Опис актуально на 19.07.2012

Засіб для лікування нецукрового діабету. Активний компонент – десмопресин. Основна речовина надає антидіуретична дія, є аналогом вазопресину. Під дією лікарського препарату підвищується проникність епітелію в дистальній частині звивистих канальців для води, що веде до підвищення її реабсорбції. Вплив на процес згортання: у пацієнтів з хворобою Віллебранда, гемофілію Минирин активує 8-1 фактор згортання, викликає підвищення рівня профибролизина, не посилюючи при цьому системний фібриноліз. У порівнянні з вазопрессином десмопресин має найменший вплив на гладком'язові тканини внутрішніх органів, судин. Минирин випускається у візі назальних крапель, таблетованої лікарської форми.

Показання:

Минирин призначають при нецукровому діабеті центрального походження, при полідипсії і поліурії центрального походження, при гіпокоагуляції (лікування гемофілії типу А, хвороби Віллебранда), після оперативного лікування на гіпофіз, при захворюваннях головного мозку, травмах, для визначення концентраційних можливостей ниркової системи, при первинному нічному енурезі.

Протипоказання:

Минирин не застосовується при гіпоосмолярності плазми, набряковому синдромі різного походження, при анурії, непереносимості десмопресину, при полідипсії (психогенного і вродженого походження), при декомпенсованій формі ХСН, схильності до тромбозів, необхідності застосування діуретиків. Внутрішньовенне введення препарату протипоказано при хворобі Віллебранда типу 2б, при нестабільній формі стенокардії. Інтраназальні форми: порушення свідомості, інфекційні ураження дихальної системи, набряклості слизової стінки носової порожнини, закладеність носа, алергічний риніт, після оперативного втручання. При вагітності, порушенні водно-електролітного балансу, особам похилого віку, дітям до досягнення 1 року, при фіброзі сечового міхура, ниркової недостатності системи Минирин призначають з обережністю.

Побічна дія:

Нудота, підвищення кров'яного тиску, риніт, інтенсивний головний біль, компенсаторна тахікардія, альгодисменорея, алергічні реакції, біль у місці ін'єкції, локальна гіперемія, набряклість, водна інтоксикація, зниження сльозотечі, кон'юнктивіт, абдомінальний біль спастичного характеру.

Передозування:

Проявляється водної інтоксикацією, гипоосмолярностью плазми, неврологічної і психічної симптоматикою, розвитком судом. Потрібно обмеження надходження рідини в організм. При важких станах внутрішньовенно повільно вводять концентровані сольові розчини спільно з фуросемідом.

Спосіб застосування:

При набряку слизової оболонки носової порожнини Минирин призначають сублінгвально. Середня доза для дорослих становить 10-40мкг в день, що відповідає 1-4 краплях 2-4 рази. Дітям до 12 місяців призначають по 5-30мкг в день. Первинний нічний енурез: початкова доза 20 мкг перед сном, для оцінки ефективності роблять тижневу перерву через 3 місяці терапії. Інтраназально Минирин вводять у положенні пацієнта сидячи, лежачи при закинутою голові. До складу затвора флакона входить спеціальна крапельниця, натиск на яку регулює кількість виділених крапель. Після застосування десмопресину пацієнту рекомендується обмежити прийом рідини на 8 годин, спорожнити сечовий міхур. Для визначення осмолярності кожні 4 години потрібен збір сечі пацієнта. При реєстрації зниження концентраційної здатності ниркової системи процедуру повторюють. Таблетовані форми лікарського препарату: нецукровий діабет – 300 мкг в день на 3 прийоми. Підтримуюча доза становить 300-600 мкг в день, в добу не більше 1200 мкг. Первинний нічний діурез: щоденний прийом 200 мкг Миирина, через 3 місяці роблять перерву на 7 днів з метою визначення ефективності терапії. Внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно при нецукровому діабеті вводять 0, 025 мкг/кг або 2-4 мг в ранковий і вечірній час. Хвороба Віллебранда, гемофілія А: 0, 3 мкг на добу у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій. Дітям при нецукровому діабеті підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять 0, 025 мкг/кг або 0, 4 мг.

Особливі вказівки:

Для профілактики перевантаження об'ємом потрібен контроль над наступною групою осіб: з підвищеним внутрішньочерепним тиском, з порушеним водно-електролітним балансом, підлітки, діти, особи похилого віку. При вираженому риніті при интраназальном введенні всмоктування десмопресину порушується, тому рекомендується результаті застосування. При використанні з діагностичною метою не рекомендується проведення форсованої гідратації (парентерально, перорально). Діагностування концентраційних можливостей ниркової системи дітям до 1 року допустимо проводити виключно в умовах стаціонару.

Лікарська взаємодія:

Десмопресин здатний підсилювати дію гіпертензивних препаратів. Клофібрат, карбамазепін, індометацин, хлорпропамід підсилюють антидіуретичний ефект препарату Минирин. Норепінефріну, тетрациклін, глибутид послаблюють антидіуретичний ефект.