Опис актуально на 15.05.2012

Вазодилататор судин головного мозку. Лікарський засіб значно покращує мозкове кровопостачання, розширює просвіт судин мозку, викликає слабовыраженное падіння системного кров'яного тиску, покращує процес надходження глюкози і кисню в головний мозок, посилює кровотік. Під дією лікарського засобу підвищується стійкість клітин мозку до гіпоксії, поліпшується транспорт субстратів енергетичного забезпечення і кисню до тканин, посилюється метаболізм. Вінпоцетин сприяє накопиченню АТФ, цАМФ у тканинах, підвищує рівень катехоламінів у тканинах головного мозку. Вазодилатирующий ефект забезпечується прямим релаксуючим впливом активного компоненту на гладку мускулатуру стінок судин. Лікарський засобів не змінює кровообіг у інтактних зонах, покращує кровообіг в уражених, ішемізованих ділянках, не спричиняє феномен «обкрадання». Завдяки зменшенню агрегації тромбоцитів, увеличениею деформованості еритроцитів, зниження в'язкості крові поліпшуються процеси мікроциркуляції. Вінпоцетин випускається у вигляді розчину, концентрату, таблеток.

Показання:

Вінпоцетин призначають при порушеннях мозкового кровообігу (гостра і хронічна форма), після інсульту, при завершеному інсульті, прогресуючий інсульт, психічних і неврологічних порушеннях у пацієнтів з цереброваскулярною патологією (головні болі, порушення пам'яті, розлади в руховій системі, запаморочення, апраксія, афазія). Лікарський засіб ефективно при посттравматичних, гіпертонічних енцефалопатіях. У клімактеричному періоді Вінпоцетин призначають при вазовегетативной симптоматиці. Препарат застосовують при дегенеративних захворюваннях жовтої плями, судинної оболонки ока, сітківки, вторинній глаукомі, часткової оклюзії артерій, при кохлеовестибулярном невриті, хворобі Меньєра, старечої туговухості, шумі у вухах, зниження гостроти слуху токсичного та судинного походження, при запамороченнях лабіринтового генезу.

Протипоказання:

Вінпоцетин не призначають при грудному годуванні, непереносимості компонентів, виношуванні вагітності. При тяжких порушеннях ритму, ІХС лікарський засіб призначають з обережністю. При лікуванні геморагічного інсульту Вінпоцетин парентерально можна вводити тільки після стихання гострого періоду через 5-7 днів.

Побічну дію, передозування:

Падіння кров'яного тиску. Рідко реєструється уповільнення внутрішньошлуночкової провідності, екстрасистолія, тахікардія. При парентеральному введенні відзначаються запаморочення, тромбофлебіт, нудота, гіперемія шкірних покривів обличчя, відчуття жару. При передозуванні Винпоцетином необхідно промивання шлунка, призначення ентеросорбентів, проведення посиндромной терапії.

Спосіб застосування:

Вінпоцетин рекомендується вводити внутрішньовенно крапельно в гострий період забоелваний. Початкова доза – 20 мг на добу (розчиняють в 0, 5-1 літрі інфузійного розчину). У разі відсутності виражених побічних ефектів дозу збільшують до 1мг/кг/добу протягом 3, 4 днів. Тривалість терапії складає 10-14 днів. При поліпшенні переходять на прийом Вінпоцетину всередину тричі на добу по 5-10 мг. Дозування при підтримуючої терапії становить 5 мг тричі на день. Скасування лікарського засобу здійснюють поступово.

Особливі вказівки:

Пацієнтам з цукровий діабет при парентеральному введенні вимагається контроль глюкози в крові, так як в розчині лікарського засобу міститься сорбітол. Неприпустимо внутрішньовенне вливання Вінпоцетину пацієнтам з кардіальної патологією із-за ризику розвитку фібриляції шлуночків, аритмій.

Лікарська взаємодія:

При проведенні гепаринотерапії Вінпоцетин підвищує ризик розвитку геморагічних ускладнень. Розчин лікарського засобу для ін'єкцій несумісний з гепарином на фармацевтичному рівні.