17 вересня 2014

Свідомим батькам не варто вибирати собі улюбленців серед своїх декількох дітей. На думку вчених з Університету Брігама Янгатой дитина, яка не є для своїх батьків фаворитом, має в два рази велику ймовірність у майбутньому вживати наркотики, алкоголь або стати злісним курцем.

Було проведено дослідження, яке охопило 282 сім'ї, які виховують дітей-підлітків. Дослідники ретельно спостерігали, як у різних родинах ставляться до дітей. Виявилося, що в тих сім'ях, де між родичами особливої близькості не зазначалося, діти, яких любили менше, частіше піддавалися спокусам і курили, вживали алкогольні напої або наркотики. При цьому якщо в родині явно віддавали перевагу одному з дітей, то тоді «нелюбимі» нащадки в 3, 5 рази частіше ставали заручниками шкідливих звичок. Отже, без відчуття підтримки близьких тяжіння до спиртного і наркотиків у підлітків збільшувалася.

Втім, вчені наголошують: те, як насправді ставляться до дітей їх батьки, не настільки важливо, як сприйняття ситуації самою дитиною. Тому відносини усередині родини потрібно будувати так, щоб діти відчували однаково ніжне і ласкаве ставлення з боку дорослих.

До речі, проведене у Великобританії дослідження засвідчило, що кожен дванадцятий батько зізнавався в неоднаковою ступеня теплих почуттів по відношенню до власних дітей. Психологи попереджають, що виділяти серед власних нащадків улюбленців – дуже серйозна помилка, яка веде до появи комплексів як у менш улюблених дітей, так і у фаворитів.

Слід пам'ятати і про те, що раніше вчені із США повідомили про негативний вплив постійних криків на психіку підлітків. Регулярні гучні крики і претензії з боку батьків у результаті можуть стати причиною розвитку у дітей депресивного стану і прояву серйозних проблем з поведінкою. При цьому навіть в цілому хороші, дружні відносини і тісний зв'язок з дітьми не покращують ситуацію. Якщо батьки демонструють постійну емоційну нестриманість, психічний розвиток підлітка зазнає серйозного негативного впливу.

Спостерігаючи протягом двох років за 976 сім'ями, вчені відзначили, що там, де мати, батько або обоє батьків постійно кричали на підлітків, у дітей відзначалася підвищена дратівливість, депресія, погану поведінку, агресивність. Всі ці негативні прояви розвивалися внаслідок вербальної агресивності батьків. На думку вчених, батькам потрібно більше відкрито спілкуватися з дітьми і розповідати їм про свої переживання, а не підвищувати голос.