Опис актуально на 09.10.2013
- Нормазе, інструкція і ціна
- Арава
- Відгуки на Седальгін
- Відгуки на Бруснивер при циститі
Антибактеріальний препарат з протигрибковим ефектом. Активна речовина – амфотерицин В. Принцип дії заснований на зв'язуванні з эргостеролами, які знаходяться в мембрані клітини грибка. Під дію медикаменту порушуються обмінні процеси, а вміст клітини виходить у міжклітинний простір, викликаючи лізис грибка. Основний компонент препарату продукується Streptomyces nodosus. В залежності від концентрації активної речовини Амфолип може надавати як фунгіцидну, так і фунгістатичну дію. Лікарський засіб не активні у відношенні вірусів, бактерій і рикетсій. Медикамент випускається у вигляді суспензій, лиофилизата, в таблетованої лікарської форми. Купити Амфолип можна в будь аптечної мережі (пред'явлення рецептурного бланка лікаря не вимагається).
Показання:
Амфолип призначають при грибкових ураженнях: північноамериканський бластомікоз, криптококовий менінгіт, пліснявий мікоз, дисеміновані форми кандидамикоза, хронічна мицетома, гиалогифомикоз, дисемінований споротрихоз, гістоплазмоз, хромомикоз, фикомикоз, дисемінований аспергільоз, кокцидиоидоз, кишкова кандидоносительство, інвазивний аспергільоз, грибковий сепсис, ендокардит, інфекційні ураження органів черевної порожнини (в тому числі перитоніт), гиалогифомикоз, ендофтальм. Інструкція по застосуванню препарату Амфолип рекомендує призначати медикамент при американському шкірно-вісцеральному лейшманіозі. Пацієнтам з імунодефіцитом при діагностуванні вісцерального лейшманіозу лікарський засіб призначають як первинної терапії.
Протипоказання:
Амфолип не призначають при вираженій патології ниркової системи, при індивідуальній гіперчутливості до активного компоненту — амфотерицину Ст. При цукровому діабеті, цирозі печінки, годуванні груддю, агранулоцитоз, амілоїдозі, гломерулонефриті, гепатиті, виношуванні вагітності медикамент призначають з обережністю, оцінюючи потенційний ризик. Пацієнтів з супутньою патологією додатково обстежують фахівці вузького профілю.
Побічна дія:
Дихальна система: риніт, кашель, відчуття першіння в горлі (при призначенні інгаляційних форм). Нервова система: епілептичні напади, і мігренозні головні болі, поліневропатія. Травний тракт: гепатотоксичні прояви у вигляді підвищення рівня ферментів АЛТ і АСТ, диспепсичні розлади (біль у шлунку, блювання, діарейний синдром, нудота), порушення апетиту. Серцево-судинна система: зміни на електрокардіограмі, порушення ритму, нестабільність рівня кров'яного тиску. Органи чуття: порушення зорового сприйняття у вигляді диплопії, нечіткості зору, розлади слуху. Мочевыделительный тракт: прояви нефротоксичності у вигляді азотемії, гиперкреатининемии, ацидозу. Органи кровотворення: гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні відповіді у вигляді анафілактичних реакцій, ангіоневротичного набряку, гарячкового синдрому, свербежу, шкірних висипань по типу кропив'янки, бронхоспазму та задишки. У місці введення амфотерицину В можливий розвиток тромбофлебіту. Рідко на фоні лікування відзначається гіпомагніємія, міалгія, гіпокаліємія, артралгія, зниження маси тіла.
Спосіб застосування:
Амфолип вводять внутрішньовенно, краплинно. Рекомендована концентрація становить 0, 1 мг на 1 мл, тривалість вливання – 2-4 години. Перед початком лікування проводять пробне введення препарату під контролем температури тіла і рівня кров'яного тиску: 1 мг амфотерицину В розводять у 20-50 милий розчину декстрози, отриманий розчин вводять внутрішньовенно повільно протягом півгодини. При відсутності алергічних реакцій, побічних ефектів лікарський засіб вводять у добовій дозі, розрахованій за схемою: 0, 25-0, 30 мг на 1 кг ваги. При вираженій патології ниркової системи, при захворюваннях серцево-судинної системи, підвищеної чутливості до компонентів препарату лікування рекомендується починати з мінімальних доз – 5-10 мг з поступовим збільшенням на 5-10 мг на добу (максимум 0, 7 мг/добу). Необхідно враховувати загальний стан пацієнта, важкості перебігу основного захворювання, супровідну патологію і переносимість медикаменту при підборі дози лікарського засобу. Якщо лікування було припинено на термін більше 7 днів, то терапію слід розпочати з мінімальної дози з подальшим поступовим збільшенням. Для внутрішньопорожнинних інстиляцій застосовують свіжоприготовлений розчин: 5-50 мг (основна речовина) на 10-20 мл розчину декстрози 5%. Після інстиляції через 8-12 годин рекомендується введення 20 мл розчину N-ацетилцистеїну 5%, з подальшим поступовим відсмоктуванням. Для промивання сечового міхура готують розчин за схемою: 5 мг активної речовини на 1 л стерильної води. Промивання здійснюється через спеціальний трьохканальний катетер. Процедури проводяться протягом 5-10 днів. Лікування споротрихозу: тривалість лікування – 9 місяців, курсова доза – 2, 5 грама. Лікування аспергильоза: курс розрахований на 11 місяців, доза – 3, 6 грама. Лікування риноцеребрального фикомикоза проводиться курсовою дозою 3-4 грама амфотерицину Ст. Розчин для інгаляцій готується перед застосуванням за схемою: 50 тис. ОД на 10 мл стерильної води. Інгаляції проводяться протягом 15-20 днів двічі на добу. Разову дозу знижують до 25 тис. ОД при використанні інгаляторів, які працюють тільки на вдиху. Тривалість терапії розрахована на 10-14 днів. Можливе проведення повторного курсу через 7-10 діб. Таблетки Амфолип призначають двічі на добу по 200 тис. ОД. Можливе збільшення разової дози до 500 тис. ОД. При локалізованих формах кандидамикоза лікування проводять протягом 10-14 днів. При глибоких і поширених мікозах Амфолип призначають на 3-4 тижні.
Особливі вказівки:
Ціна на Амфолип варіює залежно від регіону і форми випуску (від 2000 до 15000 рублів). Тривала терапія веде до посилення вираженості токсичних ефектів. Під час лікування амфотерицином В обов'язково проведення загального аналізу крові, сечі. Рекомендується контролювати вагу хворого, показники роботи печінкової системи і нирок, рівень іонів калію в крові. Всім пацієнтам проводять електрокардіографічне дослідження серця. Пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, медикамент можна вводити тільки після завершення процедури. Лікарський засіб не містить бактеріостатичних агентів і консервантів, тому від медичного персоналу вимагається повне дотримання всіх правил асептики і антисептики. Систему рекомендується попередньо промити 5% розчином глюкози перед повторним використанням для внутрішньовенного вливання амфотерицину Ст. Лікування припиняють при діагностуванні анемії.
Лікарська взаємодія:
Амфолип несумісний з розчином хлориду натрію, гепарином та іншими розчинами, які містять у складі електроліти. Наявність бензилового спирту та інших бактеріостатичних добавок веде до преципітації активного компонента. Лікарський засіб може знижувати ефективність етинілестрадіолу (підвищується ризик розвитку кровотеч «прориву»). Амфотерицин В посилює токсичність і підвищує ефективність флуцитозина, препаратів сульфонілсечовини, теофіліну (за рахунок подовження періоду напіввиведення). Відзначається синергізм при лікуванні нітрофуранами. Антидепресанти, циметидин, ненаркотичні анальгетики та інші інгібітори мікросомального окислення в печінці здатні підвищувати концентрацію активної речовини в сироватці крові (посилюється токсичність), уповільнювати швидкість метаболічних процесів. Зворотний ефект спостерігається при одночасному лікуванні індукторами мікросомального окислення в печінці (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, барбітурати). При цьому відзначається зниження ефективності препарату. Амфолип здатний посилювати вираженість токсичних проявів при прийомі серцевих глікозидів, курареподібних міорелаксантів (при недостачі іонів калію в організмі цей ефект виражений сильніше). Ризик гіпокаліємії зростає при лікуванні глюкокортикостероїдами, адренокортикотропного гормону, інгібіторами карбоангідрази. Неприпустимо одночасне лікування антибіотиками, у яких виражено нефротоксичну дію. Ризик розвитку гематологічних порушень та анемії зростає при проведенні променевої терапії, при прийомі протипухлинних медикаментів та інших препаратів, які надають пригнічуючий вплив на кістковомозкове кровотворення.