25 січня 2012

Гіпертиреоз – стан, для якого характерне надмірне виділення гормонів щитовидної залози, обумовлене групою захворювань цього органу. Це викликає прискорення процесів в організмі і пов'язані з цим ускладнення. Тиреотоксикоз – наявність надлишку гормонів щитовидної залози, може бути викликано гіпертиреозом, або іншими хворобами щитовидної залози – тиреоїдитом, вузловим зобом, базедової хворобою.

Збільшення вироблення і накопичення в організмі тиреоїдних гормонів у 70-80% випадків пов'язано з підвищенням активності щитовидної залози при хвороби фон Базедова-Грейвса або як прийнято називати дифузному токсичному зобі. Також причиною може бути вузловий або багатовузловий зоб. Ущільнення щитовидної залози у вигляді вузлів провокують збільшення активності органу.

Причинами виникнення гіпертиреозу також можуть бути запалення залози внаслідок перенесених вірусних інфекцій – підгострий тиреоїдит, а також до гипертиреозу призводить велика кількість медикаментозних препаратів, що містять тиреоїдні гормони.

При гіпертиреозі збільшується споживання кисню тканинами, це підвищує утворення тепла і прискорює енергетичний обмін. Чутливість тканин до симпатичної стимуляції і катехоламінів підвищується.

Гіпертиреоз провокує підвищення співвідношення естрогенів к андрогенів. Це пов'язано з підвищеним перетворення андрогенів в естрогени, зростанням вмісту циркулюючого глобуліну, що при нормальному вмісті зв'язує статеві гормони. Стан викликає у чоловіків гінекомастію.

Також під впливом тиреоїдних гормонів відбувається руйнування кортизону, що призводить до надниркової недостатності. Цьому сприяють і супутні аутоімунні захворюваннячастіше піддаються хвороби жінки.

Профілактика гіпертиреозу часто нехтується, обтяжуючи тим самим загальну картину хвороби. Неправильне харчування, недостатня фізична активність та інші фактори призводять до хвороб щитовидної залози.

Протягом захворювання розрізняють три форми: легку форму, середньої тяжкості і важку. Остання форма хвороби виникає при неправильному лікуванні або тривалому його відсутності. Найчастіше ускладнення гіпертиреозу виникають при важкій формі хвороби.

Симптоми гіпертиреозу

Тиреотоксикоз викликає порушення в роботі багатьох органів і систем. Надлишковий рівень гормонів змушує організм підлаштовуватися під такий режим роботи, тим самим порушуючи процеси. Симптоми гіпертиреозу полягають у багатьох зміни як внутрішніх, так і зовнішніх.

Зовнішні зміни в першу чергу помітні станом шкіри. У хворих підвищується пітливість, шкіра волога на вигляд тонка, тонкі волосся. Нігті у пацієнта також піддаються зміні, відбувається хворобливий відшарування пластинок нігтів. Ознаками порушень також є екзофтальмвідбувається зовнішнє збільшення очної щілини і очних яблук, очі стають виряченими. З'являється набряклість і гіперпігментація століття.

З боку серцево-судинної системи може розвиватися серцева недостатність, так як серце не може впоратися з обсягом постачання кров'ю органів і тканин, що прискорили свою роботу. Спостерігаються такі симптоми гіпертиреозу як гіпертензія, тахікардія, почастішання пульсу. З боку дихальної системи з'являється задишказнижується життєва ємність легень.

При легкого та середнього ступеня перебігу хвороби у хворих часто підвищений апетит, важкий перебіг навпаки відрізняється його відсутністю. Маса тіла знижується, що супроводжується нудотою, блювотою, діареєю. Порушення в роботі опорно-рухового апарату призводять до розвитку остеопорозу, знижується маса кісткової тканини, відбувається порушення в будові кісток. В кістках накопичується калій, що посилює рефлекси, внаслідок цього порушується рухова активність. Ознаками порушень є швидка м'язова стомлюваність і тремор. Хворі мають підвищену збудливість, нервозність, часті безсоння. Їх переповнює почуття страху і неспокою, підвищується інтелект і мовна активність.

З боку сечостатевої системи спостерігається часте сечовипускання. У жінок відбувається порушення місячного менструального циклу. Менструації супроводжуються сильними болями, мізерними виділеннями, нудотою і блювотою. Присутня загальна слабкість, головний біль і підвищення температури. У чоловіків у свою чергу знижується потенція і відбувається збільшення молочних залоз. Порушення в роботі статевої системи пов'язані з неправильною виробленням статевих гормонів, що часто призводить до безпліддяяк у жінок, так і у чоловіків.

З-за порушень в обміні речовин, які викликає тиреотоксикоз, у хворих може утворитися тиреогенный діабет. Підвищується вміст глюкози, можливі часті підвищення температури тіла.

При легкому перебігу гіпертиреозу спостерігається помірне схуднення, тахікардія в межах 100 ударів в хвилину, не спостерігається порушень в роботі залоз, власне крім щитовидної залози. Для середньої тяжкості перебігу гіпотиреозу характерно виражене схуднення, тахікардія в діапазоні 100-120 ударів в хвилину, короткочасні зміни серцевого ритму. Спостерігаються шлунково-кишкові розлади, порушення обміну вуглеводів, зниження рівня холестерину в крові. Поступово наростають ознаки надниркової недостатності. Важка форма тиреотоксикозу включає практично всі перераховані вище ознаки.

Діагностика гіпотиреозу

Підозра на тиреотоксикоз, і постановка діагнозу відбуваються при наявності клінічних проявів. Зовнішній вигляд пацієнта і дані лабораторних досліджень є достатньою причиною для діагнозу гіпертиреоз. У першу чергу визначають наявність в крові підвищеного рівня тиреоїдних гормонів.

Діагностика гіпотиреозу також включає ультразвукове дослідження щитовидної залози. Це дає можливість визначити наявність в орган вузлових утворень і встановити захворювання стало причиною гіпертиреозу. Призначається також ЕКГ для визначення порушень в роботі серцево-судинної системи викликані тиреотоксикозом.

Часто при необхідності призначається комп'ютерна томографія, пошарові знімки щитовидної залози дозволяють виявити точну локалізацію ущільнень. На основі цих свідчень лікар-ендокринолог призначає курс лікування.

З лабораторних досліджень призначається загальний аналіз крові, а також аналіз на вміст гормонів. При постановці діагнозу велику роль відіграють дані про перенесені раніше захворювання, особливо при яких застосовувалися оперативні втручання. Важливо й знати, які препарати приймав хворий або бере на даний момент. В обов'язковому порядку призначається повне медичне обстеження.

Лікування гіпертиреозу

Лікування гіпертиреозу застосовується комплексний підхід, призначається дієта, водолікування та інші фізіотерапевтичні процедури. Хворий повинен знаходитися під ретельним наглядом ендокринолога. Лікування гіпертиреозу на початкових легких стадіях має більш сприятливий прогноз, зменшується ризик серйозних порушень в роботі інших органів і заздалегідь купіруються ускладнення гіпертиреозу.

Практикується три методики лікування гіпертиреозу на вибір методу впливають багато факторів. Як правило, головними показниками є вік хворого, тип порушень, форма перебігу тиреотоксикозу, наявність алергічних реакцій на медикаментозні препарати, супутні захворювання.

Консервативне лікування гіпертиреозу більш ефективно на початковій стадії розвитку тиреотоксикозу. Цей метод направлений на зниження активності щитовидної залози і вироблення гормонів. Призначаються антитиреоїдний препаративони перешкоджають надходженню і накопичення в щитовидній залозі йоду, завдяки якому і виробляються тиреоїдні гормони. Таким чином, робота залози значно сповільнюється.

Хірургічний метод лікування застосовується при наявності в залозі одиночного вузла викликає її підвищену активність. Також хірургічне втручання показане при розростанні окремої ділянки щитовидної залози. При видаленні невеликої ділянки тканин залози її робота нормалізується, подальше функціонування цілком стабільний. Якщо дані діагностики вказують на розростання великої ділянки або багатовузловий зоб, хірургічне лікування протипоказано в іншому випадку розвивається гіпотиреоз – стан протилежне гипертиреозу.

Поряд з традиційними методами лікування застосовується альтернативний метод. Лікування гіпертиреозу радіоактивним йодом. Радіойодтерапія полягає в одноразовому прийомі капсули або водного розчину в змісті якого є радіоактивний йод. З током крові препарат досягає клітин щитовидної залози мають найбільшу активність і накопичується в них, поступово ушкоджуючи клітини. Процес відбувається протягом пари тижнів. Під впливом радіоактивного йоду розміри щитовидної залози значно зменшуються, відповідно знижується її активність, і рівень гормонів в крові знижується до нормальних показників.

Лікування радиойодотерапией не дає гарантії повного одужання, у деяких випадках потрібен повторний прийом препарату. Побічний ефект прийому радіоактивного йоду розвиток гіпотиреозу. У такому випадку потрібна замісна терапія, яка триває все життя пацієнта. Призначаються препарати з вмістом тиреоїдних гормонів, щоденне їх застосування дає можливість підтримувати нормальний рівень гормонів в організмі.

Ускладнення гіпертиреозу

При відсутності лікування або важкому перебігу тиреотоксикозу є небезпека розвитку ускладнень. Найчастіше це тиреотоксичний кризяк правило, криз виникає при тяжких супутніх захворюваннях або не леченой Базедової хвороби. При тиреотоксичному кризі різко посилюються ознаки гіпертиреозу, загострюються симптоми, бурхливо розвиваються порушення в роботі інших органів. Найчастіше ускладнення трапляється у жінок, у 70% випадків криз розвивається в гострій тяжкій формі.

Профілактика гіпертиреозу

Для профілактики гіпотиреозу слід регулярно проходити огляди у ендокринолога. Сприятливий вплив на зміцнення щитовидної залози має загартовування. Раціон харчування повинен бути багатий вітамінами і мінералами. Слід розумно контролювати прийом йоду, споживання йодовмісних продуктів повинно бути збалансованим. Помірно слід приймати сонячні ванни, засмагати, відвідувати солярій. Часто міфи про корисність тих чи інших процедур і продуктів призводять до порушень у функціонуванні щитовидної залози, які мають важкі наслідки.