчають пацієнта керувати диханням, завдяки чому ознаки бронхіальної астми хоча і не зникають повністю, але стають підконтрольними.

Залежно від того, в якому напрямку змінюється обсяг препаратів, можливо два підходи до лікування хвороби. Перший передбачає застосування інтенсивного лікування з самого початку. Найчастіше це дозволяє отримати контроль над симптомами, після чого поступово знижується інтенсивність лікування. Другий спосіб полягає у відповідності лікування діагностованою формі захворювання. Якщо обрана інтенсивність не призводить до позитивних результатів, вона поступово збільшується. В іншому випадку (якщо лікування допомогло), інтенсивність скорочується, але не раніше, ніж через 3 місяці стабільного стану.

Профілактика бронхіальної астми

Під профілактикою захворювання розуміється комплекс заходів, спрямований на мінімізацію ризику появи нападів і ускладнень. А основою профілактики хвороб алергічної природи є позбавлення пацієнтів від контакту з алергеном. Потрібно розуміти, що поки контакт не зникне, практично будь-яке лікування бронхіальної астми буде мати тільки короткочасний, обмежений ефект.

Попередня рекомендація є обов'язковою для хворих будь-якого ступеня тяжкості. Якщо ж у пацієнта визначається легка форма, то профілактика бронхіальної астми доповнюється спортивними заняттями на відкритому повітрі в проміжку між нападами (ці проміжки повинні бути досить великими).

До вибору виду спорту варто підходити обережно. З одного боку він повинен дозволяти хворому максимальний час прибувати на чистому повітрі, а з іншого боку не слід перебільшувати фізичні навантаження. Прикладами відповідних видів спорту є піший або велотуризм з частими зупинками, великий теніс, веслування, лижний спорт.

Ще в радянський час пацієнтам призначали санаторно-курортне лікування бронхіальної астми. Це дійсно ефективний метод профілактики, але він спрацьовує лише в тому випадку, якщо клімат в місці, де знаходиться санаторій, ідеально підходить хворому. Інакше профілактика бронхіальної астми в санаторії може виявитися безуспішним.