10 листопада 2011

Тремор – хвороба, характерними симптомами якої є прояв мимовільних коливань певної частини тіла. Такі коливання провокують альтернирующие або синхронні скорочення реципрокно-іннервіруемих м'язів. Тремор може виявлятися практично в будь-якій частині тіла, але в основному у хворих спостерігається тремор в області голови і тремор рук. При цьому у людини починає тремтіти голос, а в окремих випадках проявляється трясіння тулуба і ступень.

Одним з найбільш часто виявляються видів тремору на сьогоднішній день прийнято вважати есенціальний тремор. Дане захворювання може діагностуватися у кількох членів сім'ї. Особливо помітний тремор рук, коли пацієнт піднімає певний предмет або піднімає руку, вказуючи на що-небудь. Однак під час руху безпосередньо тремор не спостерігається.

Причинами цього захворювання можуть стати певні хвороби (печінкова недостатність, отруєння літієм, ртуттю, миш'яком), а також лікарські препарати, що безпосередньо впливають на стан нервової системи (наприклад, антидепресанти). Проявляється тремор і в якості побічного явища після прийому деяких препаратів.

Види і симптоми тремору

На сьогоднішній день фахівці розрізняють кілька видів тремору. Тремор доброякісний — найбільш широко виникає розлад рухової системи. Таке захворювання іноді протікає досить важко. В основному проявляється у підлітків та юнаків. Як правило, його перший прояв – тремор рук: спочатку однією, пізніше – обох. Найбільше тремтіння помітно при витягнутих уперед руках. Далі виникає тремор інших частин тіла, а при прояві тремору гортані і мови можуть виникнути мовні труднощі. Його прояви посилюються під час стресу, а також після прийняття алкоголю.

Постуральний Тремор – даний тип хвороби може бути спадковим недугою, а також результатом високої тривожності, наявністю гіперфункції щитовидної залози. Причиною даного виду тремору також може бути абстинентний синдром після прийому алкоголю або наркотичних засобів. Ще одна причина прояву даного виду тремору – отруєння хімічними сполуками або передозування певних препаратів. Цей вид тремору характеризується мелкоразмашистостью, тому найбільш помітні його прояви при витягнутих руках і розчепірених пальцях хворого. При цьому під час руху тремор не зникає, а при сильній концентрованості хворого його симптоми зростають.

Інтенційний Тремор виникає після поразки мозочка, який несе відповідальність за утримання рівноваги під час ходьби. Для таких хворих характерні крупноразмашистые і трохи грубі руху, які проявляються під час цілеспрямованих переміщень і відсутні в стані спокою. Якщо пацієнт спробує, закривши очі, в позі стоячи з витягнутими руками дістати до носа, не це не вийде.

Астериксиз – найнебезпечніша різновид даного захворювання. Ця різновид тремору виникає внаслідок хвороби Вільсона-Коновалова, печінкової, ниркової, дихальної недостатності, наявності уражень середнього мозку. Для цього типу тремора характерні дуже повільні і неритмічні згинання рук і ніг.

Тремор є основним симптомом хвороби Паркінсона. Як правило, ця недуга розвивається у людей похилого віку, тремор рук – це початковий ознака даної хвороби. Хвороба Паркінсона часто стає причиною інвалідності, проте він абсолютно не впливає на тривалість життя.

Діагностика тремору

Щоб діагностувати тремор, важливо визначити захворювання, яке лежить в основі прояву тремору. Для діагностики тремору фахівець в першу чергу визначає його локалізацію, особливості розподілу тремору, звертає увагу на характерні топографічні особливості (так, іноді може проявлятися лише тремор одного пальця, симетричність яких асиметричність тремтіння).

При постановці діагнозу враховуються амплітудно-частотні характеристики, то, наскільки руху виражені, особливості прояву тремору і динаміка в подальшому.

Фахівець проводить опис мають місце хвороб, які і стали фоном для прояву тремтіння.

Для діагностики проводиться відеозйомка за методом «рапід» – це зйомка з високою частотою і уповільненням проекції кадрів. Хворого досліджують з допомогою тремографа, який може зареєструвати тремтіння в трьох площинах з використанням темнової фотографії (проводиться фіксація кінцівки на певних сегментах, які беруть участь у тремтінні). Метод електроміографії дозволяє визначити кількісну і якісну характеристику ритмічних гіперкінезів.

Лікування тремору

При прояві доброякісного тремору лікування хвороби в основному не потрібно. Якщо тремтіння частин тіла виражається дуже сильно, то хворому можуть бути призначені препарати пропранолол або примідон. У випадку прояву тремору виключно при емоційному напруженні, призначається одноразовий прийом препаратів, що мають снодійний і заспокійливий дію, наприклад, лоразепам.

При эссенциальном треморі призначається комплексне лікування препаратами антагоністами бета-адренорецепторів, бензодіазепінами і примідоном. З допомогою бета-адреноблокаторів вдається знизити амплітуду тремору і помітно поліпшити клінічну картину. Прояви есенціального тремору також зменшуються після прийому бензодіазепінів. Однак при призначенні лікування варто врахувати, що внаслідок постійного вживання згаданих препаратів може розвиватися толерантність. Тому їх використовують не постійно, а в разі необхідності. Іноді для зменшення симптомів тремору застосовується алкогольоднак тут виникає ризик його зловживання. В якості терапії даного виду тремору призначають примідон в дозі 25-250 мг/добу. Також можлива його комбінація з бета-адреноблокаторами.

Лікування мозкового тремору, як правило, не має належного ефекту. Правда, є інформація про позитивні результати після терапії клоназепамом і примідоном. Більш виражений ефект дає микростимуляция таламуса яких стереотаксична таламотомия.

Хвороба Паркінсона на сьогоднішній день вважається невиліковною недугою. Однак своєчасна і правильна терапії може помітно призупинити розвиток хвороби Паркінсона. Так, пацієнту рекомендується постійно використовувати тростину. При зниженні працездатності і порушення навичок в побуті може призначатися прийом препарату леводоф.

Для ефективного лікування тремору важливо провести спостереження і визначити, які саме обставини стають причиною його прояви. В окремих випадках позитивного ефекту вдається досягти після зниження впливу на хворого факторів стресу. Тремор рук можна зменшити з допомогою постійного носіння важкого браслета або годин.

Профілактика тремору

Для профілактики тремору необхідно уникати стресових ситуацій. Важливо стежити за тим, щоб у хворого не з'являлося відчуття втоми, посилить стан. Як правило, це погіршує стан хворого тремором.

Слід вживати якомога менше продуктів і напоїв, що містять кофеїн і повністю відмовитися від куріння. Також дієвим профілактичним заходом є регулярне виконання фізичних вправ.