23 вересня 2011

Кокаїн – наркотик, що відноситься до сильних стимуляторів ЦНС. Вперше цей наркотик був отриманий з листя південноамериканської чагарнику Erythroxylon Coca. Місцеві жителі його заварювали листя як чай, або просто жували, після чого у людини піднімався настрій. У 1859 р. німецький хімік А. Ньюман отримав з листя рослини чистий алкалоїді назвав його кокаїном. Спочатку кокаїн застосовували як ефективний анестетик. Наприклад, у своїй лікарській практиці для лікування нервово-психічних розладів застосовував Зигмунд Фрейд. До кінця XIX ст. Стало відомо про негативний вплив кокаїну на організм, і на сильне звикання до нього. У 1914 р. кокаїн, нарівні з морфіном і героїном офіційно прирівняли до наркотиків і заборонили. Однак це не завадило представникам еліти і далі вживати кокаїн, зокрема, з 1974 р. в США було зареєстровано куріння крека – препарат, що виготовляється з кокаїну гідрохлориду. Ще одним способом вживання наркотику стало куріння кока-пасти – продукту, який виходив при виготовленні кокаїну гідрохлориду. Зростання вживання наркотику тривав, і до кінця 1980-х років, в деяких країнах, таких як Перу і Колумбія воно стало епідемією.

Вживання кокаїну

Існує кілька способів введення кокаїну в організм, які по-різному впливають на клінічну картину.

Найбільш використовуваним видом наркотику є гідрохлорид кокаїну, який являє собою білий порошок, схожий на цукор або прозорий сніг, який не має запаху. Його застосовують шляхом вдихання через ніс, при якому наркотик швидко всмоктується через слизову оболонку і потрапляє з кров'ю в мозок. Кокаїн, який поширюється на чорному ринку, містить від 15 до 75% гідрохлориду, а серед додаткових речовин туди додають героїн, лідокаїн і новокаїн, інші стимулятори нервової системи – кофеїн та амфетамін, а також фенциклидин, манітол, лактозу. Також гідрохлорид кокаїну можуть вводити внутрішньовенно, але так його дія ослаблене, навіть у поєднанні з героїном. Тому цей спосіб не дуже поширений.

Другим за поширенням способом вживання наркотику є куріння крека (алкалоїдний кокаїн, «основа») – бензоилметиленгонина, який видобувається при виготовленні гідрохлориду кокаїну, але при більш низькій температурі плавлення, що сприяє його більш легкому випаровуванню. Тріщина курять в спеціальній трубці з водяним запором, чи загортаючи як звичайні сигарети. Під час інгаляції завдяки активному абсорбування через легеневі капіляри, наркотичне речовина потрапляє кров, а потім і в мозок. Зараз цей спосіб вживання кокаїну найпоширеніший.

Білий або сіро-коричневий порошок, який є проміжним продуктом при обробці листя рослини коки при виготовленні кокаїну гідрохлориду, називається кока-паста. В ньому міститься від 50 до 90% наркотику, у вигляді сульфату кокаїну і його алкалоїдів, а також додаткових речовин, таких як метанол, нікотин та інших. Зазвичай кока-паста змішується з тютюном і коноплею, і застосовується для куріння. Цей спосіб вживання наркотику найбільш поширений серед жителів Південної Америки і держав Карибського басейну.

Ще одним способом, використовуваним кокаинистами, є вживання листя рослини коки. Вони містять від 0, 5 до 1, 5% алкалоїду кокаїну, і їх разом з шматочком вапна кладуть за щоку, в результаті чого наркотик через слизові оболонки щоки, шлунково-кишкового тракту повільно проникає в кров. Т. к. рівень активної речовини наркотику в крові порівняно низький, то ризики для здоров'я в цьому випадку порівняно низькі.

Вживання кокаїну сприяє поліпшенню настрою, бадьорості, і зняття втоми. І сильна психічна залежність від наркотику настає дуже швидко. Наркоман постійно в пошуках нової дози кокаїну, і постійним бажанням його вживати. Вважається, що кокаїн володіє великим наркотичних потенціалом, і тому небезпечно навіть одного разу його спробувати.

Кокаїнова наркоманія

Основними симптомами залежно від кокаїну є зміни фізіологічних і поведінкових реакцій, підвищення артеріального тиску, відчуття ейфорії, які проявляються вже через кілька хвилин після введення кокаїну внутрішньовенно і куріння крека, і протягом 10 хвилин досягають піку. При вдиханні наркотику, він починає діяти через 7-10 хвилин, а максимальний ефект досягається через 15-20 хвилин. Через півгодини ефекти поступово зникають.

При кокаїнової інтоксикації (отруєння) спостерігається 2 протилежні стани – ейфорія і дисфорія. Під час постійного вживання кокаїну ейфорія переходить в дисфорію і навпаки, і так по колу. Гостра кокаїнова інтоксикація схожа за стимулюючої дії на нервову систему на отруєння амфитаминами. Під час кокаїнової ейфорії у наркомана підвищений настрій, гіперактивність, балакучість, бадьорість і відчуття своїх надздібностей. Якщо людина вжив дуже багато наркотику, то відчуває себе суперменом, будує грандіозні нереалістичні плани, бездумно витрачає гроші, конвульсивно повторює деякі руху, його судження нескладні, він стає безвідповідальним, відчуває підвищене сексуальне бажання, його поведінка носить виражене психомоторне збудження. Саме в цьому стані наркомани йдуть на злочини, вбивства, крадіжки і стають жертвами нещасних випадків. Якщо наркоман приймає великі дози кокаїну тривалий час, то ейфорія у нього поєднується з станом паніки, тривожністю, невпевненістю, страхом померти від передозування.

Під час гострого отруєння кокаїном, у наркомана виявляються неврологічні й соматичні порушення, пересихає в роті, розширюються зіниці, болить голова, людина тремтить і потіє, стає блідим, підвищується температура тіла, спостерігається діарея, нудота, порушення серцевого ритму, безсоння, відсутність апетиту, повышенность рефлексів. Іноді можуть спостерігатися припадки, аж до епілепсії, а також зупинка серця або параліч дихального центру з летальним результатом.

У наркоманів зі стажем, які тривалий час вживають великі дози кокаїну, може спостерігатися психічні розлади, що супроводжуються зоровими і слуховими галюцинаціями, нападами тривоги. Психози, викликані кокаїном, називаються «кокаїновий параноїд», «кокаїновий делірій» і «кокаїновий онейроїд». Напади кокаїнового психозу зникають після сну, і коли наркотик перестає діяти. Однак іноді вони можуть тривати по кілька днів поспіль.

Кокаїнова ейфорія змінюється другою фазою кокаїнового отруєння – кокаїнової дисфориейстаном, що характеризується депресією, апатією, дратівливістю і тривожністю, що призводить до того, що людина приймає нову дозу наркотику. Однак, якщо у наркомана немає можливості застосувати нову дозу кокаїну, або ж організм більше його не бере (почуття толерантності, коли нові дози не дають ефекту), то дисфорія посилюється і розвивається посткокаиновая дісфорійна депресія. Цей вид депресії характеризується постійним бажанням спати, відпочивати, і небажанням вирішувати свої проблеми, іноді й появою суїцидальних думок. У цьому стані наркоман починає вживати алкоголь, седативно-гіпнотичні засоби, таблетки або інші наркотики, наприклад, опій. Між проміжками тривалого сну у наркомана пробуджується жахливий апетит. Таке депресивний стан триває залежно від того, скільки днів він вживав наркотик. Наприклад, якщо він курив тріщина тиждень, то може спати до 4-х днів. Після пробудження настрій у наркомана поліпшується, але елементи депресії можуть зберігатися, особливо якщо він вже довго вживає наркотик.

Якщо дісфорійна депресія триває більше доби, то це вже – абстинентний синдром, який характеризується дисфорически-депресивними розладами, які проявляються у вигляді суїцидальних думок та манії переслідування, а також в сильному бажанні використати нову дозу кокаїну. Синдром може тривати до місяця, а пік його настає через 3-4 дні після початку. Після чого настає період дисфорической депресії, під час якої людина не може ні від чого отримувати задоволення (ангедония). В цей час наркомани, що вживають кокаїн, почуваються неповноцінними, у них з'являється відчуття внутрішньої порожнечі та безнадії. Не покидають думки про нової дози наркотику, що зазвичай призводить до її вживання. У наркоманів, що вживають кокаїн, залежність від наркотику заснована на депресії, яка може бути адинамічною, ангедонической та інших видів. Якщо від наркотику утримуватися від 2 тижнів до декількох місяців, то прояви депресії зникають.

Кокаїнова залежність

Американські психіатри виділяють 4 етапи розвитку наркоманії:

• етап соціального вживання наркотику;
• проблемне вживання;
• критичне вживання;
• хронічне вживання наркотику.

Як і опіумна наркоманія, вживання препаратів кокаїну призводить до сильної залежності. На етапі соціального вживання наркотику людина знайомиться з кокаїном і вживає його для підвищення сексуальних можливостей і як стимулюючий засіб під час свят і яскравих подій. На етапі проблемного вживання кокаїну людина самостійно купує наркотики і може застосовувати їх цілими добами, що призводить до прогулів і запізнень на роботу, невиконання професійних обов'язків, сожалениям з приводу грошових витрат, і покупці наркотику у великих кількостях, втрати інтересу до навколишнього світу.

На критичному етапі наркоман продовжує вживання кокаїну в самоті, не виконує свої соціальні обов'язки, набуває нових друзів, з середовища наркоманів, не виконує обіцянки, порушує своє слово, його відвідують маніакальні ідеї та неадекватна поведінка. Хронічний етап вживання наркотику, який характеризується постійними пошуками кокаїну, відбуваються кокаїнові «запої», що супроводжуються передозування і погіршенням фізичного стану. Ці епізоди поступово стають більш тривалими. Самостійно припинити вживання наркотику не виходить. Потрібне тривале лікування кокаїнової залежності.

У наркомана починаються проблеми на роботі, втрата родини, друзів, сексуальні проблеми і невдоволення собою. На цьому етапі виявляються і порушення психічного стану, з'являються зорові, слухові і тактильні галюцинації, маячні ідеї, депресія з суїцидальними тенденціями, ознаки моральної деградації і ексцентричну поведінку.

Наркологами відзначаються повні ремісії, які тривають кілька місяців. Під час ремісій проявляється потяг до кокаїну, яке супроводжується депресивними розладами, характерними для посткокаиновой дисфорії. Ці епізоди потягу до кокаїну можуть виникнути навіть через кілька років після останнього вживання наркотики.

Кокаїнова залежність небезпечна ускладненнями, які залежать від того, який саме препарат застосовується і скільки часу.

До ознак вживання кокаїну відносяться наступні:

• кокаїнові психози;
• параноя;
• хронічний нежить, риніт, до якого призводить нюхання кокаїну. Іноді можуть спостерігатися кровотечі з носа, а іноді і втрата нюху;
• розширені зіниці, очі блищать, реакція на світло млява;
• скрипіння зубами;
• порушення регуляції температури тіла;
• перепади активності, від підвищеної активності до пригніченого стану і депресії;
• поступова втрата пам'яті, плутанина думок;
• рожево-помаранчеві синці на місці введення ін'єкцій кокаїну, які стають жовтими;
• незв'язність і швидкість мовлення;
• втрата ваги з-за того, що вживання кокаїну пригнічує апетит;
• безсоння і нічні кошмари.

Кокаїнова наркоманія поступово повністю вбиває організм, знижується імунітет, опірність до інфекцій, псуються зуби. Проявляються герпес, прищі, фурункули. Людина виглядає неохайно, не миється, виглядають старше своїх років, стають егоїстичним і черствим, дратівливим і підозрілим. Вони не бачать майбутнього і перспектив, і перестають прагнути до чогось крім отримання нової дози.

Незалежно від того, як кокаїн потрапляє в організм, людина майже відразу відчуває себе майже як під анестезією, яка приховує біль, душевний дискомфорт, поганий настрій, і створює ілюзію, що людині краще. Це змушує людину, одного разу спробувавши наркотик, бажати його знову, кокаїн стає його «лікуванням» від депресії. Вживання кокаїну викликає отруєння, яке може привести до смертельного результату. Звикають до кокаїну дуже швидко, після 4-5 внутрішньовенних ін'єкцій або 2-3 тижнів прийому всередину. Поступово наркоман приймає на добу до 3 г наркотику, але це не призводить до смерті. З часом, кокаїністом стають «зайвими людьми» для суспільства, що ведуть паразитичний спосіб життя, втрачають свою сім'ю і друзів, і найчастіше стають злочинцями, йдуть на вбивства, крадіжки, приниження, зраджують свою сім'ю. За кількістю смертей кокаїн стоїть на другому місці після морфіну і героїну.

Лікування кокаїнової залежності

Позбутися від кокаїнової наркоманії дуже складно, самостійно це вдається лише одній людині з чотирьох. Наркоманам потрібна кваліфікована допомога. Для початку потрібно усунути той дискомфорт, який привів людину до початку вживання наркотиків, тільки в цьому випадку лікування буде ефективним. Найбільш ефективними є центри реабілітації для наркозалежних, де досвідчені лікарі і психологи допомагають людям знайти рішення своїх проблем, і навчають новим життєвим установкам, як жити без наркотиків. Ці програми розповідають хворим про наркотики, про їх вплив на організм, про причини вживання наркотиків та про те, як поліпшити свій стан. Для кожного хворого розробляється індивідуальний курс лікування та реабілітації.