Опис актуально на 07.10.2011

Препарат чинить мембраностабілізуючу, протиішемічну, імуномодулюючу, антиоксидантну дію. Тіотриазолін запобігає пошкодження, загибель клітин печінки, знижує ступінь вираженості жирової інфільтрації, межі центролобулярного печінкового некрозу, стабілізує обмін речовин, активує процеси регенарации гепатоцитів, нормалізує хімічний склад печінки, збільшує швидкість синтезу, швидкість виділення жовчі. Препарат посилює анаеробний гліколіз завдяки компенсаторної активації. ЛЗ активує антиоксидантну систему, знижує швидкість окислення ліпідів в ишемизированном міокарді, зменшує чутливість серцевого м'яза до катехоламінів, стабілізує і зменшує зону некрозу, ішемії міокарда. Завдяки активації фібринолітичної системи поліпшуються реологічні властивості крові.

Антиоксидантний ефект досягається завдяки наявності молекули меркаптани сірки (володіє окислително-відновними властивостями) та третинного азоту (зв'язує надлишок іонів водню). Тіотриазолін контактує з липидными радикалами і активними формами кисню за рахунок відновлювальних властивостей тіольної групи, реактивує антирадикальні ферменти (каталаза, супероксиддисмутаза, глутатионпероксиаза).

Відносна біодоступність ЛЗ при прийомі внутрішньо становить 64%, період напіввиведення 1, 3 години. Препарат накопичується в міокарді, нирках, печінці, прямій кишці, селезінці в значній кількості. У малих дозах – у тонкому кишечнику, легенів. Виводиться нирками.

Лікарська форма:

Таблетки. Розчин для ін'єкцій.

Показання:

ІХС: інфаркт міокарда (гострий дрібно - і великовогнищевий), стенокардія спокою, напруги, порушення ритму серця, постінфарктний кардіосклероз. Цироз печінки, гепатит різної етіології (хронічна форма).

Протипоказання:

Ниркова недостатність, алергія, дитячий вік (до 5 л), вагітність.

Побічна дія:

Таблетована форма препарату Тіотриазолін у терапевтичних дозах не чинить вираженої побічної дії. У осіб похилого віку при одночасному прийомі з іншими ЛЗ відзначається загальна слабкість, шум у вухах, запаморочення, тахікардія, диспепсичні розлади, задишка, задуха, сухість у роті.

Спосіб прийому:

Таблетки:

• захворювання печінки: по 1 т. До 4-х разів на добу протягом місяця;
• ПІКС, інфаркт міокарда, стенокардія спокою, напруги: 1-2т. 4 р. в день протягом місяця;
• порушення серцевого ритму: за 1 т під язик 3 рази на день.

Розчин для ін'єкцій:

• цироз печінки: по 50 мг 3 рази в день в теч. 5 днів, потім курс продовжують прийомом таблеток: по 100 мг тричі на день;
• ПІКС, інфаркт міокарда, стенокардія спокою, напруження, хронічний гепатит: 2 мл 10 мг/мл розчину Тіотриазоліну тричі на добу. Курс лікування – місяць.

Передозування:

При передозуванні з сечею виділяється велика кількість калію і натрію. Необхідно відмовитися від прийому ЛЗ. Специфічного антидоту не існує.

Особливі вказівки:

Не впливає на швидкість реакцій. Досвід застосування в педіатрії вивчений недостатньо.

Лікарська взаємодія:

Тіотриазолін як кардиопротективного кошти можна комбінувати з препаратами базисної терапії ІХС. Як гепатопротектор може застосовувати одночасно з ЛЗ для лікування гепатитів.