Опис актуально на 07.07.2012

Противопаркинсоническое засіб. Активна речовина – праміпексол. Основний компонент є виборчим агоністом дофамінових рецепторів. Механізм дії медикаменту спрямований на стимуляцію дофамінових рецепторів, розташованих в чорному речовини та смугастому тілі головного мозку. Лікарський засіб чинить вплив на процес імпульсації в нейронах, розташованих в смугастому тілі. Під дією препарату Мирапекс знижується секрецію АКТГ, СТГ та пролактину. Лікарський препарат випускається у таблетованій формі.

Показання, протипоказання:

Мирапекс призначають при хворобі Паркінсона. Лікарський засіб не призначають при непереносимості прамипексола, при годуванні груддю, жінкам в період виношування вагітності. При артеріальної гіпотонії при патології ниркової системи Мирепакс застосовується з обережністю.

Побічна дія:

Опорно-руховий апарат: м'язові посмикування, судоми в м'язах ніг, гіпертонус м'язів, бурсит, артрит, біль у шиї, біль у грудній клітці, біль у попереково-крижовому відділі хребта, міастенія. Нервова система: сонливість, галюцинації, сплутаність свідомості, суїцидальна налаштованість, марення, гіпокінезія, атаксія, тривожність, депресія, тремор, міоклонус, дистонія, гіпестезія, амнезія, екстрапірамідний синдром, безсоння, запаморочення, злоякісний нейролептичний синдром: порушення мислення, вегетативна лабільність, м'язова ригідність, гіпертермія, акатизія, порушення свідомості. Травна система: дисфагія, зниження апетиту, нудота, диспепсичні розлади, діарея, блювання, сухість у роті, метеоризм, біль у животі, порушення апетиту. Дихальна система: риніт, синусит, задишка, зміни голосу, посилення кашлю, грипоподібний синдром, фарингіт. Сечостатева система: прискорене сечовипускання, інфекційні ураження сечовивідних шляхів, зниження потенції, порушення лібідо. Серцево-судинна система: тахікардія, аритмія, стенокардія, підвищення рівня КФК, ортостатична гіпотонія. Органи чуття: ослаблення слуху, підвищення внутрішньоочного тиску, параліч акомодації, катаракта, диплопія, кон'юнктивіт. Можливо розвиток ретроперитонеального фіброзу, гіпертермії, периферичних набряків, легеневої інфільтрації, підвищеного потовиділення, алергічних реакцій.

Спосіб застосування:

Мирапекс приймають у початковій дозі 0, 375 мг на день, на 3 прийоми. Щотижня поступово дозу збільшують до повного досягнення необхідного ефекту. Другий тиждень терапії: 0, 75 мг в день. Третій тиждень терапії: 1, 5 мг у день. Четвертий тиждень – 2, 25 мг. П'ятий тиждень – 3мг. Шостий тиждень: 3, 75 мг. Сьомий тиждень: 4, 5 мг. Підтримуюча доза становить 1, 5-4, 5 мг на добу на 3 прийоми. При патології ниркової системи потрібна корекція режиму дозування. Відміна лікарського засобу здійснюється поступово протягом тижня.

Особливі вказівки:

Мирапекс на ранньому етапі лікування хвороби Паркінсона призначається в якості монотерапії. В подальшому до схеми терапії додають леводопу та інші протипаркінсонічні медикаменти, що дозволяє зменшити дозу леводопи, і значно знизити ризик побічних ефектів, які посилюються при тривалій терапії.

Лікарська взаємодія:

Мирапекс підвищує рівень леводопи в крові на 40%. Кліренс знижується на 20% при призначенні хінідину, верапамілу, дилтіазему, хініну, тріамтерену. Метоклопрамід, тиоксантен, бутирофенон, фенотіазін, їх похідні та антагоністи дофаміну негативно впливають на ефективність терапії.