23 листопада 2012
- Ціна ампул Гептора
- Шкіра на руках жовта
- Симптоми захворювання підшлункової залози
- Купити Эслидин
Печінки людини цілком виправдане дають визначення «лабораторія організму». Враховуючи всі функції цього органу, таке порівняння здається досить точним. Адже в печінці людина кожну хвилину проходять мільйони хімічних реакцій. Вона є основним фільтром, який знешкоджує всі вступники речовини. При порушенні функцій печінки шкідливі речовини потрапляють у кров людини, внаслідок чого відбувається загальне отруєння організму.
Причини захворювань печінки
Захворювання цього органу розвиваються у людини з кількох причин. У якості найбільш розповсюджених серед них фахівці виділяють інфекційний фактор (мова йде про віруси гепатиту), захворювання цукровий діабет, порушений жировий обмін, а також постійне злісне вживання людиною алкоголю.
Часто у людини болить печінка в тому випадку, якщо він протягом тривалого періоду приймає медикаментозні препарати або контактує з токсинами. У такому разі болю в печінці виникають як наслідок її отруєння. Симптоми захворювання печінки проявляються і у тих людей, які мають спадкову схильність до цієї патології. Захисна система організму хворої людини починає приймати за чужорідні клітини печінки і жовчних проток, чому пацієнт згодом і дізнається, як болить печінка.
Печінка людини може вражатися під дією паразитів, які інфікують тканини печінки. Негативно впливає на її стан також розвиток у людини хвороб крові, туберкульозу, серцевої недостатності.
Втім, у деяких випадках про те, чому поступово порушується робота печінки, людина може навіть не здогадуватися. Так, іноді причиною хвороби стає неправильний підхід до щоденного харчування, постійне дотримання жорсткої дієти, стрімкий набір зайвої ваги. Що робити в такому випадку, повинен підказати фахівець, так як самостійне лікування може призвести до погіршення ситуації.
Таким чином, впливати на стан печінки можуть не тільки серйозні хвороби та порушення в роботі систем організму, але і звички й уподобання людини, екологічна обстановка. У будь-якому випадку необхідна попередня діагностика і правильний підхід до терапії.
Симптоми захворювань печінки
Якщо у людини розвивається гепатит, то мова йде про гострому або хронічному дифузному запаленні печінки, яке може мати різне походження.
При гострому гепатиті іноді симптоми виражені неяскраво. Отже, виявляють захворювання в процес діагностики інших недуг. Але в основному гострий гепатит починається з так званої преджелтушной стадії. В цей час ознаки хвороби можуть нагадувати симптоматику при грипі. Приблизно через два тижні починається жовтянична стадія.
Більш грізним захворюванням є гострий токсичний гепатит. В зв'язку з інтоксикацією організму недуга прогресує дуже швидко. Шкіра хворого, а також його слизові оболонки набувають жовтуватий відтінок, сеча стає коричневою, а стілець — білувато-коричневим. Якщо має місце гостре прояв хвороби, то можливий розвиток шкірного свербежу, носових кровотеч, порушення ритму серця, а також присутні окремі ознаки ураження ЦНС.
Оглядаючи пацієнта з підозрою на гострий гепатит, фахівець виявляє, що його печінка збільшена, а при пальпації маєте місце невелика хворобливість. З допомогою лабораторних досліджень діагноз підтверджується, і призначається лікування.
При встановленні діагнозу лікаря важливо дуже ретельно вивчити анамнез, так як завжди існує ймовірність, що у пацієнта вірусний гепатит.
Діагностуючи захворювання печінки, досить часто всього у пацієнтів виявляють хронічний гепатит. Симптоми захворювання печінки в даному випадку проявляються її збільшенням, відчуттям тяжкості або болю в правому підребер'ї. Такі ознаки як свербіж шкіри і жовтяниця відзначаються рідше, причому, зазначається тільки помірне пожовтіння слизових оболонок і шкіри. Але при цьому у людини відзначається регулярна нудота, зниження апетиту. Крім того, людину турбує нестійкий стілець, метеоризм, відчуття слабкості. Впливає на стан і харчування: хворий погано переносить жири. Саме тому дуже важлива дієта при захворюванні печінки.
Крім описаних форм гепатиту, лікарі в процесі діагностики визначають і інші різновиди цієї хвороби: доброякісний і агресивний гепатит, неактивний і активний гепатит, прогресуючий рецидивуючий гепатит. Визначити форму хвороби з високою точністю дозволяє проведення лапароскопії і взяття матеріалу для біопсії печінки.
При гепатозі у хворого розвивається порушення обмінних процесів в клітинах печінки. Поступово розвиваються дистрофічні зміни. Запалення при цьому немає. Найчастіше у пацієнтів діагностується жировий гепатоз, що виникає внаслідок надто часте і рясне надходження в печінку жирів. В результаті відбувається ожиріння клітин печінки.
При запущеній формі гепатиту в людини поступово може розвинутися цироз печінки. Ця хвороба має хронічний перебіг, для неї характерне ураження печінки прогресуючого типу. Відбувається повна перебудова тканини печінки, внаслідок чого порушуються всі функції органу, і в людини проявляється хронічна печінкова недостатність. При цирозі печінки людина в основному скаржиться на прояв загальної слабкості, постійний біль або відчуття тяжкості в правому підребер'ї і подложечкой, почуття гіркоти у роті, відрижку, схуднення, здуття живота. У нього відзначається жовтяниця, почервоніння долонь, прояв судинної мережі на обличчі, грудях, долонях. При цирозі печінка збільшена, при цьому її зменшення вважається несприятливою ознакою. Також у хворого збільшується селезінка. Подальший розвиток захворювання протікає вже з ознаками портальної гіпертензії. У людини накопичується рідина в черевній порожнині, внаслідок чого збільшується живіт, спостерігається варикозне розширення вен прямої кишки, стравоходу, шлунка, набряки проявляються. Можливі кровотечі.
В основному цирозом печінки страждають люди, які багато років регулярно вживають спиртне. Цироз розвивається іноді і на тлі інфекційних недуг, вірусів гепатиту С і Ст.
Лікування
Завдяки інтенсивному розвитку сучасної медицини, а також взяття лікарями на озброєння методів фармакотерапії та інших нетрадиційних засобів лікування печінки відбувається ефективно. Перш ніж призначати препарати для лікування, лікар чітко встановлює діагноз та усуває ті причини, які призвели до розвитку недуги.
Лікування цирозу печінки та інших патологій цього органу є копітким і тривалим процесом. В даному випадку хворому важливо вчасно звернутися за допомогою і не упустити момент, так як зволікання загрожує розвитком грізних хвороб, зокрема може проявитися рак печінки. Деякі хворі вважають, що ефективною буде народна медицина. Але лікування печінки народними засобами може практикуватися тільки під суворим керівництвом лікаря, а не самостійно. Практикуючи комплексну терапію, лікар може рекомендувати лікування травами та іншими народними засобами (широко практикується лікування печінки, медом, вівсом та ін ).
Не менш важливим моментом у процесі лікування печінки є щадна дієта. Так, якщо у людини розвивається жировий гепатоз, при якому відбувається ожиріння клітин печінки, в його раціоні повинні переважати білкові продукти. Розвинена жирова дистрофія передбачає суворе обмеження у раціоні кількості жирів. Хворим, у яких розвинувся гепатоз, не рекомендується вживати тваринні жири. У той же час призначається прийом вітамінів, препаратів для стимуляції функцій печінки. Рекомендовано вести активний спосіб життя.
Якщо у хворого діагностовано гемангіома або кіста печінки, то лікування таких утворень залежить від їх місця розташування і величини. В даному випадку важливо провести точну діагностику, після чого лікар індивідуально приймає рішення про лікування.
В якості медикаментозного лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, залежно від особливостей хвороби, практикується прийом так званих гепатотропних засобів. Їх поділяють на три підгрупи. Жовчогінні препарати активізують секрецію жовчі та поліпшують процес її потрапляння в дванадцятипалу кишку. Гепатопротекторні препарати покращують обмінні процеси в печінці, дозволяючи їй більш стійко сприймати патогенні впливу, сприяють відновленню печінки. Холелитолитические препарати активізують процес розчинення жовчних каменів.
При лікуванні гепатитів різних форм практикується комплексна терапія, що включає різні процедури і методи. Зокрема, застосовуються медикаментозні засоби, які сприятливо впливають на роботу печінки, спеціальна дієта і режим. На етапі одужання хворим призначається фізіотерапія та санаторно-курортне лікування.
При гострому вірусному гепатиті для забезпечення видалення з організму токсичних речовин рекомендовано рясне пиття настоїв і відварів трав. Народна медицина рекомендує застосовувати відвар льону звичайного, ромашки аптечної, шипшини коричного, конюшини червоної, м'яти перцевої, вівса, звіробою, інших трав і рослин. При вірусному гепатиті рекомендується прийом вітамінів Е і А, а також масел і продуктів, які містять ці вітаміни. Практикується лікування соком чорної редьки, олією розторопші, обліпихи та ін
При цирозі печінки хворому призначається дієта, категорично виключається алкоголь. Якщо у печінці відбувається активний процес, то пацієнту призначається курс лікування, до якого входить прийом кокарбоксилази, вітамінів групи В, фолієвої кислоти, аскорбінової кислоти, вітамінів А, D. Якщо у хворого спостерігаються симптоми, які свідчать про печінкової недостатності, йому показаний гемодез, розчин 5% глюкози, розчини солей. При наявності вираженого запального процесу практикується терапія кортикостероїдними гормонами, а також призначається левамізол (декарис). Лікування обов'язково проходить під контролем лікаря.
Дієта
Говорячи про забезпечення щадного режиму при недугах печінки, в першу чергу, мова йде про правильному підході до організації харчування людини. Щадна дієта дозволяє не тільки більш ефективно лікувати хвороби печінки, але і нормалізувати функції печінки, процеси утворення жовчі в організмі, відновити обмінні процеси. Пацієнтам, у яких існує ризик жирового переродження органу, показана спеціальна дієта при хворобі печінки. В якості рекомендованих продуктів слід зазначити тріску, сою, сир, в яких міститься багато ліпотропних речовин. Людям, у яких проявляються симптоми хвороби печінки, показано харчування продуктами з невисоким вмістом жирів. Людина не повинна вживати більше 80 г жирів в день, при цьому кожен день рекомендується вживати рослинну мало, яке забезпечує жовчогінний ефект, а, отже, і лікування печінки. Якщо у хворого з'явилися ознаки порушення відтоку жовчі, йому показано вживати в день близько 150 г жирів, причому половину з них повинні складати саме рослинні олії.
Не рекомендується їсти багато вуглеводної їжі. При хронічних хворобах печінки практикується дробове харчування стравами, які містять повноцінне співвідношення білків, вуглеводів і жирів. Їжа повинна бути відвареної або приготованої на пару. При гепатитах в раціоні має бути багато легкозасвоюваних білків.
Категорично забороняється вживати жирне м'ясо, копченості, наваристі бульйони, консерви, шоколад, кислу їжу, алкоголь. Якщо при більшості хвороб печінки дієту потрібно дотримуватися тільки на етапі лікування і відновлення, то при цирозі печінки вона буде довічною. Причому, обмеження в харчуванні при цієї грізної хвороби особливо серйозні.
Хвороби жовчного міхура
Жовчний міхур розташовується під печінкою, яка з'єднується з бульбашкою системою жовчних протоків. Жовч, вырабатываема печінкою, забезпечує активізацію вироблення жирів в печінці. Призначення жовчі — покращувати засвоєння жирів і активізувати переміщення їжі по кишечнику. На стінках жовчного міхура і проток є шар м'язів, які, скорочуючись, стимулюють пересування жовчі. Якщо відбуваються збої в таких скороченнях, то у людини діагностується дискінезія, тобто порушення рухливості жовчовивідних шляхів. Дискінезія проявляється періодичними больовими відчуттями в області правого підребер'я.
Якщо розглядати хвороби жовчного міхура в цілому, то дискінезія не вважається небезпечним недугою, проте внаслідок тривалого прогресування цього стану можуть розвиватися симптоми жовчнокам'яної хвороби.
При жовчнокам'яній хворобі відбувається утворення каменів у жовчних протоках або жовчному міхурі. Найчастіше від цього захворювання страждають жінки у працездатному віці, які мають зайву вагу. Перебуваючи в жовчному міхурі, камені можуть не заподіювати занепокоєння хворого, однак при виході в жовчні протоки починається напад жовчної коліки. Людина страждає від сильного болю в животі, нудоти, блювоти, гіркоти у роті. Напад затихає, якщо камінь вийшов у дванадцятипалу кишку самостійно. Інакше жовчні шляхи закупорюються, і наслідком цього є запальний процес жовчного міхура — гострий холецистит. При такому стані вже існує серйозна небезпека для життя, тому лікувати його слід негайно.
Якщо запальний процес у жовчному міхурі протікає поступово і повільно, то мова вже йде про хронічному холециститі. Його лікування проводиться при загостренні хвороби. Також хворий повинен постійно дотримуватися щадну дієту, можна практикувати лікування травами та іншими народними методами. При загостренні хвороби лікарі рекомендують кілька днів споживати мінімум їжі. Призначається прийом медикаментів з декількох різних груп, які усувають головні симптоми захворювання і дозволяють привести в норму роботу ШКТ.
При наявності у пацієнта вродженого загину жовчного міхура хвороба може взагалі не проявлятися. Це просто особливість форми жовчного міхура, яку можна виявити випадково при проведенні ультразвукового дослідження. Але в деяких випадках загин жовчного міхура утворюється як наслідок холециститу, жовчнокам'яної хвороби. Періодично проявляються симптоми, які провокує загин жовчного міхура: це погане травлення, нудота, блювання. Придбаний перегин жовчного міхура потрібно лікувати. Спочатку проводиться медикаментозне лікування, також практикується лікувальна фізкультура, дієта.
Лікування жовчного міхура проводиться тільки під керівництвом лікаря. Якщо терапевтичне лікування не дає бажаного ефекту і запалення прогресує, то в такому випадку доводиться звертатися вже до хірурга.
При деяких патологіях жовчного міхура можливе виключно хірургічне лікування. Так, оперативне втручання часто необхідно, якщо у хворого виявляють поліп жовчного міхура, а також камені в жовчному міхурі. Хоча в останньому випадку іноді вдається обійтися без операції. В даному випадку практикуються сучасні методи лікування, а також терапія деякими народними засобами.
Часто при лікуванні жовчнокам'яної хвороби найбільш прийнятним методом є видалення жовчного міхура (холецистектомія). Її проводять як шляхом звичайної операції, так і лапароскопічним методом.
Захворювання підшлункової залози
Підшлункова залоза знаходиться в черевній порожнині людини. Основною функцією цього органу є продукування ферментів, які в організмі беруть участь в процесі переробки жирів, білків і вуглеводів. Спочатку ферменти виділяються в протоку залози, пізніше ферменти виявляються у дванадцятипалій кишці. Саме там і відбувається перетравлювання їжі. Також в підшлунковій залозі виробляється інсулін, що відповідає за регуляцію обміну цукру. Отже, його недолік веде до розвитку цукрового діабету.
Основними хворобами підшлункової залози є панкреатит гострої і хронічної форми, а також пухлини. Ознаки цих хвороб можуть бути подібними.
Хвороби підшлункової залози, як правило, проявляються больовими відчуттями в подложечной області, які віддають в спину під ліву лопатку. Ці симптоми хвороб підшлункової залози посилюються після того, як чоловік з'їв смажене або жирне блюдо, випив деяка кількість алкоголю. Отже, важливим пунктом у процесі лікування є правильна дієта. Турбує людини також блювота, пронос, нудота. До того ж у нього пропадає апетит, втрачається маса тіла.
При гострому панкреатиті відбувається запальний процес у підшлунковій залозі. Ця хвороба може вражати людини внаслідок вживання великої кількості алкоголю, а також як наслідок захворювань жовчного міхура та дванадцятипалої кишки. При гострому панкреатиті людина страждає від сильного болю, і йому потрібна допомога лікаря. Лікування підшлункової залози народними засобами без попереднього огляду лікаря в цьому випадку не можна практикувати.
Гостра форма часто переходить в хронічну. При хронічному панкреатиті запальний процес підшлункової залози тривалий і уповільнений. При прогресуванні хвороби тканини залози поступово замінює сполучна тканина. Як наслідок, виділяється менше ферментів, погіршується перетравлювання їжі. Крім того, збільшується ризик розвитку цукрового діабету, так як продукування інсуліну також зменшується.
При лікуванні хронічної форми хвороби важливо дотримуватися дієти, практикувати прийом медикаментів, які зменшують вироблення шлункового соку, а також засобів, що містять ферменти. В даному випадку також можливе лікування підшлункової залози травами.
Пухлини підшлункової залози підрозділяють на два види: рак підшлункової залози і гормонально активні пухлини. При онкологічному освіту у хворого відзначається розвиток жовтяниці, хронічного панкреатиту, цукрового діабету, його дуже турбують сильні болі, знижується вага. Практикується хірургічне лікування. При гормонально активних пухлинах спочатку в процесі діагностики визначається, це злоякісна пухлина або доброякісна. Після цього приймається рішення про проведення хіміотерапії чи хірургічного втручання.
Важливо, щоб лікування таких хвороб було комплексним і проводилося відразу ж після діагностики захворювання.