Опис актуально на 28.10.2011

Гіпоглікемічний препарат (група бигуанидов). Метформін знижує швидкість печінкового глюконеогенезупідвищує чутливість тканин до дії інсуліну, посилює утилізацію глюкози в периферичній напрямку, знижує кишкову абсорбцію глюкози. Препарат не впливає на вироблення інсуліну бета-клітинами, не провокує гіпоглікемічні реакції. Під дією метформіну знижується концентрація ЛПНЩ, тригліцеридів у крові. Препарат здатний стабілізувати і навіть знижувати масу тіла. За рахунок інгібування тканинного плазміногену досягається яскраво виражене фібринолітичну дію.
Абсорбція препарату відбувається в ШКТ, біодоступність досягає 60%, не зв'язується з плазмовими білками. Накопичення метформіну відбувається у печінки, м'язової системи, слинних залозах і нирках. Кумулюється в організмі при порушеннях в роботі ниркової системи.

Показання:

Цукровий діабет тип 2 при неефективності дієтотерапії, схильності до кетоацидозу. Метформін застосовують у комбінованій терапії з інсуліном при ЦД 2 типу при вираженому ожирінні, резистентності до інсуліну.

Протипоказання:

Кетоацидоз, гіперглікемічні кома, захворювання печінки, ХНН, гострий інфаркт міокарда, ХСН, дегідратація, порушення дихання, алкоголізм, травми та операції, інфекційні захворювання, лактоацидоз, дієта, вагітність. Метформін не призначають за дві доби до оперативного втручання, рентгенологічного, радіоізотопного дослідження з введенням контрастної речовини (рекомендується відмовитися від прийому препарату протягом 2 діб після процедур). З обережністю призначають пацієнтам старше 60 років, при виконанні важкої фізичної роботи (ризик розвитку лактоацидозу).

Побічна дія:

ШЛУНКОВО-кишкового тракту: металевий присмак у роті, зниження апетиту, метеоризм, диспепсичні розлади. При призначенні спазмолітиків, атропіну, антацидів вищевказані симптоми купіруються. Обмін речовин: гіповітаміноз В12, лактацидоз. Органи кровотворення: мегалобластна анемія. Ендокринна система: гіпоглікемія. Алергія.

Спосіб застосування:

Метформін приймають внутрішньо після їжі по 1 г двічі на день протягом 3-х днів, потім по 1 г тричі на день, з 15-го дня знижують дозування і коригують з урахуванням рівня глюкози. Таблетки Ретард містять 850 мг меформина, приймають по 1т вранці і ввечері.

Передозування:

При перевищенні доз меформина може розвинутися лактацидоз аж до летального результату. Передозування може статися при кумуляції препарату в організмі внаслідок патології ниркової системи. Проявляється диспепсичними розладами, зниженням температури тіла, болями в м'язах, животі, почастішанням дихання, порушеннями свідомості, запамороченнями, розвитком коми. Необхідна госпіталізація, термінове визначення рівня лактату. Проводять гемодіаліз і симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.

Особливі вказівки:

У період лікування Метформіном необхідно стежити за станом ниркової системи, контролювати концентрацію лактату в крові 2 рази на рік і при міалгії. Лікування припиняють при розвитку перших ознак лактоацидозу. Метформін не призначають при тяжкому перебігу інфекційних захворювань, дегідратації, травмах. Комбінована терапія метформіну та інсуліну проводиться в умовах стаціонарного лікування.

Лікарська взаємодія:

Метформін н рекомендується одночасно приймати з даназолом (можливе посилення гіперглікемічного ефекту). З обережністю препарат призначають з хлорпромазином: при дозі 100 мг на добу знижується вивільнення інсуліну, підвищується глікемія. Необхідна корекція дози препарату Метформін при одночасному призначенні з нейролептиками. Акарбоза, інгібітори МАО, похідні сульфонілсечовини, НПЗЗ, інгібітори АПФ, окситетрациклін, циклофосфамідом, произвоные клофібрату, бета-адреноблокатори посилюють гіпоглікемічний ефект препарату. Пероральні контрацептиви, ГКС, глюкагон, тіазидні иуретики, гормони щитовидної залози, симпатоміметики, епінефрин, петльові діуретики, похідні нікотинової кислоти, похідні фенотіазину зменшує гіпоглікемічний ефект метформіну. Під дією циметидину уповільнюється виведення препарату з організму, підвищується ризик розвитку лактацидоза. Меформин послаблює ефект похідних кумарину, антикоагулянтів. Одночасний прийом алкоголю провокує лактацидоз, особливо при низькокалорійній дієті, голодуванні, печінкової недостатності.