Опис актуально на 26.10.2011

Основне, активно діюча речовина – гліклазид. Гіпоглікемічний препарат з групи сульфонілсечовини другого покоління. Гліклазид є похідним сульфонілсечовини. Містить азобициклооктановое кільце, що значно відрізняє механізм його дії від цукрознижувальних бигуанидов і сульфонамидов. Препарат також чинить гемоваскулярное, метаболічне і антиоксидантну дія. Під дією Диабетона знижується концентрація глюкози в крові (благодаряусиленной вироблення інсуліну спеціальними бета-клітинами підшлункової залози). У пацієнтів з цукровий діабет другого типу препарат повертає ранній пік вироблення інсуліну і підвищують наступну фазу инсулиносекреции. Підвищення концентрації інсуліну відбувається до прийому їжі чи навантаження глюкозою. Антиоксидантну і гемоваскулярное дії ЛЗ знижують ризик ускладнень ЦД. Діабетон запобігає мікротромбозу завдяки часткового інгібування агрегації, адгезії тромбоцитів, зниження кількості маркерів активації тромбоцитів. Препарат підвищує активність tPа, впливає на фібринолітичну активність ендотеліальної стінки посудини. Антиоксидантний ефект гликазида досягається завдяки зниженню концентрації перекисних ліпідів в плазмі крові, підвищення активності дисмутази еритроцитів, тіолів плазми, збільшення загальної антиоксидантної ємності. Гліклазид метаболізується в печінці.

Показання:

Цукровий діабет другого типу (при неефективності програми і дієти для зниження ваги).

Протипоказання:

Діабетичний кетоацидоз, цукровий діабет першого типу, важка патологія ниркової і печінкової систем, діабетична прекома, кома, вагітність. З обережністю Діабетон призначають літнім особам, після обширних опіків. Не застосовується в педіатрії.

Побічна дія:

При неадекватною дієті, порушенні режиму дозування відзначається гіпоглікемія, відчуття голоду, втоми, головний біль, пітливість, прискорене серцебиття, безсоння, тривожність, агресивність, неуважність, порушення зору, парези, тремор, депресія, неуважність, афазія, сенсорні порушення, делірій, гіперсомнія, судоми. ШЛУНКОВО-кишкового тракту: диспепсичні розлади, холестатична жовтяниця, зниження апетиту, підвищення рівня печінкових ферментів. Органи кровотворення: пригнічення функції кістковомозкового кровотворення. Алергія.

Спосіб застосування:

Діабетон приймають внутрішньо під час прийому їжі. Початкова доза – 80 мг на добу, середня – 160-320 мг. Дозування підбирають індивідуально. Доза Диабетона залежить від тяжкості захворювання, віку, рівня цукру в крові.

Передозування:

Порушення свідомості, гіпоглікемія, кома. Необхідно ввести 40% гіпертонічний розчин декстрози, прийняти всередину цукор, 2 мг глюкагону. Проводити контроль крові на цукор кожні 15 хвилин. Прийняти їжу, багату вуглеводами (легкозасвоюваними). При набряку мозку призначають дексаметазон, манітол.

Особливі вказівки:

При декомпенсації діабету, хірургічних втручаннях необхідно враховувати прийом інсуліну. При вживанні етанолу підвищується ризик розвитку гіпоглікемії. При емоційному, фізичному перенапруженні необхідно провести корекцію дози препарату Діабетон. Особи літнього віку, пацієнти з гіпофізарно-надниркової недостатністю особливо чутливі до гіпоглікемічних ЛЗ. Уповільнює швидкість психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія:

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів, інгібітори АПФ, НПЗЗ, фібрати, протигрибкові препарати, антикоагулянти кумаринового ряду, інгібітори МАО, анаболічні стероїди, сульфаніламіди, бігуаніди, циклофосфамиды, пентоксифілін, теофілін, тетрациклін, резерпін, дизопірамід, інсулін, етанол, алопуринол посилюють дію Диабетона.

ГКС, барбітурати, протиепілептичні, адреностимулятори, БМКК, тіазидні діуретики, триамтерен, фуросемід, баклофен, діазоксид, аспарагиназа, триамтерен, морфін, ізоніазид, тербуталін, ритодрин, глюкагон, сальбутамол, рифампіцин, естрогени, хлорпромазин, нікотинова кислота послаблюють ефект препарату.