Опис актуально на 03.06.2012

Фібринолітична засіб. Принцип дії заснований на тому, що активна речовина при контакті з плазміногеном-профибринолизином утворює комплекс, який активізує процес переходу фібринолізин в плазмін-фібринолізин. Останній є протеолітичних ферментом, завдяки якому відбувається розчинення волокон фібрину в кров'яних тромбах і згустках, які викликають деградацію фібриногену, специфічних плазмових білків, факторів згортання 5 і 7. Стрептокіназа розчиняє тромби не тільки на поверхні, але і зсередини. Активний компонент лікарського препарату є стрептококових білком, який володіє антигенними властивостями, що може призвести до нейтралізації стрептокінази специфічними антитілами. Прискорений фібриноліз досягається завдяки введенню надмірної кількості препарату, достатнього для нейтралізації антитіл. Стрептокіназа здатна відновлювати прохідність у вже пошкоджених, тромбованих кровоносних судинах. Лікарський препарат при внутрішньовенному введенні здатний знижувати ОПСС і кров'яний тиск з поступовим зниженням показника МОК. Медикамент покращує працездатність лівого шлуночка у пацієнтів з ХСН. При інфаркті міокарда Стрептокіназа здатна значно знижувати частоту смертельних випадків при своєчасному і грамотному застосуванні. Лікарський препарат здатний знижувати число летальних результатів при тромбоемболії легеневої артерії, зменшувати кількість тромботичних ускладнень при патології серцево-судинної системи, медикамент покращує функціональні показники роботи серця. Фібринолітичний ефект після завершення інфузії спостерігається вже через кілька годин, а збільшене тромбиновое час реєструється до доби завдяки одночасного підвищення кількості циркулюючих продуктів деградації фібриногену та фібрину, а також зниженню фібриногену. Стрептокіназа здатна активувати не лише тканинний фібриноліз (тромболізис – процес розчинення тромбу), але і системний фібриноліз (процес розщеплення кров'яного фібриногену). Такий механізм впливу може призвести до кровотечі через гіпофібриногенемії. Найчастіше таке спостерігається до ретракції, при свіжих згустках крові. Ефект тромболізису при интракоронарном введенні спостерігається вже через годину. Стрептокіназа випускається у вигляді лиофилизата.

Показання:

Стрептокіназа застосовується в першу добу після гострого інфаркту міокарда, при тромбозі артерій, тромбоемболії артерій, тромбоемболії легеневої артерії, гілок легеневої артерії. Препарат застосовується в перші 6-8 годин при оклюзії центральних судин сітківки, при тромбозі периферичних артерій в гострому, підгострому періоді та хронічному перебігу. Лікарський засіб застосовується при артеріальних тромбозах, викликаних проведенням діагностичних, терапевтичних процедур у дітей, у новонароджених – при тромбозах судин, викликаних катетеризацією. Препарат ефективний при тромбозі глибоких вен кінцівок, тромбозі вен внутрішніх органів, при ретромбозе після оперативних втручань, при тромбозі після проведення протезування клапанів серця, при тромбозі гемодіалізного шунта. Лікарський засіб застосовується при проведенні комбінованої терапії та монотерапії стенокардії при діагностованому інфаркті міокарда в гострому періоді, а також при промиванні внутрішньовенних катетерів, наприклад при гемодіалізі.

Протипоказання:

Стрептокіназа не застосовується при геморагічному діатезі, кровотечах, аневризмах, недавніх множинних пораненнях, захворюваннях товстого кишечнику запального характеру, при ерозивно-виразкових ураженнях травного тракту, при непереносимості основного речовини, при онкопатології, метастазах в ЦНС, при пухлинах, схильних до кровотеч, при артеріальній гіпертензії, гострому панкреатиті, діабетичної ретинопатії, активній формі туберкульозу, кавернах легенів, при мітральних пороках серця, при перикардиті, ендокардиті, септичному тромбозі, сепсисі, у післяопераційному періоді, після проведення біопсій, нейрохірургічних операцій, після геморагічного інсульту, транслюмбальной артеріографії, вагітності, після пологів, після штучного переривання вагітності, після катетеризації сечового міхура. При ревматизмі, бронхіальній астмі, патології нирок і печінки, менорагії, нефроуролитиазе, після серцево-легеневої реанімації, після перенесеної стрептококової інфекції, при розширенні вен стравоходу, бронхоектатичної хвороби з кровохарканням, недавньому прийомі антикоагулянтів, особам похилого віку, при попередньої терапії стрептокіназою, після ШВЛ препарат Стрептокіназа застосовується з обережністю.

Побічна дія:

Стрептокіназа може викликати крововиливи в шкіру, кровотечі з ясен, місць введення, крововиливи у мозок, перикард, міокард, гематому, внутрішні кровотечі (ретроперитонеальні, урогенітальні, в травний тракт), набряк легенів некардиального генезу при интракоронарном введення, реперфузійна аритмія, розрив селезінки, тромбоемболії через фрагментації тромбу та іммобілізації тромбу, капіляротоксикоз, емболічний інсульт, підвищення ферментів печінки, підвищення ШОЕ, зниження активності холінестерази, гіпербілірубінемію, алергічні реакції, диспное, генералізовану екзантему, кропив'янка, озноб, гіпертермію, бронхоспазм, васкуліт, артрит, порушення ритму серця, падіння кров'яного тиску, анафілактичний шок, міалгію, головний біль, гіпертермії, нефрит, ангіоневротичний набряк, поліневропатію.

Передозування:

Проявляється масивними кровотечами. Потрібне екстрене застосування антитромбинолитических медикаментів: апротинін, інгібітори калікреїну, ПАБК, транексамовая кислота. У першу годину рекомендується введення 5 грам амінокапронової кислоти, потім 4-8 годин вводять по 1 граму щогодини до зупинки кровотечі. Потрібне відновлення крововтрати шляхом уведення гідроксиетилкрохмалю, декстрану. Посиндромная терапія проводиться на тлі повного припинення застосування стрептокінази.

Спосіб застосування:

Препарат Стрептокіназа вводять внутрішньовенно краплинно, интракоронарно, а також внутрішньоартеріально. Перед вливанням ліофілізат обережно змішують з водою для ін'єкції, хлоридом натрію, уникаючи утворення піни. Початкова доза для дорослих при тромбозі перичерически розташованих вен та артерій для короткочасного лізису вводять Стрептокінази в дозі 250 тисяч МО внутрішньовенно краплинно протягом півгодини, після чого переходять на вливання підтримуючої дозування: кожні 6 годин по 1, 5 млн МО щогодини, за цикл вливають не більше 9млн. МО. Повторне вливання можливе на наступну добу. При тривалому тромболизисе вводять протягом півгодини внутрішньовенно крапельно 250 тис ОД, потім переходять на дозу в 1 млн МО на годину протягом півгодини у вигляді внутрішньовенних вливань тривалістю до 5 днів. У разі необхідності безперервної терапії через 5 днів препарат замінюють на інший гомологичный тромболітик. Для профілактики розвитку ретромбоза застосовують гепарин.

Особливі вказівки:

Готовий розчин з лифилизата Стрептокінази повинен бути використаний протягом 12 годин. У період терапії потрібен періодичний контроль над згортанням крові кожні 4 години: визначають тромбопластиновий час, тромбиновое час. Пацієнтам з підвищеним титром антистрептокиназных антитіл, а також дітям проводиться тест на чутливість до стрептокиназе. Новонародженим дітям необхідно проведення УЗД черепа. Інфузії початку терапії проводять повільно, за 10 хвилин до вливань для профілактики можливе застосування антигістамінних медикаментів і метилпреднізолону в дозі 100-200 мг. При повторному введенні ймовірність алергічних реакцій значно зростає. При тромбозі глибоких вен у період терапії не рекомендується припиняти прийом контрацептивних засобів у вигляді високого ризику розвитку менорагії. Внутрішньовенні вливання краще здійснювати в судини верхніх кінцівок. Обов'язково накладення гнітючої пов'язки на 30 хвилин після процедури. Після вливань персонал повинен бути готовий до можливих кровотеч.

Лікарська взаємодія:

Ацетилсаліцилова кислота, декстрани, дипіридамол, похідні кумарину, гепарин, вальпроєва кислота здатні підвищувати ризик кровотеч, а також посилюють ефективність препарату Стрептокіназа. При застосуванні антифібринолітичних засобів відзначається зворотний ефект. Медикамент повністю несумісний з плазмозаменяющими препаратами: декстраном, гидроксиэтилкрахмалом.