Опис актуально на 14.01.2012

Антибіотик. Розроблений на основі фторхинолона першого покоління. Офлоксацин активний проти широкого спектру бактерій, його застосування можливе в якості альтернативи антибактеріальних препаратів, до яких мікроорганізми резистентні. Лікарський засіб всмоктується в травному тракті практично повністю, швидко проникає в уражені тканини, акумулюючи максимально високу концентрацію активної речовини саме в області ураження, що підкреслює цілеспрямованість його дії. Період напіввиведення-5-7 годин. Випускається в таблетированном вигляді по 200 та 400 мг, у вигляді розчину для ін'єкцій, мазі для очей.

Показання:

Офлоксацин застосовується при інфекційних захворюваннях дихальної системи, органів малого тазу та черевної порожнини, ЛОР-органів, при шкірних захворюваннях та запальних процесах м'яких тканин, ниркової системи, при комплексній терапії туберкульозу, ІПСШ (хламідійні інфекції, гонорея), при профілактиці інфекційних захворювань у пацієнтів з імунодефіцитом.

Протипоказання:

Офлоксацин не призначають при грудному вигодовуванні, у період вагітності, при непереносимості фторхінолонів. Препарат протипоказаний при патології нервової системи (епілепсіянаслідки ЧМТ, інсульту, запальних захворювань). Дітям і підліткам до досягнення повноліття антибактеріальний препарат призначається лише за відсутності можливості застосування іншого медикаменту і з урахуванням тяжкості, особливостей перебігу захворювання.

Побічна дія:

Офлоксацин в популяції переноситься добре при дотриманні дозувань і вказівок лікаря. Рідко зустрічаються алергічні ускладнення, набряклість обличчя, набряк голосових зв'язок, бронхоспазм. Відзначається зниження апетиту, порушення роботи травного тракту (нудота, эпигатсральные болі, блювота, псевдомембранозний коліт, діарея); порушення сну, запаморочення, головний біль, відчуття неспокою, збудження або загальне пригнічення свідомості, різного роду фобії, тремор, порушення координації; зміни картини крові. Рідко спостерігається порушення функції нюху і смаку, гепатит.

Спосіб застосування:

Офлоксацин застосовують внутрішньовенно, перорально, зовнішньо. Дозування призначають залежно від тяжкості захворювання, рівня чутливості мікроорганізмів до активної речовини препарату, стану пацієнта. При внутрішньовенному застосуванні доза варіюється від 100 до 200 мг 1-2 рази протягом доби, при більш тяжкому перебігу інфекційного процесу можливе збільшення максимальної дози препарату до 800 мг/добу. Курс лікування препаратом при внутрішньовенному введенні від 7 до 10 діб. При пероральному прийомі препарату доза підбирається з урахуванням вищевикладених характеристик стану пацієнта. Лікування гонореї проводиться призначенням одноразового прийому препарату в дозі 400 мг. Слід враховувати функціональний стан нирок та печінки пацієнта, оскільки при їх патології препарат акумулюється в організмі, що вимагає дворазового зменшення дозування. Таблетовану форму препарату доцільно приймати в цілому вигляді до їди, запиваючи достатньою кількістю води. Мінімальний період лікування 3-е діб після зникнення симптомів захворювання та нормалізації температури пацієнта.

Особливі вказівки:

В період прийому препарату Офлоксацин не слід займатися видами робіт, які вимагають концентрації уваги та швидкості реакції, в тому числі і водити автомобіль. При застосуванні Офлоксацину» слід обмежити перебування на сонці, оскільки підвищується чутливість до ультрафіолету шкірних покривів.

Лікарська взаємодія:

Антациди, що містять солі заліза, алюміній, знижують всмоктування препарату Офлоксацин. Рекомендований інтервал між прийомами – не менше 2-ох годин. Обережно необхідно приймати з теофіліномпрепаратами антагоністів вітаміну К, цитратами, нестероїдними протизапальними засобами та глюкокортикостероїдами, інгібіторами карбоангідрази, натрію бікарбонатом.