Опис актуально на 24.11.2011

Препарат цефтріаксон належить до цефалоспоринових антибіотиків третього покоління. Він діє як бактерицидний засіб, інгібуючи синтез клітинної стінки бактерій. Даний препарат має широку дію проти мікробів, впливаючи на різні мікроорганізми. Цефтріаксон всмоктується досить швидко і повністю після того, як він був введений внутрішньом'язово. Через півтори години спостерігається найвища концентрація речовини в плазмі крові. Його біодоступність — 100 %. В організмі він зберігається тривалий час. Діюча речовина цефтріаксону дуже легко потрапляє в органи, кісткову тканину і у всі рідини організму. Його концентрація в грудному молоці становить близько 3 — 4 % від концентрації цефтріаксону в сироватці крові. Його напіввиведення відбувається протягом від п'яти до восьми годин. Але потрібно враховувати, що у людей старше75 років, цей період складає вже 16 годин, у дітей – шість з половиною днів, у новонароджених – близько восьми днів. Нирками виводиться близько 50 % препарату, частина його виходить з жовчю. Можливе виникнення кумуляції у хворих з нирковою недостатністю.

Показання і спосіб застосування препарату:

Препарат використовується в процесі терапії інфекційних захворювань, спровокованих чутливими мікроорганізмами: інфекцій ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкірних інфекцій та інфекцій м'яких тканин організму, інфекцій сечостатевих органів, органів черевної порожнини. Даний лікарський засіб призначається при сепсисі, бактеріальної септицеміїхворим на інфекції кісток і суглобів. Показаннями до застосування препарату цефтриаксон є: бактеріальний менінгіт і ендокардит, сифіліс, хвороба Лайма, м'який шанкр, тифозна лихоманка, сальмонельоз. Цефтриаксон ефективний при інфекціях у людей, які мають ослаблений імунітет, а також в якості профілактики ускладнень після операцій.

Можливо внутрішньовенне та внутрішньом'язове застосування препарату. Слід вводити тільки свіжоприготовані розчини. При приготуванні розчину для введення внутрішньом'язово препарат розбавляють водою для ін'єкцій. При цьому співвідношення повинні бути наступні: 0, 5 г цефтріаксону на 2 мл води, 1 г – на 3, 5 мл води. Ін'єкції виконують в зовнішній верхній квадрант сідниці, голка вводиться глибоко. В одну сідниці не рекомендують вводити більше 1 г препарату. Щоб уникнути подальшого виникнення болю в місці, де був введений препарат, можна використовувати одновідсотковий розчин лідокаїну.

При приготуванні розчину для введення внутрішньовенно препарат розбавляють водою для ін'єкцій. Співвідношення повинно бути наступним: 0, 5 г препарату в 5 мл, 1 г — в 10 мл внутрішньовенно Вводить протягом декількох хвилин. Щоб провести інфузію внутрішньовенно, 2 г цефтріаксону розвести в 40 мл розчину, який не містить іони кальцію Внутрішньовенно доза 50 мг/кг ваги вводиться протягом півгодини крапельно. Для дітей в періоді новонародженості і недоношених дітей доза дорівнює 20-50 мг/кг ваги тіла один раз на добу. Новонародженим дітям з бактеріальним менінгітом слід вводити початкову дозу 100 мг/кг ваги тіла один раз на добу. Після того, як патогенний мікроорганізм був виділений і його чутливість визначена, дозу препарату зменшується. Діти віком від З тижнів до 12 років отримують дозу 50 — 80 мг/кг на добу, розділену на два введення. Дорослі та діти після 12 років приймають по 1 — 2 г один раз на добу. Період лікування встановлюють залежно від типу інфекції і тяжкості захворювання. Після того, як всі симптоми хвороби зникнуть, і температура тіла прийде в норму, необхідно продовжувати терапію препаратом як мінімум три дні. Дорослим з неускладненою гонореєю одноразово вводиться внутрішньом'язово 0, 25 г ЛЗ. При необхідності профілактики виникнення інфекцій після операції дорослим вводиться одноразово 1 г препарату приблизно дві години до операції. Вступ відбувається внутрішньовенним методом у вигляді інфузій, воно повинно тривати 15 — 30 хвилин, концентрація становить 10-40 мг/мл.

Протипоказання і можливі побічні ефекти:

Не можна приймати препарат хворим, які мають високу чутливість до компонентів цефтріаксону, а також іншим цефалоспоринів і пеніцилінів. Заборонено приймати цефтриаксон у першому триместрі вагітності. При лікуванні препаратом необхідно відразу ж припинити годування груддю. Протипоказанням є печінково-ниркова недостатність.

Препарат хворі переносять відносно добре. У деяких випадках може виникнути ряд побічних ефектів. В роботі травної системи: блювота, нудота, діарея, гепатит, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт. Також може спостерігатися гіпопротромбінемія, інтерстиціальний нефрит, ряд алергічних проявів. Вкрай рідко виникає набряк Квінке. В якості місцевих реакцій можуть проявитися флебіт при введенні внутрішньовенно, а також болі в місці внутрішньом'язової ін'єкції. При тривалому процесі лікування препаратом у великих дозах може змінитися картина крові. В цьому випадку застосовують симптоматичну терапію.

Особливі рекомендації:

Цефтріаксон не можна поєднувати з іншими антимікробними препаратами в одному об'ємі. Препарат знижує синтез вітаміну К, через що при паралельному прийомі з препаратами, які знижують агрегацію тромбоцитів, можуть розвинутися кровотечі. Одночасне застосування цефтриаксону з «петльовими» діуретиками з'являється ризик виникнення нефротоксичної дії.