13 грудня 2011

Статті по темі:
  • Що робити, якщо блювання у немовляти
  • Запалення легенів
  • Остеомієліт верхньої щелепи
  • Остеомієліт
Tweet

діареяДіарея (пронос) – це стан, при якому відбувається досить часте або одноразове спорожнення кишечника людини, під час якого виділяється калові маси рідкої консистенції. У здорової дорослої людини за добу виділяється від 100 до 300 г калової маси. Її кількість варіюється в залежності від кількості міститься в їжі клітковини і обсягу залишилися незасвоєних речовин і води. Якщо тривалість захворювання залишається у межах двох-трьох тижнів, то в даному випадку має місце гостра діарея. При наявності у людини рідкого стільця протягом більше трьох тижнів діарея переходить в хронічну форму. При хронічній діареї у хворого спостерігається систематично рясний стілець. При такій ситуації маса калу буде перевищувати 300 г на добу. Діарея виникає тоді, коли в стільці людини різко збільшується вміст води — від 60 до 90%. При порушеному всмоктуванні поживних речовин з їжі у хворих діагностується поліфекалія: виділяється незвично багато калових мас, які складаються із залишків їжі, які залишилися неусвоенными. У разі порушення моторики кишечника стілець буде дуже рідким і частим, однак в цілому його маса не перевищить 300 г на добу. Тобто навіть у випадку первинного аналізу особливостей перебігу діареї можна з'ясувати, яка причина виникнення такої патології і, отже, полегшити процес встановлення діагнозу і підбору подальшої терапії.

Діарея будь-якого виду являє собою патологічний процес, при якому відбувається порушення всмоктування в кишечнику води і електролітів. Зважаючи на це при діареї будь-якого виду спостерігається приблизно однакова картина. І товста і тонка кишка має дуже високу здатність всмоктування води. Так, кожен день людина вживає близько двох літрів рідини. Загалом в кишечник надходить близько семи літрів води з урахуванням слини, шлункового соку, кишкового і панкреатичного соку, жовчі. При цьому з калом виділяється лише 2% від загального обсягу рідини, решта ж всмоктується безпосередньо в кишечнику. Якщо кількість рідини в калі змінюється навіть дуже незначно, то калові маси стають занадто твердими. Якщо в товстій кишці виявляється занадто багато рідини, то у людини виникає діарея. Дане захворювання проявляється через розлади в процесі травлення, проблем зі всмоктуванням, секреції і моторики кишечника. У випадку діареї тонка і товста кишка сприймаються як єдина фізіологічна одиниця.

Види діареї

При секреторної діареї відбувається підвищена секреція електролітів і води у просвіт кишки. У більш рідкісних випадках причиною даного виду діареї ставати зниження всасывательных функцій кишечника. Так, секреторна діарея проявляється при холері, эшерихиозе, сальмонельозі. Але іноді подібний стан виникає і у хворих з деякими неінфекційними патологіями. При наявності у хворого даного виду діареї осмотичний тиск плазми крові вище, ніж осмотичний тиск калових мас. У хворого виділяються водянисті і досить рясні калові маси, їх колір – зелений. Причинами виникнення секреторної діареї є активний процес секреції натрію і води в кишці. Виникнення даного процесу провокують бактеріальні токсини, энтеропатогенные віруси, ряд ліків та інших біологічно активних речовин. Так, спровокувати виникнення секреторної діареї можуть довголанцюгові жирні кислоти і жовчні вільні кислоти, проносні, які містять антраглікозиди, рицинова олія.


При гиперэкссудативной діареї відбувається потовиділення плазми, слизу, крові у просвіт кишки. Даний стан характерно для хворих, які страждають інфекційно-запальними захворюваннями кишечника (шигельоз, сальмонельоз, кампілобактеріоз, клостридиоз). Також цей вид діареї характерно проявляється при неінфекційних хворобах, таких як неспецифічний виразковий коліт, лімфома, хвороба Крона. осмотичний тиск плазми крові вище, ніж осмотичний тиск калових мас.

Осмотичний тиск фекальних мас нижче, ніж осмотичний тиск плазми крові. Калові маси рідкі, є домішка гною, крові, слизу.

При гиперосмолярной діареї у хворого відбувається розлад всмоктування в тонкій кишці певних поживних речовин. В організмі помітно порушуються обмінні процеси. Подібний вид діареї проявляється при надмірному вживанні проносних сольового типу. Осмотичний тиск фекальних мас вище, ніж осмотичний тиск плазми крові. Для цього стану характерне і рясний рідкий стілець, в якому виявляються частинки неперетравленої їжі.

При гіпер- і гіпокінетичним діареї у хворого мають місце порушення транзиту вмісту кишечника. Причина даного стану – знижена або підвищена моторика кишечника. Дуже часто такий стан характерно для людей, які страждають синдромом роздратованого кишечника, неврозами, а також для тих, хто вживає занадто багато проносних і антацидів. Осмотичний тиск фекальних мас при даному стані таке ж, як осмотичний тиск плазми крові. Стілець не особливо рясний, рідкої або кашкоподібної консистенції. Два останніх види діареї зустрічаються тільки у хворих неінфекційними захворюваннями.

Причини діареї

На виникнення діареї впливають наступні явища: кишкова секреціянадто високий тиск в порожнини кишки, кишкова ексудація, порушення в процесі транспортування вмісту кишечника. Всі дані механізми мають певний зв'язок, однак для певного виду хвороби характерне переважання відповідного типу порушення.

Симптоми діареї

діареяГостра діарея проявляється при різноманітних інфекціях, запаленнях в кишечнику і внаслідок дії певних лікарських препаратів. Як правило, діарея проявляється в поєднанні з низкою інших проявів: це може бути метеоризм, здуття, болі в животі, слабкість, відчуття ознобу, підвищення температури тіла.

Симптомами інфекційного типу хвороби є загальні нездужанняпрояви лихоманки, поганий апетит, блювота. Дуже часто причинами виникнення діареї стає неякісна їжа, а також подорожі (проявляється так звана діарея туристів). Поява рідкого стільця з елементами крові свідчить про наличиях пошкоджень в слизовій оболонці кишечника. Їх виникнення провокують деякі патогенні мікроби яких кишкова паличка з энтеропатогенными властивостями. Стан у пацієнта при даній формі захворювання важке зважаючи септичних симптомів і наявності больових відчуттів в області живота.

Також прояви діареї можуть спровокувати деякі лікарські препарати. Рівень дегідратації організму можна оцінити за допомогою огляди хворого. Якщо в організмі має місце значна втрата електролітів і води, то спостерігається сухість шкіри, зниження тургору, може проявлятися тахікардія і гіпотонія. З-за відчутних для організму втрат кальцію може виникнути схильність до судом.

При хронічній діареї, тобто захворювання, що триває більше трьох тижнів, обстеження повинно в першу чергу направлятися на з'ясуванні причин її появи. Фахівець вивчає дані анамнезу, проводить відповідні дослідження калу. Важливо в процесі діагностики встановити тривалість діареї, визначити, яким є обсяг випорожнень на добу, частоту і вираженість перистальтики кишечника, коливання ваги. Якщо має місце захворювання тонкої кишки, стілець буде об'ємним, водянистим або жирним. Захворювання товстої кишки супроводжує частий стілець, однак він буде менш рясним, з вмістом гною, крові, слизу. При патології товстої кишки діарея, як правило, буде супроводжуватися больовими відчуттями в животі.

Діагностика діареї

У процесі діагностики проводиться звичайне фізикальне обстеження. При цьому фахівець уважно вивчає стан випорожнень хворого і проводить проктологічне дослідження. Якщо в калі хворого виявляється кровє анальна тріщина, парапроктит яких свищевый хід, то можна припустити наявність у хворого хвороби Крона. У процесі мікроскопічного дослідження калу важливо визначити в ньому запальні клітини, жир, наявність яєць глистів і найпростіших.

За допомогою методу ректороманоскопії можна діагностувати виразковий коліт, дизентерію, псевдомембранозний коліт. Дл встановлення діагнозу «гостра діарея» лікар керується в першу чергу скаргами пацієнта, анамнез, проктологічного оглядом, физикальном обстеженням. В лабораторії проводиться макро - і мікроскопічне дослідження зразків калу.

Якщо в процесі встановлення діагнозу з'ясовується, що запалень в кишечнику немає, то, найімовірніше, діарея в даному випадку буде пов'язаний з порушенням всмоктування. У деяких випадках виникнення гострої діареї провокують ентеровіруси. При підозрі на вірусний ентерит лікар повинен упевнитися, чи збігаються симптоми і прояви цього стану. Так, при вірусному ентериті кров і запальні клітини в калі відсутні, антибактеріальна терапія є неефективною в процесі лікування, пацієнт може одужати спонтанно. Всі описані особливості фахівець обов'язково зазначає при диференціальній діагностиці хвороб кишечника різного роду.

У процесі діагностики при хронічній діареї, передусім з'ясовують, чи немає зв'язку у виникненні діареї з інфекціями або запаленнями. Для цього проводять дослідження калу – мікроскопічне, бактеріологічне, ректороманоскопію. Також для виключення запалень слід визначити патогенетичний механізм діареї. Часто встановити правильний діагноз допомагає деякий період перебування на певній дієті при діареї.

Лікування діареї

діареяДеякі підходи до лікування діареї є загальними при всіх чотирьох типах захворювання. Так, однаково ефективно діє дієта при діареї, симптоматичні лікарські засоби і препарати з антибактеріальною дією. Насамперед, практикуються зміни в стилі харчування. Отже, дієта при діареї передбачає вживання продуктів, які сприяють гальмуванню перистальтики, зменшують секрецію води та електролітів. При цьому важливо виключити ті продукти, властивості яких передбачають збільшення моторно-евакуаторної і секреторної функцій кишечника.

Лікування діареї включає в себе призначення антибактеріальних препаратів, які покликані відновити еубіоз кишечника. Хворим з гострою діареєю слід приймати антибіотики, протимікробні і сульфаніламідні препарати, антисептики. Найбільш кращим ліками від діареї є кошти, які не порушують баланс кишкової мікрофлори.

Альтернативним ліками при діареї вважаються бактеріальні препаратикурс лікування якими триває до двох місяців. В якості симптоматичних засобів використовують адсорбенти, які нейтралізують органічні кислоти, а також призначають в'яжучі і обволікаючі кошти.

Також лікування діареї здійснюється за допомогою засобів, які регулюють моторику і знижують тонус кишечника. А для усунення стану зневоднення організму застосовується регідратація. Якщо у хворого діагностовано гострий стан, то регідратація проводиться оральним шляхом, у рідкісних випадках для регідратації внутрішньовенно вливаються кристалоїдні полііонні розчини.

Діарея при вагітності

Досить часто проявляється діарея при вагітності. Для виникнення такого стану у вагітних є цілий ряд причин. Так, іноді діарея виникає внаслідок хвороб кишечнику або ШЛУНКОВО-кишкового тракту в цілому. У деяких випадках причиною діареї у вагітних є загальні недуги. Однак у період вагітності організм жінки стає особливо сприйнятливим до різноманітних інфекцій, тому спровокувати діарею можуть інфекційні хвороби, місцеві отруєння. Так, у вагітних висока чутливість до токсинів. Однак причиною діареї можуть стати і порушення в роботі нервової системи, і наявність глистів, і недостатнє виробництво ферментів в організмі. Часто причиною прояви діареї ставати токсикоз вагітної.

В окремих випадках пронос може не становити небезпеки для жінки, здійснюючи функцію своєрідного очищення організму перед майбутніми пологами. Однак слід чітко стежити за причинами виникнення діареї. Адже якщо цей стан виникло через харчове або іншого отруєння, то воно є дуже небезпечним і для дитини, і для жінки.

Під час вагітності лікування діареї повинно здійснюватися лише під ретельним контролем лікаря, який обов'язково врахує всі індивідуальні моменти. Паралельно спеціаліст коригує харчування хворий, призначаючи їй спеціальну дієту. Для майбутньої матері дуже важливо постійно дотримуватися питний режим, вживаючи достатню кількість рідини, адже зневоднення організму – небажане стан для плоду і матері.