Опис актуально на 15.10.2011

Глюкокортикостероїд. Володіє десенсибилизирующим, протиалергічну, протизапальну, антитоксичну, протишоковий, імунодепресивною дією. Знижує кількість білка в крові, посилює синтез альбумінів у нирковій, печінковій системах, підсилює синтез вищих жирних кислот, провокує гіперхолестеринемію.

Показання:

Дексаметазон призначають при неефективності проведеної терапії при травматичному, токсичному, операційному, опіковому, анафілактичному шоці, гемотрансфузионном шоці. Препарат ефективний при набряку мозку, тяжкій формі бронхіальної астми, системних захворюваннях сполучної тканини, астматичному статусі, ревматоїдному артриті, ВКВ, тиреотоксичному кризі, печінковій комі, гострому гепатиті, отруєнні прижигающими рідинами (профілактика рубцевих змін, зменшення вираженості запальних реакцій).

Протипоказання:

Внутрішньосуглобове введення: патологічна кровоточивість, септичний процес у суглобі, внутрішньосуглобовий перелом кістки, що передує артропластика, навколосуглобових остеопороз, деформація суглоба, виражена кісткова деструкція, «сухий» суглоб. Дексаметазон не призначають при інфекційних захворюваннях (бактеріальні, грибкові, вірусні), паразитарних інфекціях, оперізувальному герпесі, амебіазі, вітряній віспі, латентному туберкульозі, системному мікозі, стронгілоїдозі. Препарат не призначають пацієнтам зі Снідом. Захворювання ШКТ: езофагіт, виразкові ураження, анастомоз кишечнику, пептичні виразки, неспецифічний коліт, дивертикуліт. ССС: інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, декомпенсована ХСН, гіперхолестеринемія. Ендокринні захворювання: гіпотиреоз, тиреотоксикоз, цукровий діабетхвороба Іценко-Кушинга. Гіпоальбумінемія, нефроуролитиаз, ниркова недостатність, гострий психоз, міастенія, остеопороз, ожиріння, глаукома, поліомієліт, вагітність.

Побічна дія:

Вираженість побічних ефектів від застосування препарату Дексаметазон залежать від дози і тривалості застосування ЛЗ. Ендокринна система: синдром Іценко-Кушингапригнічення надниркової системи, гірсутизм, дисменорея, підвищення АТ, ожиріння гіпофізарного типу, «стероїдний» цукровий діабет, аменорея, стриї, міастенія. ШЛУНКОВО-кишкового тракту: диспепсичні розлади, ерозивний езофагіт, панкреатит, перфорації ШКТ, метеоризм, порушення апетиту, підвищення печінкових трансаміназ. ССС: брадикардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, тромбози, гіперкоагуляція. Нервова система: дезорієнтація, делірій, галюцинації, ейфорія, параноя, депресія, психоз, нервозність, підвищення внутрішньочерепного тиску, вертиго, безсоння, головний біль, псевдопухлина мозочка, судоми. Органи чуття: задня субкапсулярна катаракта, раптова втрата зору, екзофтальм, трофічні зміни на рогівці. Обмін речовин: гіпокальціємія, підвищене потовиділення, негативний азотистий баланс, гіпернатріємія. Опорно-руховий апарат: остеопороз, уповільнення росту, порушення окостеніння у дітей, раніше закриття епіфізарних зон, «стероїдна» міопатія, атрофія м'язів. Слизові оболонки, шкірні покриви: петехії, стероїдні вугри, погане загоєння ран, витончення шкіри, екхімози, кандидози, піодермія. Алергія.

Спосіб застосування:

Внутрішньосуглобово: 4-16 мг, 1-3 рази в тиждень. Вогнище ураження: 0, 8-1, 6 мг одноразово. Внутрішньом'язово: 8-16 мг, до 3-х разів на тиждень. Набряк мозку: спочатку 10 мг, потім кожні 6 годин по 4 мг внутрішньом'язово. Шок: спочатку 20 мг, потім 3мг/кг в/в. Алергічні реакції: спочатку 4-8 мг внутрішньом'язово.

Особливі вказівки:

Дексаметазон при вагітності призначають тільки за життєвими показаннями, оцінюючи можливість негативного впливу препарату на плід. У пацієнтів з тиреотоксикозом кліренс дексаметазону підвищується, а у пацієнтів з гіпотиреозом – знижується.

Лікарська взаємодія:

Дексаметазон з іншими препаратами утворює нерозчинні сполуки, підвищує токсичний вплив серцевих глікозидів, АСК знижує концентрацію в крові, прискорює процес її виведення. Препарат посилює метаболізм мексилетину, ізоніазиду, підвищує гепатотоксичність парацетамолу, збільшує концентрацію фолієвої кислоти. Високі дози препарату знижують ефективність соматотропіну, гіпоглікемічних ЛЗ. Дексаметазон знижує рівень празиквантелу в крові. Кетоконазол і циклоспорин підвищують токсичність препарату. Теофілін, барбітурати, рифампіцин, ефедринфенітоїн знижують терапевтичний ефект ГКС. Мітотан вимагає збільшення дози дексаметазону. Нітрати, м-холіноблокатори, трициклічні антидепресанти, антигістамінні ЛЗ підвищують внутрішньоочний тиск при одночасному призначенні з дексаметазоном.