Опис актуально на 08.06.2012

Напівсинтетичний антибіотик. Механізм дії спрямований на селективне пригнічення активності РНК-полімерази мікроорганізмів. Лікарський засіб чинить бактерицидну дію на позаклітинні і внутрішньоклітинні бактерії. Антибіотик активний проти мікобактерій туберкульозу, грампозитивних мікроорганізмів. Швидка стійкість до препарату розвивається при монотерапії. Рифабутин випускається у вигляді капсул.

Показання, протипоказання:

Рифабутин застосовується при легеневому туберкульозі. Препарат призначають при інфекційних ураженнях, спричинених мікобактеріями. Рифабутин не застосовується при грудному годуванні, непереносимості основного речовини, при виношуванні вагітності. При важкій патології ниркової або печінкової системи антибіотик призначають з обережністю.

Побічну дію, передозування:

Дисгевзія, блювання, нудота, жовтяниця, підвищення рівня трансаміназ ферментів, анемія, міалгія, тромбоцитопенія, лейкопенія, міалгія, алергічні реакції, увеїт, анафілактичний шок, бронхоспазм, еозинофілія, пропасниця. При передозуванні реєструється посилення вираженості перелічених побічних ефектів. Потрібне промивання шлунка, призначення діуретиків, посиндромная терапія.

Спосіб застосування:

Рифабутин призначають внутрішньо 1 раз на добу. Пацієнтам з імунодепресією для профілактики інфекційних уражень показаний прийом 300 мг на день. При мікобактеріальної нетуберкульозної інфекції Рифабутин застосовується в комбінації з іншими препаратами до півроку по 450-600 мг на день (після отримання негативного посіву). При хронічному перебігу полірезистентного туберкульозу легенів антибіотик призначають до 6 місяців (з дати отримання негативного посіву) по 300-450 мг на день. При знову виявлене легеневому туберкульозі показаний прийом 150-300 мг на день. При помірної патології з боку нирок та печінки коригування режиму дозування не потрібна.

Особливі вказівки:

Антибактеріальна терапія потребує регулярного проведення аналізу крові з оцінкою лейкоформули, визначення рівня ферментів печінки. Ризик розвитку увеїту значно зростає при одночасному прийомі кларитроміцину або при застосуванні лікарського засобу у великих кількостях. При розвитку увеїту Рифабутин скасовують, потрібна консультація офтальмолога. У період застосування препарату можливе забарвлення біологічних рідин в червонуватий відтінок. Контактні лінзи також можуть забарвлюватися в помаранчевий колір. При монотерапії значно зростає ймовірність формування резистентності мікроорганізмів. Рекомендується призначати комбинированнуб терапію з іншими протитуберкульозними медикаментами, які не належать до групи рифамицинов. В період проведення антибактеріальної терапії оральні контрацептиви неефективні, потрібне застосування бар'єрних засобів контрацепції.

Лікарська взаємодія:

Рифабутин прискорює процес метаболізму лікарських препаратів в печінковій системі. Антибіотик знижує рівень концентрації зидовудину в крові. Розвиток клінічно значущих взаємодій з пиразинамидом, сульфаніламідами, теофіліном, этамбутолом, залцитабином, флуконазолом малоймовірно. Кларитроміцин і флуконазол здатні підвищувати рівень концентрації антибіотика в крові.