15 травня 2011

Близько тридцяти років тому вперше був виявлений вірус імунодефіциту, після чого вчені також виявили одне з найстрашніших вірусних захворювань сучасності – СНІД. «Чума 20 століття» — саме таку назву отримав вірус, стрімко поширюється по планеті. Досі не існує жодного лікарського засобу, гарантує повне одужання. Незважаючи на створення нових вакцин від Снідуна жаль, в 21 столітті людство змушене констатувати: СНІД – невиліковний.

СНІД у світі

Тоді, у 1981 році, кількість інфікованих обчислювалася десятками, через п'ять років кількість хворих різко збільшилася і досягла позначки у 10 тисяч чоловік. Згідно з даними ООН, щодня вірусом заражається 7400 осіб. СНІД не знає кордонів, на землі не існує ні однієї країни, де не були б зафіксовані випадки зараження цією небезпечною хворобою. На сьогоднішній день в світі налічується близько 40 мільйонів інфікованих. Загинуло від вірусу більше 22 мільйонів жителів нашої планети. І, як це не сумно, інших людей, заражених «чумою 20 століття», чекає така ж доля. Середня тривалість життя інфікованої вірусом набутого імунодефіциту становить не більше 10 років.

Згідно з останньою доповіддю Об'єднаної програми ООН зі Сніду — «UNAIDS», 56 країн за останнє десятиліття вдалося знизити темпи зростання нових вогнищ зараження ВІЛ та Сніду на 20%. Насамперед, позитивних результатів вдалося домогтися країнам Африканського континенту. Між тим, найбільше зниження числа захворювань спостерігається в країнах Північної Америки, а також Центральної та Західної Європи – близько 30%. Успіхи в Азіатському регіоні набагато скромніше, тим не менш, ситуація стабілізувалася, і нових випадків зараження вірусом стає все менше. За оцінками міжнародних експертів, на фоні загальних позитивних тенденцій зниження рівня захворюваності й поширення Сніду найгірше справи йдуть в країнах Східної Європи та Центральної Азії.

За даними ООН кількість інфікованих за останні 10 років у країнах Східної Європи та Центральної Азії збільшилася в 4 рази. При цьому понад 90% нових вогнищ зараження припадає на Росію та Україну. Відзначено 25-ти % приріст кількості інфікованих в Грузії, Вірменії, Киргизії, Казахстані, Таджикистані.

СНІД в Росії

За оцінками експертів ООН, ВІЛ СНІД в Росії набули масштабів національної катастрофи. При збереженні сьогоднішнього темпу розповсюдження інфекції по країні до 2050 року населення може скоротитися на 30%, а за самим несприятливим прогнозам, до 50%. В результаті чого, вже через дев'ять років, тобто в 2020 році, очікувані втрати ВВП складуть 10, 5%.

На сьогоднішній день офіційна статистика «затверджує», що в Росії за станом на кінець 2010 року кількість інфікованих становить 589 581 чоловік, серед яких 5 227 – діти до 15 років. Але реальні показники можуть бути в кілька разів більше, близько 1, 5 мільйона чоловік, або 1% дорослого населення Росії. Причому 2% заражень припадає на молодих громадян країни у віці від 15 до 30 років.

З року в рік спостерігається позитивна динаміка зростання захворюваності вірусом. Так, у 2007 році було зафіксовано 44 761 нових зараження ВІЛ, у 2008 році ця цифра склала вже 54 563, у 2009 році – 58 527, а в 2010 – 58 633. Незважаючи на те, що вірусом імунодефіциту вражені всі регіони Росії, спостерігається нерівномірнепоширення захворюваності.

Серед всіх російських регіонів за кількістю нових випадків зараження Снідом лідирує Кемеровської області, де на 100 тисяч населення припадає 144, 9 нових носіїв вірусу. За нею слід Самарська область з показником – 117, 6. В Іркутській області ця цифра дорівнює 110, 8, трохи поступається Свердловська область – 109, 6, у Ленінградській області – 107, у Новосибірській – 106, 3, в Оренбурзькій області – 96, 1 нових носіїв ВІЛ.

Ці регіони також лідирують і за загальної захворюваності смертельною інфекцією. Так, у Самарській області на кожні 100 тисяч осіб припадає 1226, 7 зареєстрованих хворих на ВІЛ-інфекцію. В Іркутській області цей показник дорівнює 1196, 8, Ленінградської – 1084, 9, у Свердловській – 979, 9 осіб.

Багато хто погодиться, що в статистичних даних легко простежується прямий зв'язок з високим рівнем наркоманії у цих регіонах. Експерти в один голос стверджують, а статистичні факти підтверджують, що основним джерелом зараження і розповсюдження ВІЛ в Росії, як і раніше, є вживання громадянами країни ін'єкційних наркотиків.

Приблизно з середини 90-х років в Росії спостерігався різкий стрибок кількості залежних від героїну. Зважаючи на вкрай високу ймовірність зараження вірусом при спільному використанні одного шприца, стрімке поширення Сніду почалося саме з цієї групи населення. В результаті, на сьогоднішній день 60% російських залежних від ін'єкційних наркотиків є власниками статусу «ВІЛ-позитивний».

Поряд з цим, чітко намітилися нові тенденції. По-перше, кількість заражених жінок збільшується з року в рік, до 40% нових випадків зараження припадає на представниць прекрасної статі. По-друге, все частіше зараженню піддаються люди в віці від 30 до 40 років. В-третіх, спостерігається збільшення зростання кількості випадків зараження вірусом за допомогою саме гетеросексуальних контактів (40% з кількості нових вірусоносіїв), а не гомосексуальних, як прийнято вважати, кількість яких у 2010 році склало тільки 1, 3% з загальної кількості заражень.

Всі ці факти свідчать про те, що в «групу ризику» повинно бути включено все населення країни. Зараженню піддаються більшою частиною громадяни самого активного віку, незалежно від сексуальної орієнтації.

Статистика жертв Сніду свідчить про те, що від зараження не застрахований ніхто. Придбати статус ВІЛ-інфікованого може будь-хто, незалежно від віросповідання, національності, соціального стану і т. д. Саме ця ідея лежить в основі проведення міжнародного Дня пам'яті жертв Сніду. Кожну третю неділю травня мільйони жителів нашої планети в знак співчуття і скорботи за тими, чиї життя забрала ця страшна хвороба, організовують різні заходи для того, щоб ще раз нагадати кожному про небезпеку, яку таїть у собі цей смертельний вірус.