20 грудня 2011

Гіперплазія – це стан, для якого характерне збільшення кількості клітин у певному органі або тканині (виняток становить пухлинна тканина). Результатом розвитку гіперплазії стає помітне збільшення об'єму органу або новоутворення.

Гіперплазія розвивається внаслідок різних впливів, які впливають на розмноження клітин стимулююче. Так, спровокувати розвиток гіперплазії можуть стимулятори росту тканин, онкогенні речовини, антигенні подразники, втрата з якихось причин частини тканини або органу. В якості фізіологічною гіперплазії прийнято визначати розмноження епітелію молочних залоз в період вагітності, прояв залозистої гіперплазії ендометрія у період перед початком менструації та інші подібні прояви.

В якості прикладу гіперплазії, яка прогресує у патологічних умовах, можна назвати зростання кількості структурних елементів мієлоїдної тканини у хворих деякими формами анемії. Також гіперпластичні процеси відбуваються в лімфоретикулярної тканини лімфатичних вузліву селезінці в якості імунної реакції при хворобах інфекційного характеру.

Клітини можуть розмножуватися непрямим або прямим (митотическим яких амитотическим) діленням в процесі збільшення білково-синтетичної функції клітини. Спочатку має місце збільшення кількості внутрішньоклітинних структур – так звана внутрішньоклітинна гіперплазія.

Гіперплазія ендометрію матки — це надмірне розростання ендометрію (внутрішньої оболонки матки), яке набуває патологічну форму. Ендометрій терпить зміни в процесі місячного циклу жінки. Ендометрій внаслідок впливу на нього гормонів збільшується, очікуючи запліднену яйцеклітину. Але якщо зачаття все ж не відбувається, він починає зменшуватися, а залишки виходять разом з виділеннями під час менструації. Далі цикл змін відбувається знову.

Симптоми гіперплазії ендометрія

Розрізняють кілька різних видів гіперплазії матки: залозиста, залозисто-кістозна гіперплазія гиперплазия ендометрію (інша назва — аденоматоз), а також поліпи ендометрія (вогнищева гіперплазія).

Гіперплазія матки дуже часто відбувається взагалі без симптомів, а виявляють дану патологію під час профілактичного огляду при ультразвуковому дослідженні. Саме тому всім жінкам рекомендується два рази на рік проходити гінекологічний огляд.

Іноді гіперплазія ендометрію проявляється періодичними матковими кровотечами дисфункціонального характеру. Подібні кровотечі найчастіше проявляються після того, як жінка відзначає затримку чергової менструації, у більш рідкісних випадках кровотечі відбуваються при регулярному циклі. Досить поширеним явищем сьогодні вважається виявлення гіперплазії ендометрія у процесі обстеження пацієнток, які звертаються до фахівців у зв'язку з безпліддям. Гіперплазія матки впливає на настання вагітності силу наступних факторів. По-перше, у хворих з подібною недугою може взагалі не наступати овуляція з-за наявності гормональних порушень. По-друге, ембріону практично неможливо імплантуватися в слизову оболонку матки, в якій відбулися патологічні зміни.

У подібній ситуації всі старання, спрямовані на лікування безпліддя, будуть безуспішними доти, поки жінка не пройде курс лікування головної причини безпліддя — гіперплазії ендометрія.

Причини гіперплазії ендометрія

Ця недуга може виникнути внаслідок багатьох причин. Насамперед, такими є гормональний дисбаланс, порушення вуглеводного, ліпідного, а також інших видів обміну речовин, хвороби гінекологічного характеру, наявність у минулому оперативних втручань на матці та придатках. Досить часто гіперплазія матки діагностується у пацієнток, які страждають супутніми захворюваннями: міомою матки, ендометріозом, гиперэстрогенией, мастопатією, полікістозом яєчників, гіпертонією. Діагностується дана хвороба у людей з підвищеним вмістом цукру в крові, захворюваннями печінки, які провокують порушення гормонального обміну.

Діагностика гіперплазії ендометрія

Правильне встановлення діагнозу в даному випадку безпосередньо впливає на подальше лікування безпліддя, а також є одним з найважливіших факторів профілактики раку ендометрію.

У процесі діагностики фахівець обов'язково враховує той факт, що при різних видах гіперплазії матки спостерігається різноманітна мистологическая картина. Тому проводиться ретельне мікроскопічне вивчення будови ділянок розростання слизової, які отримують в процесі біопсії. При залозистої і залозисто-кістозної гіперплазії спостерігаються приблизно однакові прояви, однак у другому випадку вони більш яскраво виражені. При наявності поліпів ендометрію гіперплазія має вогнищевий характер. Якщо у пацієнтки діагностується атипова гіперплазія, то в такому випадку в матці відбуваються структурні зміни слизової оболонки, залози ендометрію розростаються більш виражено. В даному випадку лікарі визначають стан хворої як передракове захворювання ендометрію.

Особливо небезпечним типом гіперплазії матки є її залозиста форма, яка знову проявилася після вискоблювання і проявляє виражену стійкість до гормонотерапії.

Щоб провести діагностику гіперплазії ендометрію, активно використовуються деякі поширені способи. Найбільш часто з цією метою використовується ультразвукове дослідження малого тазу. За результатами УЗД досвідчений фахівець може поставити діагноз «поліпи ендометрія» і визначити, чи має місце стовщення слизової матки. Однак на сьогоднішній день точність даного методу діагностики становить не більше шістдесяти відсотків.

За допомогою методу ехогістеросальпінгографії можна якісно обстежувати прохідність маткових труб. При цьому в процесі дослідження лікар бачить на екрані порожнину матки і содеет визначити наявність особливостей, які характерні для поліпів і гіперплазії ендометрія.

Щоб провести аспірацію або біопсію слизової матки, необхідно починати цей процес у другій половині місячного циклу жінки. Для проведення цієї процедури фахівцеві слід ввести під контролем УЗД спеціально для цього використовується інструмент в порожнину матки. Далі з його допомогою захоплюється трохи тканини, яка і стане зразком для дослідження під мікроскопом. Але досвідчений лікар враховує, що даний метод також може продемонструвати неповну картину того, що відбувається. Адже біопсія не завжди робиться саме там, де є в наявності вогнище гіперплазії.

На даний момент найбільш точним способом діагностики гіперплазії матки вважається гістероскопія. Цей метод полягає в наступному: в порожнину матки вводиться оптична система, і з її допомогою проводиться прицільна біопсія. До того ж в процесі гістероскопії можна розглянути і оцінити, в якому стані перебувають стінки матки.

Лікування гіперплазії ендометрія

Найбільш важливим кроком у процесі лікування гіперплазії матки є видалення патологічної ділянки слизової оболонки. Вишкрібання фахівець проводить під контролем гістероскопії. Після цього обов'язково проведення гістологічного дослідження слизової. Коли вогнище гіперплазії повністю видалений, призначається проведення гормональної терапії. Керуючись наявністю у хворої певних симптомів, фахівець призначає прийом естроген-гестагенних препаратів, чистих гестагенів або агоністів ГНрГ.

Спосіб лікування гіперплазії ендометрія підбирається в індивідуальному порядку, процес триватиме не менше трьох місяців. У більш рідкісних випадках гормональну терапію приймають близько шести місяців. Щоб визначити, наскільки ефективною виявилася терапія, проводиться повторне дослідження шляхом проведення біопсії. Якщо має місце тяжка форма гіперплазії, фахівець може вирішувати про доцільність видалення матки.

Гіперплазія щитовидної залози

Гіперплазія щитовидної залози (інша назва — неузловой зоб) – це стан, при якому об'єм залози збільшується, при цьому збільшення має неопухолевое походження. Як правило, гіперплазія щитовидної залози виявляється, якщо з певних причин щитовидна залоза припиняє виробляти потрібну кількість гормонів. Саме через нестачу гормонів клітини щитовидної залози починають ділитися більш швидко, в результаті зростає маса залози і виникає гіперплазія. До певного періоду гіперплазія щитовидної залози є відносно нешкідливим косметичним недугою. Але з часом це утворення може перерости в злоякісне захворювання щитовидної залози.

Часто гіперплазія щитовидної залози розвивається паралельно з проявом інших хвороб. В інших випадках подібна патологія проявляється без чітких і видимих причин. Прийнято розрізняти дві форми даного виду гіперплазії: вузлову і дифузну. Іноді гіперплазія розвивається на тлі еутиреозу, гіпотиреозу, гепертиреоза.

Дане захворювання може розвиватися рівномірно, при цьому збільшення щитоподібної залози буде пропорційним. Але в деяких випадках залоза збільшується лише з одного боку. При гіперплазії в залозі можуть утворитися вузлики, проте хвороба може протікати і без такого симптому. Також можуть утворитися кісти, помітно змінитися щільність щитовидної залози. При деяких формах гіперплазії заліза ставати м'якше, при інших – твердіше. Фіксуються випадки, коли внаслідок гіперплазії щитовидна залоза стає більше в об'ємі в три-чотири рази.

Саме збільшення залози є головним симптомом даного захворювання. Пізніше у хворого може проявлятися також утруднення дихання, проблеми з ковтанням і проходження їжі по стравоходу. В процесі розвитку захворювання з'являється зниження або підвищення функцій залози.

Діагностика даного захворювання проводиться шляхом ультразвукового дослідження щитовидної залози. Також функції щитовидної залози перевіряються з використанням радіоактивного йоду.

В якості профілактики гіперплазії щитовидної залози важливо постійно вживати в їжу йодовану сіль.

Профілактика гіперплазії ендометрії

Найбільш важливими заходами профілактики гіперплазії вважається активна боротьба з зайвою вагою, уникнення стресових ситуацій, негайне лікування виявилися
порушення місячного циклу. Важливий регулярний гінекологічний огляд жінок.

У деяких випадках молодим жінкам доктор може порекомендувати для профілактики гормональні препарати, які зменшують ризик гіперплазії та раку ендометрія. Кожна жінка повинна усвідомлювати, що в разі прояву маткових кровотеч до фахівця потрібно звертатися негайно.