Опис актуально на 09.02.2012

Глюкокортикостероїд. Основна діюча речовина – бекламетазон. Беконазе має антиалергічну, протизапальну ефектами. Активно діюча речовина препарату загальмовує процес вивільнення медіаторів запалення, підсилює вироблення інгібітора фосфоліпази A2 аннексина (липокортина), що знижує вироблення арахідонової кислоти і її метаболітів (лейкотрієнів і простагландинів). Бекламетазон пригнічує процес синтезування простагландинів, циклічних эндоперекисей і фактори, активуючого тромбоцити. Беконазе пригнічує вироблення субстанцій хемотаксису, знижує швидкість розвитку негайної алергічної реакції, покращує мукоциліарний транспорт. При дії беклометазона знижується число тучних клітин в слизових оболонках придаткових пазух, носової порожнини, зменшується набряклість, секреція слизу, гальмується вироблення макрофагів, зменшується крайове скупчення нейтрофілів. Дані механізми беруть активну участь у формуванні алергічного відповіді. Бекламетазон підвищує число активних бета-адренорецепторів. При интраназальном введенні не надає резорбтивної дії. При місцевому застосуванні у рекомендованих дозах не веде до формування побічних ефектів, які часто виникають при використанні глюкокортикостероїдів. Терапевтично значимий ефект формується поступово. Беконазе випускається у вигляді дозованого назального спрею.

Показання і протипоказання:

Беконазе призначають при запальних процесах в носовій порожнині неінфекційного генезу, при рецидивуючому перебігу поліпозу носа при алергічному риніті (цілорічний, сезонний варіанти перебігу). Беконазе протипоказаний при непереносимості беклометазона. При глаукомі, амебіазі, гіпотиреозі, ниркової патології системи, інфаркті міокарда в анамнезі, герпес очей, системних інфекціях (бактеріального, грибкового походження), виразці перегородки носа, при туберкульозі легеньнещодавно перенесених травмах і операціях на ніс, при грудному годуванні, при вагітності призначають з обережністю.

Побічна дія та передозування:

Застосування Беконазе може супроводжуватися головним болем, носовими кровотечами, рінореєю. У рідкісних випадках відзначається атрофія і виразка слизової носа, гіперемія кон'юнктиви, перфорація перегородки носа, міалгія, збочення смаку, кашель, підвищена сонливість, підвищення внутрішньоочного тиску. При передозуванні реєструються ознаки пригнічення гіпоталамо-гіпофізарної і надниркової функцій. Антидоту не існує.

Спосіб застосування:

Беконазе застосовують інтраназально: по 2 інгаляції в кожну ніздрю двічі на день, або 100 мкг на 3-4 прийоми. У добу не більше 1 мг.

Особливі вказівки:

Важливо стежити за тим, щоб лікарський засіб не контактувало з очима. При грудному годуванні і виношуванні вагітності Беконазе призначають у виключних випадках, оцінюючи потенційну користь та ризик для плода або дитини. Достовірних даних про безпеку застосування беклометазона у годуючих та вагітних жінок немає.