Опис актуально на 21.10.2012

Нестероїдний протизапальний засіб. Активний компонент – лорноксикам. Основна речовина належить до класу оксикамів. Лікарський препарат Ксефокам чинить знеболювальну, протизапальну, антиагрегантну та жарознижувальну дії. Механізм основного впливу спрямований на придушення прозапальних факторів, порушення метаболізму арахідонової кислотипригнічення циклооксигенази-1, 2, зниження агрегації тромбоцитів, зниження вироблення простагландинів у запальному вогнищі, у здорових органах і тканинах, пригнічення проліферативної та ексудативної фаз запального процесу. Ксефокам випускається у таблетованій лікарській формі, а також у ФІДЕ лиофилизата.

Показання:

Ксефокам призначають при анкілозуючому спондилоартриті, остеоартрозі, ревматоїдному артриті, тендовагініті, бурсит. Лікарський препарат застосовується при загостренні подагри (суглобова форма), при больовому синдромі: мігрень, ішіалгія, люмбаго, невралгія, міалгія, артралгія, при опіках, травмах, альгодисменореї, головного болю, зубного болю, при гарячковому синдромі, супроводжуваному інфекційні і простудні захворювання.

Протипоказання:

Ксефокам не застосовується при ерозивно-виразкових ураженнях травної системи (виразковий коліт, виразкова хвороба), при непереносимості препаратів групи НПЗЗ, при крововиливах в головний мозок, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, ниркової недостатності, печінкової недостатності, при грудному годуванні, виношуванні вагітності. Після хірургічних втручань, при помірно вираженій нирковій недостатності, при кровотечах з травної системи та ерозивно-виразкових ураженнях в анамнезі Ксефокам призначають з обережністю.

Побічну дію, передозування:

Травний тракт: біль в епігастрії, печія, блювання, нудота, сухість у роті, диспепсичні розлади, порушення в роботі печінки, НПВС-гастропатия у вигляді ерозивно-виразкових уражень, гастриту, езофагіту. Нервова система: збудження, сонливість, запаморочення, головний біль, асептичний менінгіт, тремор, депресія, порушення сну. Підшкірно-жирова клітковина, шкірні покриви: набряклість. Сечовидільна система: гостра ниркова недостатність, периферичні набряки, нефротичний синдром, папілярний некроз, гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, порушення і зниження клубочкової фільтрації, дизурія. Органи чуття: періодичний шум у вухах. Серцево-судинна система: підвищення рівня кров'яного тиску, тахікардія, посилення або розвиток серцевої недостатності. Органи кровотворення, система гемостазу: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, агранулоцитоз. Місцеві реакції: хвороблива реакція у місці ін'єкції, гіперемія шкірних покривів. Також відзначається зміна маси тіла, посилене потовиділення, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, шкірний свербіж, висипання. При передозуванні відзначається гостра ниркова недостатність, посилення вираженості вищеописаних побічних реакцій з боку травної системи, нервової системи. Потрібне промивання шлунка, посиндромная терапія, прийом активованого вугілля, адсорбентів. Діаліз не довів свою ефективність.

Спосіб застосування:

Ксефокам приймають перед їжею, бажано запиваючи достатньою кількістю рідини. При больовому синдромі помірного і сильно вираженого характеру призначають по 8-16 мг, у подальшому при необхідності медикамент додатково призначають у дозі 16 мг у перші 24 години, далі переходять на прийом 8 мг двічі на день. Дорослим при запальних процесах призначають початкову дозу 12 мг, після чого переходять на прийом 8-16 мг на 2-3 прийоми на день. У добу можна приймати не більше 16 мг. Порошок ксефокама перед введенням розводять у 2 мл води для ін'єкції. Медикамент вводять внутрішньовенно протягом 15 секунд, або внутрішньом'язово протягом 5 секунд. Початкова доза становить 8-16 мг, далі двічі на добу по 8 мг. Добова доза при патології ниркової системи, захворюваннях печінки, при порушеннях в роботі травного тракту і літнім людям становить 12 мг (на 3 прийоми).

Особливі вказівки:

Терапія препаратом Ксефокам вимагає регулярного контролю над роботою травної системи із-за ризику шлунково-кишкової кровотечі, ульцерогенної дії. Рекомендується призначати синтетичні аналоги простагландинів, наприклад, мізопростол, блокатори гістамінових рецепторів, омепразол. У період лікування необхідний контроль функціонального стану печінки, ниркової системи, периферичної крові. Пацієнтам з патологією нирок потрібна корекція режиму дозування, динамічне спостереження. Ксефокам затримує іони літію, калію, натрію, воду в організмі, погіршує перебіг серцевої недостатності, артеріальної гіпертонії. Ксефокам рапід впливає на управління автотранспортними засобами, концентрацію уваги.

Лікарська взаємодія:

Ксефокам підвищує ефективність антиагрегантів, антикоагулянтів, фибринолитиков, знижує ефективність урикозуричних медикаментів. Лікарський засіб усbливает вираженість побічних ефектів естрогенів, глюкокортикостероїдів, діуретиків, гіпотензивних препаратів, МКС. Медикамент посилює вираженість гіпоглікемічного впливу похідних сульфонілсечовини. Ксефокам рапід здатний знижувати нирковий кліренс дигоксину. Лікарський препарат підвищує концентрацію метотрексату в крові, препаратів літію. Циметидин підвищує концентрацію препарату в крові. Гематотоксичність препарату посилюється при призначенні миелотоксических коштів. Колестирамін, антациди здатні знижувати абсорбцію лорноксикама.