19 лютого 2012

Пролапс (з латинської мови це слово означає «випадання») – це стан, при якому певний орган або його частина випинається через природний отвір. В даному випадку мова може йти про випаданні матки у жінки через піхву, випаданні через анус прямої кишки та ін

Пролапс мітрального клапана

У цьому випадку можна говорити про прогибании однієї або обох стулок мітрального клапана. Він прогинається в порожнину лівого передсердя в процесі систоли лівого шлуночка. Дана патологія на сьогодні вважається найбільш часто виникає формою патології діяльності клапанного апарату серця. Пролапс мітрального клапана інколи проявляється як самостійна патологія, однак у деяких випадках цей стан може виникати паралельно з іншими малими аномаліями розвитку серця.

Набагато частіше пролапс мітрального клапана діагностується в дитячому і підлітковому віці. Найчастіше цей стан проявляється у людей з ревматизм, вродженими вадами серця, а також із захворюваннями сполучної тканини спадкового характеру. Іноді пролапс виявляють навіть у новонароджених, проте найчастіше його діагностують у дітей після семирічного віку.

Пролапс мітрального клапана підрозділяють на вроджену і придбану форму захворювання. Також прийнято виділяти первинний тип пролапсу і вторинний, який виникає як ускладнення деяких недуг, а також як супутнє стан.

На сьогоднішній день прийнято вважати, що дане захворювання виникає як наслідок певних причин анатомічного характеру (аномалії в будові клапанного апарату, патології, що виникли внаслідок деяких запальних хвороб). Також пролапс може проявитися через порушення вегетативної регуляції подклапанного апарату і стулок, які виникають внаслідок психовегетативного синдрому.

Симптоми пролапсу мітрального клапана

Дуже часто у хворих з пролапсом мітрального клапана взагалі не виникає супутніх симптомів. Однак у деяких випадках люди висловлюють скарги на прояв втоми, періодичного посиленого серцебиття, больових відчуттів в області грудної клітини, головних болів, мігрені і стану неспокою.

Втома у хворого проявляється як наслідок порушення функцій автономної нервової системи, що регулює дихання і ритм серця. Отже, порушується постачання кисню в кров і проявляється відчуття втоми.

Порушення в серцевому ритмі при пролапсі мітрального клапана не завжди є небезпечними. Однак при частому повторенні сильного серцебиття необхідно лікування даного стану.

Больові відчуття в грудній клітці у людей з пролапсом мітрального клапана проявляються незалежно від фізичного навантаження. При цьому після прийому нітрогліцерину біль не проходить.

У рідкісних випадках ускладненням даного стану може стати інсульт.

У дітей з пролапсом мітрального клапана частіше, ніж у інших їхніх однолітків, діагностується ангіна, ГРВІ, хронічний тонзиліт. Діти, у яких діагностований ізольований пролапс мітрального клапана, дуже часто скаржаться на виникнення перебоїв у роботі серця, сильне серцебиття, болі в грудній клітці, задишки, запаморочення. Такі діти схильні до непритомності, головного болю.

У хворих дітей виникають періодично кардіалгії, що коле або ниючого характеру, тривають декілька секунд, в рідкісних випадках – кілька хвилин. Дані явища в основному виникають внаслідок сильного емоційного напруження.

При різкій зміні положення тіла, при тривалих перервах у прийнятті їжі може виникати запаморочення. Внаслідок перевтоми або сильного хвилювання часто проявляється головний біль.

Діти з пролапсом мітрального клапана нерідко мають астенічний статура тіла і високий зріст, у них слабо розвинена мускулатура, плоска грудна клітка. Існують ще деякі особливості, на які під час огляду може звернути увагу лікар.

Крім того, у дітей з даною патологією часто має місце висока тривожність, часті зміни настрою, слізливість, стан збудженості, стомлюваність. Діти можуть страждати від різноманітних фобій, депресивних станів.

Діагностика пролапсу мітрального клапана

Щоб діагностувати пролапс мітрального клапана, застосовуються як клінічні, так і інструментальні критерії. Головними ознаками захворювання є виявлені в процесі дослідження аускультативні і Ехокг-ознаки. При постановці діагнозу часто використовується також анамнез, розпитування пацієнта, результати рентгенографії та ЕКГ. Важливо також диференціювати пролапс мітрального клапана з систолическими шумами, що виникають внаслідок іншими малими аномаліями серця, недостатністю мітрального клапана. Також важливим кроком у процесі діагностики вважаються дослідження вегетативної нервової системи хворого.

Лікування пролапсу мітрального клапана

Для дітей при лікуванні мітрального клапана головним пунктом вважається дотримання спеціального режиму, про який детально розповідає лікуючий лікар. У деяких випадках допускаються заняття фізкультурою без обмежень, в інших варіантах питання про можливість виконання спортивних вправ лікар-кардіоревматолог вирішує в індивідуальному порядку.

Методи лікування пролапсу мітрального клапана безпосередньо залежать від того, наскільки виражені його симптоми, серцево-судинні та вегетативні зміни. Якщо має місце німа форма пролапсу, то лікування полягає в нормалізації вегетативного статусу та психоемоційного стану дитини. При інших формах пролапсу використовується немедикаментозна і медикаментозна терапія вегетативних порушень.

Якщо у хворого має місце мітральна недостатність у супроводі з серцевою декомпенсацією, погано піддається лікуванню, та інші тяжкі ускладнення, може застосовуватися хірургічна корекція пролапсу мітрального клапана.

Важливо, щоб діти, у яких діагностований пролапс мітрального клапана, постійно спостерігалися у лікуючого лікаря і проходили регулярні обстеження.

Пролапс геніталій

Згідно з даними статистики, кожна друга жінка після сорокап'ятирічного віку страждає від певного виду пролапсу геніталій. У гінекології під терміном «пролапс» прийнято розуміти не тільки «випадання», але і «опущення». При цьому стані відбувається опускання в піхву органів, розташованих у порожнині малого тазу. Також разом зі стінками піхви вони можуть випадати назовні.

В якості причин подібного стану фахівці визначають важкий перебіг пологів. Особливо часто пролапс геніталій виникає у жінок, які мали двоє і більше пологів, протікаючих зі значними ускладненнями, розривами. Подібна патологія проявляється і внаслідок важкої праці, підняття тягарів, хронічного запору або кашлю. Сприяючим фактором часто стає ожиріння.

Нерідко пролапс геніталій виникає у жінок, в роду яких вже спостерігалося подібне захворювання. Спадковий фактор прийнято пов'язувати з деякими особливостями в будові сполучної тканини.

Симптоми пролапсу геніталій

Як правило, процес розвитку цієї недуги досить повільний, хоча в окремих випадках можливо і більш швидка течія. Характерною особливістю є і те, що сьогодні дане захворювання іноді проявляється і у жінок більш молодого віку. Жінка, у якої розвивається подібна патологія, часто відчуває тяжкість внизу живота, а також відчуття наявності в даній області чужорідного тіла. Таке відчуття посилюється під час ходьби. Можуть виникати больові симптоми в піхву, крижах і попереку, із статевих шляхів виділяються білі або виділення з кров'ю. Хвора зможе страждати від урологічних і проктологічних порушень, які найчастіше проявляються нетриманням сечі і запорами.

На поверхні частини статевих органів, яка випадає, часто спостерігаються тріщини, шкіра стає матовою, сухий. Пізніше можливо прояв глибоких виразок, які виникають у процесі травмування під час ходьби. У жінки може змінитися менструальна функція, проявитися гормональний дисбаланс. Статеве життя при пролапсі геніталій можлива тільки після того, як випали органи будуть вправлены.

Фахівці розрізняють три різних ступеня опущення геніталій. При першого ступеня матка зміщується вниз, однак шийка матки розташовується в межах піхви. Даний стан гінеколог може визначити при огляді. При другого ступеня пролапсу тіло матки розташовується в піхву, при цьому шийка знаходиться вже напередодні піхви. При такому стані прийнято говорити про частковому випадінні.

При третього ступеня матка, а також стінки піхви розташовуються нижче статевої щілини (повне випадіння).

Часто при опущенні проявляються грижі стінок піхви, в які може потрапити сечовий міхур, сечівник, частина прямої кишки, рідше — частина кишечника.

Діагностика пролапсу геніталій

Для якісної діагностики важливо провести кольпоскопічне дослідження. Лікар повинен обов'язково оцінити в якому стані на даний момент знаходиться сфінктер сечового міхура і прямої кишки. Крім того, при постановці діагнозу обов'язково проводиться загальний аналіз сечі і її бактеріологічне дослідження, уродинамічне дослідження, екскреторна урографія. Ректальне дослідження також є одним з елементів комплексного обстеження.

Лікування пролапсу геніталій

У більшості випадків подібний стан доводиться лікувати хірургічним методом. Однак важливо враховувати, що жінка повинна звертатися до фахівця при перших же симптомах такого стану, не затягуючи. Чим раніше хворий приходить до фахівця, тим легше повернути органам їх нормальне анатомічне положення. Так, якщо лікування починається на ранній стадії, то цілком можливо запобігти випадання з допомогою спеціально розроблених фізичних вправ, які хвора повинна виконувати регулярно. Також ефективні в даному випадку водні процедури. В якості альтернативи хірургічної операції у деяких випадках лікар застосовує лікування за допомогою накладення спеціального маточного кільця, яке повинно утримати шийку матки і матки.

Однак якщо пацієнтка звертається до фахівця на більш пізніх стадіях, то без операції пролапс геніталій вилікувати не вдасться.

Профілактика пролапсу геніталій

В якості заходів профілактики важливо уникати зайвого травматизму м'язів тазового дна, а також статевих органів. Необхідно якісно відновлювати цілісність м'язів після вагітності і пологів. Отже, в якості профілактики важливий активний спосіб життя і регулярне виконання комплексу фізичних вправ.

Жінки повинні уникати підняття важких речей, а також намагатися не допускати занадто сильних навантажень фізичного характеру. Не менш важливий повноцінний режим відпочинку і сну, дотримання правил здорового, повноцінного харчування.

Лікарі, провідні пологиособливу увагу повинні звертати на раціональну тактику їх ведення. Важливо максимально захищати м'язи тазового дна від пошкодження. Не слід допускати затяжні пологи. У разі наявності післяпологових травм промежини слід максимально відновлювати її цілісність і здійснювати всі заходи профілактики гнійно-запальних ускладнень.