5 квітня 2012

Простатит – це чоловіче захворювання, при якому у представника сильної статі відбувається запальний процес передміхурової залози, провокує появу цілого ряду неприємних симптомів.

Передміхурова залоза є виключно чоловічим органом. Досить часто при простатиті у хворого діагностується також уретрит, везикуліт. Якщо пацієнт похилого віку, то у нього паралельно може мати місце також аденома передміхурової залози. Можливо гостре і хронічне протягом захворювання. При цьому поява гострого простатиту найбільш часто провокують грам-негативні бактерії. Таку форму хвороби відносно легко діагностувати і лікувати за допомогою прийому антибіотиків. У той же час серед чоловіків дуже часто зустрічаються випадки хронічного небактеріального простатиту, який важко піддається діагностиці і не має зв'язку з певним поразкою інфекційного характеру. Отже, у разі хронічного простатиту лікування антибіотиками не зможе дати належного ефекту. За статистикою, хронічним простатитом страждають близько 35% чоловіків старше п'ятдесятирічного віку.

Причини простатиту

Розвитку простатиту сприяє ряд певних причин. Дуже часто ознаки простатиту проявляються у тих чоловіків, які ведуть нерегулярне статеве життя, часто піддаються переохолодження і травм. Крім того, простатит може розвиватися як наслідок зниження імунітету, погіршення кровообігу і лімфообігу в органах малого тазу чоловіка, як результат гормонального збою, який провокує певний рівень андрогінну недостатності. Фактором, що сприяє прояву простатиту, вважається також ряд інфекцій, які передаються статевим шляхом. Отже, простатит часто проявляється у чоловіків після незахищеного статевого акту.

Крім того, симптоми простатиту часто виникають на тлі наявності у хворого певних перешкод на виході з сечового міхура (камені, пухлини тощо).

Розвиток бактеріального простатиту приблизно в 80% випадків провокує кишкова паличка в інших випадках збудником стають інші бактерії. Додатковим чинником, що сприяє захворюванню, є той факт, що в якості поживного середовища для власного розвитку бактерії використовують простатический сік. Потрапляння бактерій в простату відбувається через кров, а з інфікованого сечівника вони можуть потрапити в передміхурову залозу через лімфу. Подібне явище відбувається через особливого будови простати і її постачання кров'ю. В передміхуровій залозі немає власних магістральних кровоносних судин, і її постачання кров'ю проходить через кілька дрібних судин. Саме через слабкий кровотоку в тканинах залози часто відбуваються застійні явища і розвиваються інфекції.

Тому будь-які фактори, що безпосередньо впливають на простату (занадто інтенсивна або, навпаки, рідкісна статеве життя, проведення катетеризації тощо), можуть стати відправною точкою у розвитку простатиту.

Симптоми простатиту

Симптоми простатиту гострої форми проявляються різким зростанням температури. Хворий страждає від ознобу, у нього болить поперек, проявляються болю у м'язах та суглобах. В промежині чоловік відчуває певний дискомфорт і почуття нехарактерного тепла. Там може утворитися припухлість, простата збільшується в розмірах. Частішають позиви на сечовипускання, при цьому сеча хворого каламутніє. З часом при торканні до промежини виникає біль, яка стає інтенсивніше при сильному натисканні на простату. Пізніше до загальних симптомів гострого простатиту додаються больові відчуття внизу спини і в області статевих органів. Іноді біль може поширюватися і на інші ділянки тіла. Хворий скаржиться на помітне почастішання нічних сечовипускань, при цьому в процесі сечовипускання його мучить відчуття печіння. При гострому простатиті проявляються ознаки загальної інтоксикації організму. В деяких випадках внаслідок розвитку локального запалення в передміхуровій залозі у хворого починається сепсис. У подібних випадках людині потрібна негайна госпіталізація і термінове лікування.

Хронічний простатит, має бактеріальну природу, часто взагалі протікає безсимптомно, проте він може спровокувати появу у чоловіка ознак інфекцій сечовивідних шляхів, що виникають як ускладнення хвороби. Крім того, в даному випадку можливе виникнення наступних ознак простатиту: болючість під час еякуляції, наявність крові в спермі, постійна поява виділень з сечівника. Можливо прояв болю в області між анусом і мошонкою. Пізніше чоловік може страждати від сексуальної дисфункції, яка виникає внаслідок описаних симптомів.

Ускладнення простатиту

В якості ускладнень як гострого, так і хронічного простатиту виникає ряд серйозних захворювань і станів. Так, у чоловіка, який хворів на простатит, може відчутно знизитися кількість чоловічих статевих гормонів, що стає причиною зниження статевого потягу. Як наслідок, у людини проявляються постійні проблеми з ерекцією. Крім того, труднощі з потенцією у чоловіка, хворого на простатит, можуть виникати як наслідок ряду психологічних проблем.

Ще одне серйозне ускладнення хронічного простатиту – безпліддя, яке відзначається приблизно у 40% пацієнтів, що страждають хронічною формою захворювання.

Іноді в якості ускладнень простатиту зазначається освіта каміння і кіст простати. Ще більш грізним ускладненням є склероз простати: стан, коли заліза зменшується і перестає повноцінно функціонувати. При цьому необоротному стані пацієнт приречений на постійні болі, проблеми з сечовипусканням, сексуальні розлади.

Аденома простати, що є доброякісним утворенням, також часто розвивається саме як наслідок простатиту. При аденомі хірургічне втручання неминуче.

Найбільш грізне ускладнення простатиту у чоловіків – рак передміхурової залози, що загрожує найсерйознішими наслідками.

Всі ці ускладнення, а також безпосередньо захворювання хронічним простатитом значно погіршує життя чоловіка. Саме тому своєчасне грамотне лікування простатиту вкрай необхідно.

Діагностика простатиту

Для правильного встановлення діагнозу важливо підійти до діагностики простатиту комплексно. Насамперед, спеціаліст проводить опитування і огляд пацієнта. Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, при якому визначає деякі симптоми простатиту – хворобливість і набряк передміхурової залози.

Керуючись зібраними даними, він приймає рішення про призначення хворому посіву сечі з метою встановлення причин інфекції. Щоб отримати точні результати, проводиться порівняння культур у трьох зразках сечі. Для цього проводиться аналіз сечі, зібраної на початку сечовипускання, із середньої порції, а також піддаються аналізу виділення, отримані при масажі простати після сечовипускання. Якщо має місце збільшену кількість колоній бактерій, то простатит підтверджується.

Щоб не допустити помилок у процесі діагностики простатиту, важливо виключити деякі хвороби, деякі симптоми яких схожі з ознаками простатиту. Це апендицит, цистит, рак простати, нетримання сечі, доброякісна гіперплазія простати, пієлонефрит.

Також проводиться аналіз крові, результати якого при простатиті відзначається зростання числа лейкоцитів і зростання швидкості осідання еритроцитів. Крім того, при необхідності хворому призначаються і додаткові методи дослідження – УЗД простати і органів, розташованих поруч, комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.

Лікування простатиту

Проведення лікування простатиту включає курс медикаментозної та подальшої підтримуючої терапії. Хірургічне втручання проводиться в тому випадку, якщо ефект від курсу консервативного лікування був незадовільним.

При лікуванні гострого простатиту важливо негайне проведення системного антибактеріального лікування. Найчастіше лікар призначає хворому прийом триметоприм-сульфаметоксазолу, тетрацикліну, фторхінолонів. У разі прояви простатиту як наслідки венеричних хвороб лікування включає також прийом цефтріаксону, доксицикліну та ін.

Лікування триває в залежності від ступеня тяжкості хвороби. Воно може тривати від двох діб до семи днів. Після основного курсу лікар призначає хворому курс підтримуючого лікування.

В процесі підтримуючої терапії важливо дотримуватися щадний режим, бажано постільний. Обов'язково повинна бути присутня достатня гідратація, що включає, як мінімум, пиття восьми склянок води щодня. Пацієнт може приймати анальгетики кошти з жарознижуючим ефектом. Можливе періодичне застосування для лікування простатиту сидячих ванн. При гострому бактеріальному простатиті після адекватної терапії хворий повністю одужує. Рідко можливі прояви ускладнень: іноді внаслідок простатиту гострої форми у чоловіка може розвинутися абсцес або свищ простати.

При лікуванні хронічного простатиту практикується застосування тривалих курсів прийому антибактеріальних препаратів: їх призначають на період 4-8 тижнів.

Якщо у хворого має місце хронічний простатит, слід пройти курс масажу простати, який значно полегшує загальний стан хворого. При небактериальном простатиті для полегшення його симптомів використовуються антихолінергічні препарати, а також анальгетики. Щоб позбутися від постійної хронічної болю в області простати, лікування необхідно альфа-адреноблокаторами та і міорелаксантами. Введення анальгетиків хворому практикується з метою усунення спазмів сечового міхура. Часто призначаються також фізіотерапевтичні методи, які спрямовані на стимуляцію нервових закінчень передміхурової залози і навколишніх тканин. В якості своєрідного методу терапії рекомендується періодичне проведення мастурбації, яка сприяє захисту від появи набряку тканини простати. Крім того, на сьогоднішній день існує ряд методик, що дозволяють нормалізувати обмінні процеси в тканинах простати, поліпшити циркуляцію крові, стимулювати м'язи простати. Для цього застосовується електростимуляція, лазеротерапія, магнітотерапія й інші ефективні методи.

Крім того, існують і народні засоби, які використовуються для лікування простатиту. Вони можуть застосовуватися як супутня терапія, однак потрібно узгодження всіх способів лікування хвороби зі спеціалістом.

Однак навіть при правильному підході до лікування рецидиви захворювання простатиту відбуваються дуже часто. Так, за статистикою, хвороба повторюється приблизно в половині випадків.

При неефективності всіх зазначених вище методів лікування лікар приймає рішення про необхідність хірургічного втручання. В даному випадку мова йде про трансуретральной резекції простати. В ході цієї операції всі заражені тканини повністю видаляються. Таку операцію призначають літнім пацієнтам, адже після її проведення у людини може розвинутися безпліддя. Іноді також пацієнтам призначається проведення простатектомії – оперативного втручання, під час якого простата і навколишні її тканини повністю видаляються. Після такої операції у людини може розвинутися імпотенція і нетримання сечі.

Профілактика простатиту

Щоб забезпечити адекватну профілактику простатиту, чоловік, перш за все, повинен ретельно дбати про дотримання всіх норм інтимної гігієни. Не слід допускати тривалого переохолодження. Профілактика простатиту передбачає зміну щоденного раціону харчування. Важливо мінімізувати вживання тих страв і продуктів, внаслідок яких розвиваються регулярні запори, які негативно впливають на кровотік до органів малого тазу. Мова йде про жирної, солодкої їжі, а також про смажених стравах. Чоловік повинен постійно стежити за тим, щоб його сечовий міхур опорожнялся регулярно і повністю. Не можна допускати несвоєчасного сечовипускання.

Не менш важлива в цілях профілактики простатиту і регулярне сексуальне життя. При цьому не слід допускати незахищеного сексу з випадковими партнерами, щоб уникнути зараження інфекцією.

Якщо чоловік щодня тривалий час перебуває в позі сидячи, то дуже важливо здійснювати перерви в сидячій роботі, під час яких проводити динамічну розминку. Важливі і заняття фізкультурою, регулярні фізичні навантаження.

Профілактика простатиту передбачає щорічні профілактичні консультації та огляди у уролога. Даний пункт слід в обов'язковому порядку виконувати тим чоловікам, яким вже виповнилося тридцять років.

Крім того, слід відповідально поставитися до дотримання здорового способу життя: відмовитися від куріння, не допускати зловживання алкоголем.