29 жовтня 2012

Себорейний дерматит – це хвороба шкіри людини, яка розвивається як наслідок порушень у функціонуванні сальних залоз. У процесі розвитку себореї спостерігається дуже інтенсивне продукування шкірного сала. Як правило, прояви захворювання відзначаються під час статевого дозрівання у підлітків, також діагностується себорейний дерматит у дітей.

При цьому виділення шкірного сала може спостерігатися як на волосистій частині голови, так і на обличчі, а також на інших ділянках тіла, де розташована найбільша кількість сальних залоз.

Причини себорейного дерматиту

До сьогоднішнього дня немає чіткої інформації про причини і механізми розвитку себореї у людини. Однак можна говорити про прямий вплив на розвиток хвороби деяких генетичних факторів. Крім того, хвороба часто проявляється у носіїв стафілокока. В якості збудника захворювання може бути дріжджовий грибок Pityrosporum ovale. Себорея діагностується в осіб з порушенням гормонального балансу, внаслідок якого в організмі збільшується виділення андрогенів і знижується рівень виділяються естрогенів. Хвороба має певний зв'язок з порушенням роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту людини. Слід зазначити, що себорея дуже швидко переходить в хронічну форму, при цьому згодом можуть виникати рецидиви хвороби.

У підлітків хвороба розвивається внаслідок підвищення секреції сальних залоз. Крім того, прояви хвороби можуть спровокувати такі стани: ожиріння, епілепсія, недуги нервової системи, алкоголізм, стрес, зовнішні впливи. Як правило, загострення себорейного дерматиту трапляються взимку і восени, тобто в холодний період.

Симптоми себорейного дерматиту

У хворої людини шкіра виглядає сальної, блискучою, при цьому має сіруватий відтінок і щодо нерівну поверхню.
Виділяються три різні форми захворювання – жирна, суха і змішана. Якщо мова йде про жирної формою недуги, то його, у свою чергу, підрозділяють на густу і жирну форму, в залежності від якості жиру.

Найчастіше ознаки рідкої себореї відзначаються у дівчат у віці від 10 до 14 років. Шкірне сало, яке виділяється з залоз, має рідку консистенцію. Якщо натиснути на шкірні покриви на носі, щоках, на носогубних складках, то помітна масляниста рідина, яка виділяється з залоз. Нещодавно вимите волосся також дуже швидко стають жирними. При жирній формі часто розвивається піодермія. У жінок в період вагітності чи годування дитини, а також у період інтенсивного розумового праці прояви себореї часто посилюються.

Ознаки густий себореї більш часто виявляються в осіб чоловічої статі у віці від 16 до 20 років. В процесі розвитку захворювання знижується еластичність шкіри, вона стає більш щільною, розширюються гирла сальних залоз. При цьому вміст залоз з працею видавлюється, так як має досить щільну консистенцію. При даній формі захворювання часто проявляються атероми, піодермії, абсцеси.

У дітей найчастіше фіксується суха себорея, при якій необхідне спеціальне лікування. У таких дітей, як правило, відзначається себорейний дерматит волосистої частини голови, однак іноді уражаються і шкірні покриви. На шкірі дитини при цьому з'являються лусочки білястого кольору. Якщо їх зняти, то під ними спостерігається почервоніла шкіра. На волосистої частини голови на уражених місцях відзначається витончення волосся.

Змішана форма себореї більше характерна для чоловіків. В даному випадку шкіра обличчя може вражатися жирної себореєю, а під волоссям формуються ділянки сухої себореї.

Хвороба може протікати по-різному: іноді розвиваються тільки невеликі осередки недуги, в інших випадках спостерігається велика еритродермія. Іноді також зазначається ускладнення дерматиту вугрову хворобу і вторинною інфекцією.

Види себорейного дерматиту

Крім описаних форм хвороби визначається також кілька різновидів, які розрізняють за ознаками і особливостями перебігу. Найлегшою формою себорейного дерматиту вважається себорейний екзематід. В цьому випадку у людини відзначається невелике лущення і помірна почервоніння уражених ділянок. При ураженні брів, волосистої частини голови, складки за вухами, в середній частині грудей хворого може турбувати сильний свербіж. При периназальной еритеми, яка вважається різновидом себорейного екзематіда, ураження спостерігаються переважно у жінок.

Класичною формою хвороби вважається плямистий себорейний дерматит, при якому відзначається хронічний перебіг з періодичними загостреннями. В даному випадку відбувається не тільки ураження шкіри голови під волоссям, а також шкіра на обличчі. Спочатку на обличчі утворюються невеликі розрізнені точки, які поступово розростаються. В результаті утворюються обмежені бляшки овальної форми, мають жовтуватий відтінок. При цьому запалення виражено відносно слабко, а місця ураження покриті жирними лусочками.

Діагностика

Особливих труднощів у процесі встановлення діагнозу у лікарів, як правило, не спостерігається. Однак фахівця-дерматолога необхідно не тільки диференціювати хвороба від облисіння, псоріазу, а також інших шкірних недуг, але і визначити, яка саме причина стала основним сприяючим фактором у даному випадку. Тільки провівши всі необхідні дослідження, лікар призначає відповідну терапію.

Лікування

Щоб лікування себорейного дерматиту справило належний ефект, необхідно обов'язково виконувати всі рекомендації лікаря. Більшість фахівців, приймаючи рішення про те, як лікувати пацієнта, обов'язково комплексно підходять до цього питання. При будь-якій формі захворювання в обов'язковому порядку показана вітамінотерапія: особливо важливий прийом Е-ретинолу, вітамінів групи А. Ці вітаміни приводять у норму процеси лущення і ороговіння. В деяких випадках доцільно провести лікування полівітамінними засобами. Визначаючи, як лікувати себорею, лікар може призначити прийом рибофлавіну, левокарнітину. Для місцевого лікування на обличчі і волосистої частини голови застосовуються засоби-кортикостероїди.

У деяких випадках позитивний ефект може дати також лікування народними засобами. Але якщо до захворювання в процесі його розвитку приєднується бактеріальна інфекція, то, як правило, лікуючий лікар призначає курс антибіотиків. В основному застосовуються антибіотики, які мають широкий спектр дії. Але якщо є результати мікроскопічного дослідження або бактеріального посіву, то можливе призначення засобу, що безпосередньо впливає на конкретного збудника захворювання.
Якщо у хворого розвинулася тільки легка ступінь себореї, то в деяких випадках позбутися від цієї проблеми допоможуть самі звичайні косметичні методи. Зокрема, досить регулярно мити голову, підібравши відповідний шампунь. Варто також застосовувати лікувальні лосьйони, маски і бальзами.

Якщо відсутні ознаки запалення на шкірі, можна практикувати деякі косметологічні процедури, наприклад чистку обличчя, маски з протизапальну і розсмоктуючу дію, сеанси лікувального масажу.

Пацієнтам з себореєю необхідно обов'язково дотримуватися правил режиму дня і здорового харчування, нормально відпочивати, а також своєчасно лікувати всі інфекційні хвороби, щоб уникнути появи вогнищ хронічної інфекції в організмі. Ефективний метод запобігання прогресування хвороби – дотримуватися дієти, при якій виключаються жирні, смажені страви, занадто жирна їжа, солодощі, білий хліб. Ці продукти вважаються такими, що посилюють прояви себореї, тому дієта може значно поліпшити стан хворого.

Ускладнення

Найчастіше у хворих спостерігаються ускладнення у вигляді вугрової висипки різних форм. Найбільш поширеною формою висипу у разі рідкої себореї є звичайні вугри, які виглядають як рожеві утворення на шкірі. Іноді після загоєння гнійників на шкірі може залишатися рубець.

Якщо у хворого розвивається густа себорея, то процеси відбуваються в глибоких шарах шкіри. При цьому вугри, які проявляються як ускладнення, будуть вже більш вираженими, а косметичні дефекти, які залишаються після їх загоєння, більш глибокі і помітні.

Рідше в якості ускладнень виникають зливні форми вугрів, для яких характерна локалізація процесу у верхніх шарах підшкірної клітковини. Іноді утворюються абсцеси. Висипання даного типу розташовуються в основному на спині, рідше – на обличчі хворого.

Прояви себорейної алопеції спостерігаються як у чоловіків, так і у жінок. Для такого ускладнення характерно порідшання волосся на голові, яке має нерівномірний характер. В основному при даному захворюванні рідшають волосся в лобно-тім'яній зоні. На голові під волоссям утворюються також жовтуваті лусочки, які легко відокремлюються від шкіри. Якщо має місце змішана себорея, то порідіння волосся відзначається тільки там, де спостерігаються виражені запалення волосяних фолікулів.

Важливо, щоб терапія при захворюванні і його ускладненнях була максимально простою і ретельної. При цьому хворий повинен чітко розуміти, що хвороба протікає протягом тривалого періоду, з періодичними загостреннями і ремісіями.

В якості профілактичних засобів необхідно забезпечити правильний догляд за шкірою, дотримуватись правил здорового харчування, не допускати сильних емоційних перенапружень.