Опис актуально на 12.10.2011

Статті по темі:
  • Гіно-певарил, інструкція по застосуванню
  • Дротаверину гідрохлорид
  • Тактивін
  • Орнідазол
Tweet

МиакальцикОсновне активно діюча речовина – кальцитонін. Миакальцик регулює кальцієво-фосфорний обмін. С-клітини щитовидної залози виробляють антагоніст паратиреоїдного гормону, здійснює процеси регуляції обміну кальцію в організмі, знижує резорбцію кісткової тканини, під його впливом фосфати і Са2+ з русла крові переходять в кісткову тканину, пригнічує активність і кількість остеокластів, стимулює діяльність остеобластів. Кальцитонін при прямому впливі на нирки зменшує канальцеву резорбцію фосфору, Na+, Са2+, зменшує екзокринну діяльність підшлункової залози, пригнічує шлункову секрецію. При болях, обумовлених кістковими порушеннями і змінами, Миакальцик надає знеболюючу дію. При одноразовому введенні гипокальцемический ефект триває 6-10 годин.

Лікарська форма:

Препарат випускається у вигляді лиофилизата. Отриманий розчин вводять підшкірно або внутрішньом'язово. Для назального зрошення випускається спрей.

Показання:

Хвороба Педжета, асептичний некроз, спонтанне кісткове розсмоктування, недосконалий остеогенез та інші системні захворювання скелета. Паратиреоидный, стероїдний, клімактеричний остеопорозтравматичні пошкодження структури кісток, фіброзна дисплазія, променевої, травматичний остеомієліт, пародонтоз, спадкова гіперфосфатемія, зональна кісткова перебудова спортсменів, альгодистрофия, гіперкальціємія, тиреотоксикоз, гіпервітаміноз Д, миеломатоз, метастази в кісткову тканину. У складі комбінованої терапії Миакальцик застосовують при гострому панкреатиті, для профілактики порушень кісткових структур при тривалій іммобілізації.


Протипоказання:

Гіпокальціємія, лактація, дитячий вік, вагітність.

Побічна дія:

Генералізовані, місцеві алергічні реакції, артралгія, «припливи» струму крові до голови, шкірі обличчя, набряки, відчуття неприємного присмаку в роті. При парентеральному введенні: диспепсичні розлади, мігрень, запаморочення, збочення смаку, підвищена втомлюваність, кашель, поліурія, порушення зорового сприйняття, грипоподібний стан. При интраназальном введенні: ерозії, набряк, сухість носових слизових оболонок, утворення папул, синусит, риніт, носова кровотеча, чхання.

Передозування:

Парестезії, мимовільне посмикування м'язів як наслідок гіпокальціємії. Лікування спрямоване на введення глюконату кальцію.

Спосіб введення:

У важких випадках, при невідкладних станах препарат вводять крапельно в/в протягом 6 годин, 5 мг/кг на фіз. розчині (500 мл 0, 0% NaCl). Перед лікуванням необхідно визначити концентрацію кальцію в крові, провести шкірну пробу. При вираженої шкірної реакції, гіпокальціємії лікування протипоказано.

Особливі вказівки:

На першому етапі лікування можливий розвиток гіпокальціємії (супроводжується тетанією), тому рекомендується приготувати глюконат кальцію для парентерального введення в екстреній ситуації. Розчин препарату Миакальцик готується безпосередньо перед застосуванням, розчин ефективний протягом 6 годин після розведення. При тривалому введенні кальцитоніну лосося (чужорідний білок для людини) можливо формування антитіл. При використанні препарату більше 2 років у 60% пацієнтів відзначається поява антитіл у 15% формується стійкість до лікування. Подальше проведення лікування можливо виключно при відсутності відповідної реакції організму у вигляді формування антитіл. При введенні синтетичного кальцитоніну антитіла виробляються вкрай рідко, резистентність не формується. На тлі лікування препаратом Миакальцик при хворобі Педжета зменшується рівень лужної фосфатази, знижується виведення гідроксипроліну із сечею. Значне зниження зазначених показників свідчить про ефективність лікування. Необхідно регулярно кожні три місяці проводити контроль концентрації ЛФ і кількість виведеного гидроксопролина. Під час лікування важливо стежити за рівнем Са2+ в крові. Миакальцик виділяється з грудним молоком, впливає на увагу, швидкість реакцій.