Опис актуально на 19.12.2011

Антибіотик, що є напівсинтетичним пеніциліном. В своєму складі містить антибіотик ампіцилін та інгібітор бета-лактамаз Сульбактам. Сулациллин кислотоустойчив. Механізм дії грунтується на блокуванні синтезу пептидоглікану стінки клітини мікроба. Сульбактам посилює дію препарату відносно стійких штамів, продукуючих бета-лактамазу. Сулациллин не впливає на штами синьогнійної палички, ентеробактерії, штами клебсиелл, пенициллиназпродуцирующие штами стафілококів. Випускається у вигляді порошку, лиофилизата для приготування розчину, в таблетованій формі.

Показання:

Сулациллин призначають при лікуванні інфекційних захворювань. Органи дихання: емпієма плеври, хронічний бронхіт, абсцес легені. ЛОР-органи: середній отит, ангіна, синусит. Сечовидільна система: ендометрит, простатит, уретрит, цистит, пієліт, пієлонефрит. Травна система: сальмонельоз, дизентерія. Шкірні покриви: дерматити, імпетиго, рожа. Жовчовивідні шляхи: холецистит, холангіт. Препарат призначають при скарлатині, перитоніті, менінгіті, сепсисі, септичному ендокардиті, гонококової інфекціїу післяопераційному періоді для профілактики інфекцій.

Протипоказання:

Сулациллин не застосовують при грудному вигодовуванні, інфекційному мононуклеозі, алергії, вагітності, недостатності печінкової системи, нирковою системи.

Побічна дія:

Органи кровотворення: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія. Нервова система: головні болі, нездужання, сонливість. Травна система: псевдомембранозний ентероколіт (рідко), діарея, зниження апетиту, диспепсичні розлади, підвищення рівня печінкових ферментів. Можливо підвищення рівня сечовини, азотемія. У місці введення препарату можливе формування флебіту. При тривалій терапії розвивається кандидоз, суперінфекція.

Спосіб застосування:

Внутрішньовенно крапельно Сулациллин вводять зі швидкістю 60-80 крапель на хвилину, при струминному введенні ін'єкція здійснюється протягом 5 хвилин. Внутрішньовенні ін'єкції проводять протягом тижня, після чого переходять на внутрішньом'язове введення. Неускладнена гонорея – одноразовий прийом 1, 5 грам. В післяопераційному періоді: 1, 5-3 грама кожні 7 годин. При внутрішньом'язовому введенні препарату розводять у розчині лідокаїну 0, 5%. При внутрішньовенному введенні Сулацилли розчиняють в розчині декстрози, розчині хлориду натрію 0, 9% в обсязі 10-200 мл.

Особливі вказівки:

При підвищеній чутливості до пеніциліну розвиваються перехресні алергічні реакції з антибіотиками ряду цефалоспорини. Тривале застосування вимагає контролю стану печінкової системи, ниркової системи, органів кровотворення. При розвитку суперінфекції (за розвитку нечутливої мікрофлори) потрібна зміна антибактеріальних засобів. При лікуванні сепсису реєструється реакція Яриша-Герксгеймера (бактериолиз).

Лікарська взаємодія:

Сулациллин несумісний з білковими гидролизатами, продуктами крові, аминоглакозидами. Проносні препарати, глюкозамін, антацидні засоби, їжа, аміноглікозиди знижують і уповільнюють всмоктування препарату. Аскорбінова кислота здатна підвищувати абсорбцію сулациллина. Бактеріостатичні засоби надають антагоністичну дію, а бактерицидні антибіотики – синергидное дію. Сулациллин посилює ефективне дію непрямих антикоагулянтів, знижує ефективність пероральних контрацептивів. Алопуринол, діуретики, НПЗЗ, фенілбутазон підвищують рівень ампіциліну у крові. При прийомі алопуринолу можливий розвиток шкірної висипки.