Опис актуально на 10.01.2012

Діюча речовина препарату Димексид — диметилсульфоксид. Володіє вираженим протизапальною дією, механізм якого полягає в інгібуванні вільних радикалів у вогнищі запалення, завдяки чому поліпшується перебіг процесів метаболізму і створюються сприятливі умови для відновлення нормальної структури і функції тканин ураженої ділянки. Крім описаного вище ефекту Димексид має аналгетичну і антибактеріальною дією, демонструє фібринолітичну активність відмінно проникає через шкіру і поверхневі тканини, що робить можливим активне застосування диметилсульфоксиду в лікуванні захворювань суглобів та інших уражень опорно-рухової системи. Крім вищезгаданих ефектів препарат покращує проникність шкіри для інших лікарських засобів, що підвищує їх ефективність при місцевому застосуванні. Впливаючи на мікроорганізми, що сприяє підвищенню проникності клітинних мембран бактерій, що, в свою чергу, підвищує ефективність супутньої антибактеріальної терапії.

Показання:

Області застосування Димексиду — хірургія, косметологія, лікування захворювань шкіри різної етіології, комбустіологія, травматологія і ревматологія: диметилсульфоксид активно використовується в лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, в тому числі при лікуванні ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту (хвороби Бехтерева), деформуючого остеоартрозу (якщо є ураження навколосуглобових тканин), в травматології при лікуванні забитих місць, розтягнень зв'язок, для розсмоктування травматичних інфільтратів. Також Димексид активно використовується в лікуванні реактивного синовіту; обмеженої склеродермії, вузлової еритеми, системної червоної вовчака, грибкових захворювань стоп. Застосовується для розсмоктування келоїдних рубців. У лікуванні тромбофлебіту, екземи, гнійних ран, термічних і хімічних опіків, радикуліту, трофічних виразок та інших гнійних уражень шкірних покривів. Застосовується Димексид і хірургії, зокрема, у шкірно-пластичній з метою консервації шкірних гомотрансплантатів (трансплантат з живої тканини людини). У косметології використовується Димексид для волосся в складі масок — в цьому випадку препарат виконує відразу декілька функцій. За рахунок протимікробної та фунгіцидної дії диметилсульфоксиду вдається уникнути використання консервантів. Крім того, лікарсько засіб виступає в якості активатора транспорту речовин через мембрани в клітини і тканини, що збільшує темпи проникнення активних діючих речовин у тканини шкіри і волосяні фолікули.

Протипоказання:

Незважаючи на чудовий терапевтичний ефект, Димексид має цілий ряд протипоказань. Препарат не призначають при атеросклерозі. Протипоказаний Димексид при вираженій недостатності функції серця і судин (при розвитку набряку нижніх кінцівок, при застійних явищах у малому колі кровообігу, що супроводжуються приєднанням запальних процесів в органах дихальної системи). Не можна призначати препарат хворим ішемічною хворобою серця, в тому числі при стенокардії напруги і при нестабільній стенокардії, на ранніх термінах після перенесеного інфаркту міокарда. При хронічному гломерулонефритіпри пієлонефриті та інших захворюваннях ниркової паренхіми, що супроводжуються порушенням функції органу, Димексид також протипоказаний. При гепатитах різної етіології (у тому числі токсичних і вірусних), при цирозі, коли має місце грубе порушення роботи печінкової паренхіми, диметилсульфоксид призначати не можна. Це справедливо і по відношенню до гострих порушень мозкового кровообігу (інсульт), коматозним станом. Не рекомендується призначати препарат вагітним і годуючим матерям, а також пацієнтам з ураженням очей (глаукома, катаракта). Людям похилого віку прописувати Димексид слід обережно, а дітям до дванадцяти років краще взагалі не призначати.

Побічна дія:

Як правило, на тлі використання Димексиду не виникає жодних побічних ефектів. Однак, в окремих випадках можливий розвиток алергічних проявів з боку шкірних покривів: еритема, висипання, свербіж і печіння шкіри в ділянці нанесення препарату, розвиток дерматиту. Зрідка спостерігається таке ускладнення з боку дихальної системи як бронхоспазм.

Спосіб застосування:

Для лікування різних захворювань шкіри активно використовуються аплікації з Димексидом і зрошення лікарським засобом уражених ділянок шкіри. В залежності від етіології, локалізації та характеру патологічного процесу, буде змінюватися концентрація застосовуваного розчину, кратність терапевтичних процедур. У розчині Димексиду потрібно змочити марлеву серветку, після чого прикласти її до ураженої області і залишити на 30-40 хвилин. Зверху закрити плівкою, бавовняною тканиною або лляною тканиною. Курс терапії, як правило, становить 10-15 днів. Для лікування трофічних виразок застосовують 30-50% розчин Димексиду, в терапії екземи і дифузних стрептодермії — аплікації з 40-90% р-ром. Аналгезуючий ефект при больовому синдромі досягається застосуванням 25-50% розчину. Є особливості застосування Димексиду в області обличчя та інших областях, де шкіра володіє підвищеною чутливістю: у цих випадках рекомендовано використовувати невисокі концентрації діючої речовини (10-30% розчини). У косметології диметилсульфоксид використовується для запобігання відторгнення гомотрансплантатів: 30 % Димексид у вигляді аплікацій застосовується в зоні операції з першого дня і протягом всього післяопераційного періоду. В хірургії Димексид призначається в післяопераційному періоді для обробки післяопераційних ран з метою запобігання запальних ускладнень. Маска для волосся з Димексидом застосовується для відновлення пошкодженого і ослабленого волосся, сприяє прискоренню росту волосся. Для її приготування використовують натуральні масла (реп'яхову, рицинова та ін.), розчини вітаміну А і вітаміну Е, чайна або столова ложка Димексиду. Склад перемішується і в підігрітому вигляді втирається в волосся по всій довжині і втирається в коріння. Рекомендована частота використання — один раз на тиждень.

Особливі вказівки:

До препарату у хворого може бути індивідуальна непереносимість. Часто такі пацієнти при вдиханні парів Димексиду відчувають у повітрі легкий запах часнику. У цьому випадку потрібно починати терапію з обережністю і провести шкірну пробу. Диметилсульфоксид слід нанести на шкіру, і якщо це призведе до почервоніння шкіри, появи свербежу або висипань — значить, у пацієнта гіперчутливість до Димексиду і препарат слід замінити на інший. Димексид для волосся у вигляді масок повинен застосовуватись обережно: не можна допускати потрапляння Димексиду в очі, крім того, концентрованим розчином можна «спалити» шкіру голови, крім того, не можна виключати можливість розвитку алергічних реакцій. При появі останніх (не тільки при використанні масок для волосся, а взагалі в процесі терапії), препарат слід відмінити, а шкірні покриви очистити від слідів діючої речовини. Уникати потрапляння речовини на слизові оболонки та в очі. Рекомендується утримуватися від видів діяльності, які вимагають високої концентрації уваги.

Лікарська взаємодія:

Димексид потенціює ефект етанолу і інсуліну (при тривалому застосуванні диметилсульфоксиду дозу інсуліну зменшують), посилює протизапальну дію ацетилсаліцилової кислоти, хінідину, дигіталісу, нітрогліцерину, стрептоміцину та інших антибіотиків. Димексид підвищує чутливість організму до препаратів для наркозу. Застосовується в комбінації з нестероїдними засобами у терапії ревматичних і деформуючих захворювань опорно-рухового апарату. Для лікування тромбофлебіту широко використовується поєднане застосування Димексиду і гепарину.