12 вересня 2011
- Маалокс при вагітності
- Показання до застосування Норбактину
- Купити засіб від печії
- Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів
Гастрит являє собою запалення внутрішньої оболонки стінки кишечнику. Виділяється 2 форми гастриту — гостра, бурхливо протікає і хронічна, що протікає з частими рецидивами. Хронічний гастрит — це захворювання, викликане хронічним запаленням слизової внутрішньої стінки шлунка та порушеннями вироблення соляної кислоти, що приводить до дегенерації і перебудов оболонки. Захворювання призводить не тільки до больових відчуттів, до порушення процесу перетравлювання їжі, але також і до зниження працездатності, появи дратівливості, підвищеної стомлюваності. Основними формами хронічного гастриту є хронічний аутоімунний гастрит А (до 5% всіх випадків) і хронічний гастрит В (85% випадків, викликаний бактерією хелікобактер пілорі), інші форми гастритів зустрічається значно рідше.
Хронічний гастрит А протікає з нормальною секрецією шлункового соку, але при поглибленні запального процесу відбувається скорочення виділення шлункового соку. Геморагічний (ерозійний) гастрит супроводжується шлунковими кровотечами, появою ерозій на слизовій оболонці шлунка, при збереженні шлункової секреції. Ригідний гастрит характеризується запально-рубцевими змінами антрального відділу шлунка, його звуженням. Самостійною формою гастриту розглядається і рефлюкс-гастрит. Умовно до хронічних гастритів можна віднести гігантський гіпертрофічний гастрит (або хвороба Менетріє). Крім того, гастрити бувають із зниженою і підвищеною секреторною діяльністю.
Хронічний гастрит — дуже поширене захворювання, яким страждають більше 50 % дорослого населення планети, а серед захворювань шлунка становить 85%.
Захворювання є результатом розвитку гострого гастриту, проте найчастіше його причинами є:
- порушення режиму харчування, їжа всухом'ятку, вживання гострої їжі, надмірне вживання міцних алкогольних напоїв;
- неповноцінне харчування (дефіцит білків, вітамінів), прийом їжі, в якій присутні емульгатори, консерванти, рафіновані олії;
- куріння;
- стрес, який призводить до порушення нормального ритму життя, наприклад робота в нічний час доби;
- тривалий прийом медикаментів, які дратівливо діють на слизову оболонку шлунка;
- несприятливі фактори, пов'язані з виробництвом (металевий пил, сполуки свинцю);
- спадкова схильність;
- вплив токсичних продуктів порушеного обміну (цукровий діабет);
- хронічні інфекційні захворювання (сифіліс, туберкульоз).
У більшості випадків хронічний гастрит У супроводжується хронічний коліт, холециститом і апендицитом.
Симптоми хронічного гастриту
Хронічний гастрит А не має специфічних симптомів, і клінічна картина хвороби досить різноманітна. При хронічному гастриті з секреторною недостатністю, найчастішими симптомами захворювання є відчуття розпирання, нетривалої ниючого болю в епігастральній ділянці, особливо під час і після їжі. Інші часті симптоми хронічного гастриту диспепсичні явища — нудота, блювота, печія, відрижка, неприємний присмак у роті. Також у хворих може спостерігатися бурчання в животі, метеоризм, порушення стільця. При пальпації епігастральній ділянці може бути болюча.
Якщо хронічний гастрит У протікає з нормальною або підвищеною секрецією шлункового соку, то він вважається поверхневимі виникає частіше у чоловіків у молодому віці. У цьому випадку хворих турбують біль у животі, відрижка кислим, печія, відчуття тяжкості в шлунку після їжі, запори. Біль може з'являтися також вночі.
При попаданні бактерії хелікобактер пілорі в шлунок, вона починає активно розмножуватися, що призводить до зміни нормальної вироблення шлункового соку, і появи ерозії, і виразці шлунка.
Загальний стан хворого зазвичай не порушується, проте при хронічному гастриті з недостатньою секрецією шлункового соку може спостерігатися зниження маси тіла, швидка стомлюваність.
Дуже часто у хворого хронічним гастритом спостерігаються симптоми ураження печінки, кишечника, підшлункової залози, однак у цьому випадку гастрит є наслідком цих захворювань.
Діагностика хронічного гастриту
При підозрі на гастрит доктор призначає проведення УЗД і рентгенологічного дослідження, а також езофагогастродуоденоскопії, під час якої можна провести біопсію шлункової оболонки для виявлення бактерії хелікобактер пілорі. Діагностика хронічного гастриту включає дослідження шлункової секреції методом інтрагастральної рН-метрії або методом фракионного зондування. Інформативним методом у діагностиці хронічного гастриту є гастроскопія. З її допомогою можна побачити загальну картину гастриту — характер патологічного процесу, його локалізацію і поширеність.
Однак остаточний діагноз гастроентеролог ставить грунтуючись на комплексній оцінці клінічної картини і результатів лабораторних досліджень. Тут важливо виключити інші захворювання, наприклад, виразку, доброякісні новоутворення шлунка і т. д.
Лікування хронічного гастриту
Зазвичай лікування хворих хронічним гастритом проводиться в амбулаторних умовах, госпіталізація необхідна у випадках загострення захворювання та ускладнення в діагностиці.
Якщо при проведенні аналізів у хворого був виявлений хронічний гастрит У викликана бактерією хелікобактер пілорі, то лікар призначає проведення ерадикаційної терапії, спрямованої на знищення бактерії. В цьому випадку протягом 7-10 днів за спеціальними схемами приймається 2 види антибіотиків та антисекреторні препарати (лансопразол, омепразол). Ерадикаційної терапія є надійним способом боротьби з бактерією.
Під час загострення хвороби призначається спеціальна дієта. Гастроентеролог або дієтолог допоможе підібрати найбільш підходящий режим харчування та перелік рекомендованих страв.
Лікування хронічного гастриту дієтотерапією залежить від виду гастриту, стану секреторної функції шлунка та фази хвороби, і повинна здійснюватися з урахуванням супутніх захворювань печінки і жовчних шляхів, кишечника, а також анемії, вітамінної недостатності.
Харчування рекомендується дробове, 5-6 разів у день. Протягом перших діб загострення утримуються від їжі, після переходять на дієтичне харчування — киселі, перетерті супи. Їжа повинна бути термічно і механічно щадною, копченого не можна, кислого, їжу вживати тільки в теплому вигляді. Одночасно призначають лікарські препарати, обволікаючі стінки шлунка, а також адсорбуючі токсини.
При гастриті з нормальною або підвищеною секрецією шлункового соку харчування спрямовано на ліквідацію запалення слизових оболонках шлунка і нормалізації його роботи. У цьому випадку дієтологом призначається дієта №1а (до 7 днів), потім — дієта №16 (до 14 днів), та на 3 місяці розтягується дієта №1. При дотриманні цих дієт їжу хворому дають у рідкому або протертому вигляді, додатково вводять вітаміни (аскорбінова кислота, рибофлавін). Заборонено вживання алкоголю, соків, кави, міцного чаю, гострих, жирних страв, консервів, квасолі, гороху.
При хронічному гастриті з недостатньою шлунковою секрецією, дієтотерапія спрямована на зменшення запалення в шлунку і стимуляцію його залозистого апарату. У цьому випадку показана дотримання дієти №2, яка забезпечує щадіння шлунка при хімічної стимуляції секреторної активності. Організм здобуває підвищену кількість вітамінів (рибофлавін, ретинол) і достатню кількість солі. Харчування у цьому випадку дробове, їжа приймається добре подрібненому і провареному вигляді, а прийом кави, чаю, соків, овочевих наваров, м'ясних бульйонів, м'яса і риби нежирних сортів забезпечує стимулювання секреторної функції шлунка. У зв'язку з недостатньо виробленням шлункового соку, з раціону виключаються продукти, які багаті рослинною клітковиною, а саме виноград, редис, фініки, а також гострі, копчені і дуже солоні страви, холодні напої, вироби з тіста. Не рекомендуються незбиране молоко, вершки, каші з гречаної і перлової крупи, бобові, мариновані овочі, гриби, газовані напої.
У періоди поза загострень хворим хронічним гастритом А рекомендується постійно дотримуватися дієти, обмежуючи себе в алкоголі, кави, гострих, гарячих страв, маринадах, консервації. Така профілактика хронічного гастриту допомагає уникнути частих загострень.
У період загострення аутоімунного гастриту А призначається замісна терапія — ліки, що стимулюють вироблення шлункового соку, препарати соляної кислоти. Для стимуляції секреторної діяльності шлунка в раціон харчування включаються міцні бульйони, м'ясні і овочеві супи, нежирне м'ясо, рибу, овочі, фрукти. Одночасно проходить і лікування анемії.
Жовчний рефлюкс-гастрит потрібно ретельне дотримання дієти. Базова дієта складається, як при захворюваннях печінки, в період загострень призначаються лікування хронічного гастриту антацидними препаратами (маалокс, алмагель), призначаються також препарати для нейтралізації жовчних кислот (урсодезоксихолева кислота, холестирамін), а для нормалізації моторики травного тракту — препарати метоклопраміду (реглан, церукал).
При лікуванні гіпертрофічного гастриту призначається висококалорійна дієта, багата білками.
Медикаментозне лікування хронічного гастриту проводиться при загостренні захворювання. Хворим хронічним гастритом В період загострення призначаються антациди (ротер, вікалін, алмагель). Для усунення диспепсичних явищ застосовують препарати метоклопраміду (церукал). При хронічному гастриті з недостатністю вироблення шлункового соку призначають засоби рослинного походження, які володіють протизапальними властивостями: настій ромашки, звіробою, м'яти, валеріани.
З фізіотерапевтичних методів при комплексному лікуванні загострень хронічного гастриту, застосовуються електрофорез новокаїнуі різні теплові процедури, а також діадинамічні модульовані струми. Фізіотерапія зменшує симптоми хронічного гастриту, і нормалізують моторну функцію шлунка.
Хворі, що страждають хронічним гастритом, повинні перебувати під наглядом лікаря і проходити профілактичні огляди 2 разів на рік для коректування лікування і дієтотерапії.
Профілактика хронічного гастриту
Профілактика прогресування хронічного гастриту полягає в попередженні його загострень. Важливо дотримувати правильний режим харчування і відпочинку, своєчасне лікування супутніх захворювань, виключення переїдання, вживання алкоголю, куріння, тривалого прийому деяких медикаментів.