18 вересня 2011

Атріовентрикулярна блокада (АВБ) – це одне з небезпечних порушень провідності серця, що полягає в затримці імпульсу, що проходить через атріовентрикулярний вузол, що знаходиться між передсердям і шлуночками. Супроводжується АВБ раптовим різким уповільнення серцевого ритму до 20-40 ударів в хвилину, втратою свідомості та явищами серцевої недостатності. За статистикою ВООЗ, 17% раптових смертей унаслідок раптової серцевої недостатності, походять від АВБ.

АВБ класифікується за 3 ступенями:

Перша ступінь — клінічно не проявляється, характеризується невеликою затримкою проходження імпульсів і може бути виявлена тільки при проведенні електрокардіографії. На цьому ступені лікування не проводиться, але для того, щоб не відбулося переростання в більш високі ступені, потрібне дотримання профілактичних заходів, що полягають в обережному застосуванні антиаритмічних препаратів та ін. серцевих ліків.

Друга ступінь характеризується тим, що частина електричних імпульсів не проходить до шлуночків. Виникають перебої в роботі серця, раптова втрата свідомості. Для постановки діагнозу потрібно ЕКГ.

Третя ступінь — це повна атріовентрикулярна блокада, характеризується повним припиненням проходжень імпульсів до шлуночків, які різко уповільнюють скорочення. Пацієнт може знаходитися без свідомості в небезпечному стані, який може призвести до смерті.

Починаючи з другої ступені, потрібне оперативне лікування атріовентрикулярної блокади і установка електрокардіостимулятора.

Симптоми атріовентрикулярної блокади

Порушення прохідності імпульсів можуть бути викликані органічними захворюваннями, такими, як інфаркт міокарда, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, пороки серця, міокардити та ін., які можуть призвести до ураження атріовентрикулярного з'єднання, найслабшої ланки проводить серцевої системи. Також причинами можуть бути прийом деяких лікарських препаратів, з групи β-блокаторів, серцевих глікозидів, антиаритмічних засобів та ін, а також, інтенсивні заняття спортом.

На першій стадії помітні симптоми атріовентрикулярної блокади відсутні. При проявах порушення провідності серця, пацієнт скаржиться на загальну слабкість, швидку стомлюваність, запаморочення, задишку. При брадикардіїу пацієнта з'являються припливи жару, потемніння в очах, відчуття близької втрати свідомості, зниження артеріального тиску.

Діагностика атріовентрикулярної блокади

При оцінці анамнезу з'ясовується наявність перенесених у минулому інфаркту міокарда та інших серцевих патологій, факт прийому ліків, які порушують атріовентрикулярну провідність. Проводиться аускультація серцевого ритму, визначається частота пульсації шийних вен у порівняння з сонними і променевими артеріями.

Проводиться також діагностика атріовентрикулярної блокади методом ЕКГ-дослідження з добовим моніторингом, з метою оцінки ступеня брадикардії і блокади. Визначається наявність зв'язку з діяльністю пацієнта або прийомом ліків. Проводиться електрофізіологічне дослідження серця (ЕФД), щоб визначити показання до імплантації кардіостимулятора та ін При необхідності, проводяться додаткові лабораторні дослідження на наявність супутніх захворювань.

Лікування атріовентрикулярної блокади

При 1 ступеня лікування не потрібно, лікування 2 і 3 ступеня АВБ полягає в імплантації постійного електрокардіостимулятора, який відновить і буде підтримувати нормальну частоту серцевих скорочень. Після цього, усувається хвороба. У критичних станах використовують тимчасовий електрокардіостимулятор.