Опис актуально на 13.08.2014

• Склад
• Форма випуску
• Фармакологічна дія
• Фармакодинаміка та фармакокінетика
• Показання до застосування
• Протипоказання
• Побічні дії
• Таблетки Роксера: інструкція із застосування, спосіб прийому і режим дозування
• Передозування
• Взаємодія
• Умови продажу
• Умови зберігання
• Термін придатності
• Аналоги
• Відгуки
• Ціна, де купити

Склад

До складу однієї таблетки Роксера входять 5, 10, 15, 20, 30 або 40 мг розувастатина у вигляді кальцію розувастатина допоміжні компоненти:

• мікрокристалічна целюлоза;
• лактоза безводна;
• кросповідон;
• кремнію діоксид колоїдний безводний;
• магнію стеарат.

Оболонка, який покриті таблетки, що містить у своєму складі:

• бутілметакрілата, диметиламиноэтилметакрилата і метилкрилата сополімер у співвідношенні 1:2:1;
• макрогол 6000;
• діоксид титану;
• лактози моногідрат.

Форма випуску

Роксера випускається у вигляді таблеток, вкритих білою плівковою оболонкою, які відрізняються за зовнішнім виглядом залежно від концентрації в них активної речовини:

• Пігулки з вмістом розувастатина у дозі, що дорівнює 5, 10 або 15 мг, мають круглу форму, двоопуклі, з фаскою. На одній із сторін зроблена маркування, що відповідає дозі активного речовини: "5", "10" і "15" відповідно.
• Пігулки з вмістом розувастатина у дозі, що дорівнює 20 мг, круглі, двоопуклі, з фаскою.
• Пігулки з вмістом розувастатина у дозі, рівній 30 мг, двоопуклі, мають капсуловидную форму і ризики з двох сторін.
• Пігулки з вмістом розувастатина у дозі, рівної 40 мг, двоопуклі, мають капсуловидную форму.

На зрізі таблетки добре проглядаються два шари, внутрішній — білого кольору.

Фармакологічна дія

Фармакологічна дія препарату Роксера спрямовано на:

• Пригнічення активності мікросомального ферменту гидроксиметилглутарил-КоА-редуктазу, який виконує функцію каталізатора лімітуючої ранній стадії синтезу холестерину.
• Нормалізацію показників ліпідного профілю (гіполіпідемічний ефект) за рахунок зниження крові концентрації загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, а також підвищення показників концентрації ліпопротеїнів високої щільності.

Ліки відноситься до фармакологічної групи “Статини".

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Потрапляючи в організм, розувастатин провокує наступні ефекти:

• Сприяє зниженню підвищених концентрацій холестерину ліпопротеїнів низької щільності;
• Сприяє зниженню підвищених концентрацій загального холестерину;
• Сприяє зниженню підвищених концентрацій тригліцеридів;
• Сприяє підвищенню концентрацій холестерину ліпопротеїнів високої щільності;
• Сприяє зниженню концентрації аполіпопротеїну ліпопротеїнів низької щільності (аполипротеина В);
• Сприяє зниженню концентрації холестерину ліпопротеїнів невисокої щільності;
• Сприяє зниженню концентрації холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності;
• Сприяє зниженню концентрації тригліцеридів ліпопротеїнів дуже низької щільності;
• Сприяє підвищенню концентрації аполипротеина плазми крові А1;
• Знижує показники співвідношення холестерину ліпопротеїнів низької щільності к холестерину ліпопротеїнів високої щільності;
• Знижує показники співвідношення загального холестерину к холестерину ліпопротеїнів високої щільності;
• Знижує показники співвідношення холестерину ліпопротеїнів невисокої щільності к холестерину ліпопротеїнів високої щільності;
• Знижує показники співвідношення аполіпопротеїну ліпопротеїнів низької щільності (аполипротеина В) до аполипопротеину А1.

Виражений клінічний ефект від застосування Роксеры розвивається через тиждень після початку курсу лікування препаратом. Приблизно 90% максимального ефекту від терапії відзначається через два тижні.

На досягнення максимального ефекту йде, як правило, чотири тижні, після чого він підтримується протягом усього подальшого періоду лікування.

Максимальна плазмова концентрація розувастатина відзначається через п'ять годин після прийому таблетки, показник абсолютної біодоступності становить 20%.

Розувастатин екстенсивно біотрансформується в печінки, що є первинним центром, синтезуючим холестерин і метаболизирующим холестерин ліпопротеїнів низької щільності.

Показник розподілу речовини дорівнює приблизно 134 л. майже 90% розувастатина зв'язується з плазмовими білками (переважно альбуміном).

Розувастатин метаболізується обмежено (близько 10%). Проводилися in vitro з використанням людських гепатоцитів дослідження метаболізму речовини показали, що воно схильне лише мінімального метаболізму на основі ферментної системи цитохрому Р450. Причому цей метаболізм не можна вважати клінічно важливим.

Основним ізоферментом, які беруть участь у метаболізмі розувастатинає CYP 2C9. В дещо меншій мірі участь у процесі беруть ізоферменти 2С19, 3А4 та 2D6.

В процесі метаболізації були виділені два основних метаболіту:

• N-дезметил;
• лактон.

N-дезметил характеризується приблизно наполовину меншою активністю в порівнянні з розувастатином. Що стосується лактона, то його вважають клінічно неактивною формою.

Розувастатин має більш ніж 90%-ної переважною активністю щодо гидроксиметилглутарил-КоА-редуктази (ГМГ-CoA-редуктази), яка циркулює в організмі людини в загальному кровотоці.

Більша частина потрапляє в організм розувастатина (приблизно 90%) виводиться в незмінному вигляді з вмістом кишечника. При цьому екскретується як абсорбированное, так і неабсорбированное активну речовину.

Залишок розувастатина виводиться нирками разом з сечею (приблизно 5 % — у незмінному вигляді).

Період напіввиведення речовини становить близько 20 годин і не залежить від збільшення дози препарату. Середній показник кліренсу з плазми крові становить близько 50 літрів в годину. Показник мінливості відносно середньої величини (коефіцієнт варіації) — 21, 7%.

Як і у випадку з іншими засобами, що пригнічують активність гидроксиметилглутарил-КоА-редуктази, захоплення печінкою розувастатина сприяє залученню мембранного транспортера ОАТР, який відіграє важливу роль у процесі виведення речовини з печінки.

Розувастатин характеризується дозозависимой системною експозицією, яка збільшується пропорційно збільшенню дози речовини.

Багаторазове щоденне застосування ліків не провокує будь-яких змін фармакокінетичних характеристик його активної речовини.

Вік пацієнта і його статева приналежність не впливають на фармакокінетику препарату. При цьому дослідження показали, що у пацієнтів монголоїдної раси показник AUC і максимальної плазмової концентрації розувастатина приблизно вдвічі вище, ніж у пацієнтів, що належать до європеоїдної раси.

У індійців аналогічні показники перевищують показники для європеоїдів приблизно в 1, 3 рази. Будь-які клінічно значущі відмінності показників для представників негроїдної раси і європеоїдів відсутні.

У пацієнтів з нирковою недостатністю у легкої або помірно вираженої формі показники вищої концентрації розувастатина і N-дезметила у плазмі залишається практично незмінним.

При важких формах ниркової недостатності показник вищої плазмової концентрації розувастатина підвищується приблизно втричі, а показник вищої плазмової концентрації N-дезметила - приблизно у дев'ять разів у порівнянні з показниками, зазначеними у здорових добровольців.

Показники плазмової концентрації розувастатина у пацієнтів, які перебували на гемодіалізі, перевищували аналогічні показники у здорових добровольців приблизно вдвічі.

При печінкової недостатності, зумовленій хронічними алкогольними захворюваннями печінки, показники плазмової концентрації розувастатина помірно підвищені.

У пацієнтів, захворювання яких відноситься до класу А за шкалою Чайлд-П'юпоказник вищій концентрації розувастатина в плазмі крові і показник AUC підвищені відповідно на 60 і на 5% у порівнянні з пацієнтами, печінка яких здорова.

Якщо захворювання печінки належить до категорії В по шкалою Чайлд-П'ю показники відповідно підвищуються на 100 і 21%. Для пацієнтів, захворювання яких відноситься до категорії З, дані відсутні, що пов'язано з відсутністю досвіду застосування для них розувастатина.

Показання до застосування

Роксера показана:

• Для лікування пацієнтів, які страждають від гіперхолестеринемії первинного типу (в тому числі сімейного миперхолестеринемии II-A типу по Фредриксоном) або дисліпідемія змішаного типу (тип II-b). Препарат доцільно призначати, коли очікуваного терапевтичного ефекту не вдається досягти призначенням немедикаментозних методів лікування: дієтою, корекцією ваги пацієнта, фізичними вправами і т. д..
• Для лікування пацієнтів, у яких діагностовано сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія. Роксеру призначають як доповнення до терапії, метою якої є зниження рівня ліпідівяк доповнення до дієти, а також у тих випадках, коли раніше призначене лікування не дає позитивних результатів.
• Для лікування пацієнтів, у яких діагностовано атеросклероз. Препарат використовують як доповнення до призначеної дієти для уповільнення прогресування захворювання, а також з метою зниження показників загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності до необхідного рівня.
• Як профілактичний засіб, попереджає розвиток ускладнень захворювань серця і судин у пацієнтів зі схильністю до розвитку атеросклеротичного ураження судин.

Протипоказання

Протипоказаннями до призначення таблеток Роксера з вмістом розувастатина в дозах, рівних 5, 10 і 15 мг, є:

• гіперчутливість до одного або декількох компонентів препарату;
• активні форми патологій печінки (включаючи захворювання неясної природи походження), а також стани, що характеризуються стійким підвищенням рівня печінкових трансаміназі стани , при яких будь-яка з печінкових трансаміназ підвищується не менш ніж у три рази;
• патології нирок, при яких кліренс креатиніну не перевищує показник 30 мл/хв;
• хронічні прогресуючі спадкові нервово-м'язові захворювання, які характеризуються первинним ураженням м'язів (міопатії);
• одночасний прийом антидепресанту Циклоспорину;
• діагностований у пацієнта підвищений ризик розвитку миотоксических ускладнень;
• непереносимість лактози;
• лактазна недостатність;
• глюкозо-галактозна мальабсорбція;
• вагітність (також препарат не призначають жінкам репродуктивного віку, якщо ті не використовують протизаплідні засоби);
• годування груддю;
• вік до 18 років.

Таблетки з дозуванням розувастатина 30 і 40 мг протипоказані:

• пацієнтам з гіперчутливістю до одного або декількох компонентів препарату;
• пацієнтам з активними формами патологій печінки (включаючи захворювання неясної природи походження), а також стани, що характеризуються стійким підвищенням рівня печінкових трансаміназі стани , при яких будь-яка з печінкових трансаміназ підвищується не менш ніж у три рази;
• патології нирок, при яких кліренс креатиніну не перевищує показник 60 мл/хв;
• хронічні прогресуючі спадкові нервово-м'язові захворювання, які характеризуються первинним ураженням м'язів (міопатії);
• гіпотиреоз;
• одночасний прийом антидепресанту Циклоспорину;
• діагностований у пацієнта підвищений ризик розвитку миотоксических ускладнень (коли в анамнезі пацієнта є відмітка про токсичності з боку м'язів, яку спровокував інший препарат-інгібітор гидроксиметилглутарил-КоА-редуктази або препарат, що є похідним фіброєвої кислоти);
• алкогольна залежність;
• важкі форми печінкової недостатності;
• належність пацієнта до монголоїдної раси;
• одночасний прийом фібратів;
• непереносимість лактози;
• лактазна недостатність;
• глюкозо-галактозна мальабсорбція;
• вагітність (також препарат не призначають жінкам репродуктивного віку, якщо ті не використовують протизаплідні засоби);
• годування груддю;
• вік до 18 та старше 70 років.

Побічні дії

На тлі лікування Роксерой можуть відзначатися наступні побічні ефекти:

• порушення функції імунної системи, включаючи реакції, обумовлені гіперчутливістю до розувастатину або інших інгредієнтів препарату, у тому числі розвиток ангіоневротичного набряку;
• порушення функції травної системи, що виражаються у вигляді частих запорів, болю в епігастральній області, нападів нудоти; у поодиноких випадках може розвинутися панкреатит;
• порушення, що виникають з боку шкіри та підшкірних тканин і виражаються у вигляді висипань на шкірі, свербежу, кропив'янки;
• порушення функції скелетних м'язів, які проявляються у вигляді міалгії (часто) і іноді міопатії і рабдоміолізу;
• порушення загального характеру, найчастішим з яких є астенія;
• порушення функції нирок і сечовивідних шляхів, які найчастіше супроводжуються підвищенням концентрації білка в сечі.

Роксера може впливати на зміну лабораторних показників. Так, після прийому препарату може підвищуватися активність креатинкіназипоказники концентрації глюкози, білірубіну, печінкового ферменту гамма-глютамілтранспептидази, лужної фосфатази, а також змінюються показники плазмової концентрації гормонів щитовидної залози.

Частота і ступінь вираженості побічних ефектів є дозозалежними величинами.

Таблетки Роксера: інструкція із застосування, спосіб прийому і режим дозування

Перед призначенням препарату пацієнту рекомендується перейти на стандартну дієту, метою якої є зниження рівня холестерину. Дотримуватися цієї дієти необхідно і протягом усього курсу лікування.

Доза підбирається індивідуально лікарем залежно від мети терапії та її ефективності. Приймати препарат допускається в будь-який час доби, не прив'язуючись до часу прийому їжі.

Таблетку ковтають цілою, не подрібнюючи, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води.

Пацієнтам з гіперхолестеринемією слід починати прийом препарату з доз, рівних 5 або 10 мг розувастатина. Таблетки приймають перорально по одній в день. Причому ця умова зберігається як для пацієнтів, які не проходили лікування статинами, так і для пацієнтів, які вже пройшли курс лікування препаратами, що пригнічують активність гидроксиметилглутарил-КоА-редуктазу.

Визначаючи початкову дозу Роксеры, лікар звертає увагу на показники концентрації холестерину, а також оцінює ризики розвитку серцево-судинних ускладнень і побічних ефектів.

У випадках, коли це необхідно, дозу дозволяється коригувати до наступного рівня, однак, подібну коригування проводять не раніше, ніж через 4 тижні після першого призначення.

Враховуючи, що побічні реакції носять дозозалежний характер, і при прийомі 40 мг розувастатина виникають частіше, ніж при прийомі його в менших кількостях, підвищення добової дози до 30 або 40 мг повинно проводитися з особливою ретельністю для:

• пацієнтів з тяжкими формами гіперхолестеринемії;
• пацієнтів, у яких висока ймовірність розвитку ускладнень з боку функції серця і судинної системи (зокрема, якщо у пацієнта діагностовано сімейна гіперхолестеринемія).

Якщо прийом менших доз розувастатина у цих категорій пацієнтів не дав очікуваного результату, після призначення Роксеры в дозі 30 або 40 мг на добу хворі в обов'язковому порядку повинні постійно перебувати під контролем лікуючого їх лікаря.

Також регулярне спостереження у лікаря показано в тих випадках, коли лікування починають з дози 30 або 40 мг.

У відповідності з інструкцією по застосуванню, Роксера 20 мг показана в якості початкової дози для профілактики захворювань серця і судин пацієнтам, у яких підвищений ризик розвитку подібних патологій.

Людям з помірно вираженими порушеннями функції нирок коригувати дозу не потрібно, тим не менш, цій групі пацієнтів препарат призначають з обережністю.

При порушеннях функції нирок помірної вираженості, коли кліренс креатиніну знаходиться в межах 60 мл/хв, лікування починають з дози 5 мг. Високі дози препарату (30 і 40 мг) призначати протипоказано.

Пацієнтам із важкими формами порушень функції нирок заборонено призначення препарату в будь-яких дозах.

При призначенні Роксеры пацієнтам з патологіями печінки, показники яких шкалою Чайлд-П'ю не перевищують 7, не відзначається підвищення системної експозиції розувастатина.

Якщо показники порушення функції печінки рівні 8 або 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю, системна експозиція підвищується. Тому перед призначенням препарату таким пацієнтам потрібно додаткове дослідження функції нирок.

Досвід лікування пацієнтів, показники яких перевищують 9 балів за шкалою Чайлд-П'ювідсутня.

Передозування

Клінічні прояви, які можуть виникати при перевищенні рекомендованої інструкцією дози препарату не описані. Після одноразового прийому Роксеры у дозі, яка у кілька разів більшою, ніж встановлена добова, клінічно значущих змін фармакокінетики розувастатина не відзначалося.

У разі передозування і появи симптомів інтоксикації організму показано симптоматичне лікування і — при необхідності — призначення комплексу підтримуючих заходів.

Також рекомендується контроль рівня активності креатинкінази і проведення тесту для оцінки функціональності печінки.

Доцільність призначення гемодіалізу вважається малоймовірною.

Взаємодія

При призначенні Роксеры в поєднанні з Циклоспорином суттєво підвищуються показники AUC розувастатина (приблизно в сім разів), при цьому плазмова концентрація циклоспорину залишається незмінною.

При одночасному призначенні з препаратами, які є антагоністами вітаміну К або препаратами, що пригнічують активність гидроксиметилглутарил-КоА-редуктазина початку курсу лікування, а також при підвищенні добової дози допомогою її титрування, може відзначатися підвищення МНВ (міжнародного нормалізованого відношення).

Як правило, на тлі зниження методом титрування дози або повної відміни препарату цей показник знижується.

Одночасний прийом з гіполіпідемічним препаратом Эзетимибом не провокує зміни показників AUC і максимальної плазмової концентрації обох препаратів, тим не менш, можливість фармакодинамічної взаємодії не виключається.

У поєднанні з Гемфіброзилом та іншими препаратами, що сприяють зниженню рівня ліпідів, провокує дворазове підвищення показників AUC і максимальної плазмової концентрації розувастатина.

Дані спеціальних досліджень показали, що призначення з Фенофибратом потенційно не привіт до зміни фармакокінетичних параметрів, однак при цьому ймовірність фармакодинамічної взаємодії препаратів не виключається.

Препарати типу Гемфиброзила і Фенофибрата, а також препарати нікотинової кислотипри одночасному їх призначенні з інгібіторами гидроксиметилглутарил-КоА-редуктази підвищують ймовірність розвитку міопатії (що, швидше за все, обумовлено їх здатністю провокувати подібний ефект і при призначенні їх в якості монотерапевтического кошти).

При одночасному застосуванні Роксеры з фібратами, розувастатин у дозах, рівних 30 і 40 мг, не призначається. Початкова добова доза розувастатина для пацієнтів, які приймають фібрати, становить 5 мг.

Одночасне використання препарату з інгібіторами серинових протеаз провокує зміна експозиції розувастатина. З цієї причини Роксеру не призначають ВІЛ-інфікованим пацієнтам, які проходять курс лікування препаратами-інгібіторами серинових протеаз.

При одночасному прийомі з антацидними препаратами плазмова концентрація розувастатина знижується приблизно в два рази. Щоб зменшити вираженість цього ефекту, антациди рекомендується приймати через дві години після прийому таблетки Роксера.

На тлі одночасного призначення розувастатина з Еритроміцином показник AUC розувастатина знижується на 20%, а показник його плазмової концентрації — приблизно на третину. Це може бути обумовлено підвищеною рухливістю кишкового тракту, яку провокує прийом Еритроміцину.

При призначенні Роксеры в поєднанні з гормональними контрацептивами для перорального прийому показник AUC етинілестрадіолу підвищується на 26%, а аналогічний показник для норгестрела — на 34%.

Таке підвищення рівнів AUC необхідно враховувати при підборі оптимальної дози протизаплідного засобу для перорального прийому.

Фармакокінетичні дані щодо одночасного прийому з препаратами для гормонозаместительной терапії відсутні, однак імовірність взаємодії та підвищення AUC не виключається.

Дослідження поєднання розувастатина з кардіостимулятором Дигоксином показали відсутність клінічно значущої взаємодії.

Розувастатин не чинить ні переважної, ні стимулюючої дії на ізоферменти системи цитохрому Р450. Крім того, метаболизация розувастатина під їх впливом мінімальна і не є клінічно значущою.

Скільки-небудь значущої взаємодії між розувастатином і протигрибковими засобами Флуконазолом і Кетоконазолом, які інгібують активність ізоферментів цитохрому, відзначено не було.

Поєднання з протигрибковим препаратом Інтраконазолом, який пригнічує активність ізоферменту СУР 3А4, провокує підвищення показника AUC розувастатина на 28%. Однак це підвищення не вважається клінічно важливою.

Умови продажу

Роксера відноситься до категорії препаратів, які відпускаються за рецептом лікаря.

Умови зберігання

Спеціальні вимоги до зберігання препарату відсутні.

Термін придатності

Таблетки придатні до вживання протягом 2-х років після дати виготовлення.

Аналоги Роксеры

Аналоги препарату, у яких з Роксерой збігаються код АТС, діюча речовина і форма випуску, це:

• Кливас 10;
• Кливас 20;
• Крестор;
• Мертенил;
• Ровикс;
• Розарт;
• Розватор;
• Розувастатин Сандоз;
• Розукард;
• Розулип;
• Ромазик;
• Фастронг.

Ціна аналогів Роксеры в Україні варіюється від 65 до 595 гривень, на російському фармацевтичному ринку — від 220 до 2100 рублів.

Відгуки про Роксере

Таблетки Роксера — відгуки, залишені на форумах приймали препарат пацієнтами підтверджують цей факт — є ефективним засобом для зниження рівня холестерину.

До головних плюсів препарату багато з них відносять виражений результат, який відзначається в більш короткі терміни, ніж при прийомі аналогічних Роксере за своїм фармакологічній дії засобів.

При цьому поліпшення клінічної картини нерідко відбувається на тлі призначення на порядок меншою в порівнянні з аналогами (наприклад, Сигмаломдози.

Ціна Роксеры

Ціна Роксеры залежить від дози міститься в ній активної речовини та кількості таблеток в упаковці.

Так, наприклад таблетки з вмістом розувастатина 5 мг можна придбати в середньому за 295-450 російських рублів за упаковку з 30 штук. Упаковка, в якій налічується 90 таблеток Роксера 5 мг, обійдеться в середньому в 850-1100 російських рублів.

Ціна Роксеры 10 мг становить:

• 395-590 російських рублів за упаковку з 30 штук;
• 1026-1500 російських рублів за упаковку з 90 штук.

Ціна Роксеры 20 мг становить:

• 585-980 російських рублів за упаковку з 30 штук;
• 1500-2175 російських рублів за упаковку з 90 штук.