18 березня 2012

Енурез — це стан, при якому у дітей старше п'яти років вночі або вдень відбувається мимовільне сечовипускання. Енурез у дітей розповсюджений досить широко, з цією хворобою дуже часто звертаються до фахівців. Те, що ознаки енурезу чітко виражені, а діагноз встановлюється легко, іноді створює враження, що хворобу можна легко і швидко вилікувати. Однак насправді таке порушення вимагає індивідуального підходу до лікування, адже в кожному випадку хвороба можуть провокувати інші причини. Тому батьки і діти повинні усвідомити, що лікування енурезу триває досить тривалий період, і для його успішного завершення, потрібно чимало зусиль і терпіння від усіх членів сім'ї. Спроби несистематичного лікування нерідко стають безуспішними.

Види енурезу

На сьогоднішній день прийнято розрізняти енурез первинний і вторинний, а також денний і нічний. Первинний енурез – це стан, при якому у дитини від народження спостерігається нетримання сечі. Отже, якщо такі прояви мають місце тільки вдень, то мова йде про денному первинному енурезі. При нічному нетриманні сечі слід говорити про первинному нічному енурезі. Такі стани можуть поєднуватися.

Вторинний енурез діагностується в тому випадку, якщо дитина в певний період, який становив не менше півроку, був «сухим», після чого він знову почав страждати нетриманням сечі. Як і в першому випадку, вторинний енурез у хлопчиків і дівчаток буває денним, нічним або ці дві форми поєднуються.

При денному енурезі причиною нетримання стають розлади у функціонуванні м'язів сечового міхура. Якщо ці м'язи надмірно збуджені, то у дитини визначають гиперрефлекторный або нейрогенний сечовий міхур. Якщо збудження м'язів недостатнє, то мова вже йде про гипорефлекторном сечовому міхурі.

При нічному енурезі нетримання сечі в нічний період відбувається внаслідок затримки дозрівання певних центрів головного мозку, які відповідають за контроль функції сечового міхура. На сьогоднішній день серед дітей більш поширеним є саме нічний енурез. У разі первинного нічного енурезу дуже часто настає спонтанне самостійне лікування.

Особливості енурезу

Ця недуга описав ще Авіценна у своїй праці «Канон лікарської науки». На сьогоднішній день це захворювання зустрічається досить часто: за статистикою, близько 15-20% дітей у п'ятирічному віці, приблизно 10% в сім років, 5% десятирічних дітей і 3% дванадцятирічних не можуть контролювати роботу сечового міхура. До того ж енурез зустрічається і у дорослих людей: за різних даних, цією хворобою страждає від 1% до 3% дорослих. У хлопчиків енурез зустрічається приблизно в два рази частіше, ніж у дівчаток.

Якщо дитина розвивається нормально, то поступово він знаходить здатність контролювати власний сечовий міхур, і вже в 2-3 роки діти вчаться свідомо контролювати сечовипускання. Однак у багатьох дітей цей процес може затриматися, що вважається варіантом норми. Отже, батьки можуть бити тривогу до п'ятирічного віку дитини. Однак якщо і на шостому році життя дитина не може контролювати цей процес, то в даному випадку вже слід відвідати лікаря.

Причини енурезу

Всі описані вище види енурезу у дітей виникають під дією різних причин. Найбільш важливим фактором, який впливає на виникнення денного і вторинного енурезу, вважається емоційний стрес. У той же час прояв первинного нічного енурезу, як правило, відбувається внаслідок затримки дозрівання центрів головного мозку або недостачею вазопресину.

Також слід врахувати, що загальним фактором, що впливає на виникнення всіх видів енурезу, є генетичний фактор. Близько сімдесяти відсотків хворих цією недугою мають родичів, які також хворіли енурезом.

Денний енурез, а також вторинний нічний енурез у хлопчиків і дівчаток проявляється як наслідок певного розбалансування діяльності нервової системи. Це захворювання розвивається під впливом емоційного стресу: спочатку у дитини порушується баланс в роботі нервової системи, з-за чого відбувається розлад функціонування сечового міхура. Існує дуже багато моментів, які можуть стати для дитини джерелом сильного стресу: це і смерть близьких людей, і розлучення батьків, і поява в родині ще однієї дитини.

Ще однією причиною виникнення денного енурезу фахівці вважають неправильний підхід до привчання дитини до горщика. У деяких випадках цей процес починається в сім'ї надто рано, можливо, батьки виявляють зайву суворість або підходять до питання непослідовно.

Крім того, причинами зазначених видів енурезу можуть бути поведінкові проблеми дитини, а також малий обсяг сечового міхура (вроджена проблема).

Первинний нічний енурез у дітей проявляється як наслідок затримки в дозріванні центрів головного мозку, які відповідають за контроль функціонування сечового міхура. Внаслідок такої затримки у дитини спостерігається дуже міцний сон і порушення здатності прокинутися для сечовипускання самостійно. До головного мозку хворої дитини не доходять імпульси від сечового міхура. Як наслідок, сигналу прокидатися не відбувається.

Ще одна причина нічного енурезу – недостатня вироблення вазопресину в організмі дитини. Сеча продукується в організмі постійно, цілодобово. Для того щоб вночі у людини не з'являлася потреба вставати в туалет по кілька разів, організм виробляє гормон задньої частки гіпофізу — вазопресин. Під його впливом продукування сечі вночі призупиняється. У дітей з енурезом іноді цей гормон не виробляється в потрібній кількості. Як наслідок, протягом ночі вони повинні спорожняти сечовий міхур з такою ж частотою, як і вдень. Найчастіше енурез у дітей виникає як наслідок наявності декількох факторів.

У більш рідкісних випадках наявність енурезу може свідчити про розвиток в організмі дитини органічного захворювання. Це можуть бути дефекти поперекових хребців, вроджене або придбане ураження нижнього відділу спинного мозку, синдром нічного апное, епілепсія, цукровий або нецукровий діабет. Щоб виключити ці хвороби, необхідно відвідати фахівця, який призначить всі необхідні в конкретному випадку обстеження. З'ясувавши причину енурезу, лікар призначить правильну і ефективну терапію захворювання.

Крім того, причиною нетримання сечі іноді стають порушення урологічного характеру: хвороби, а також аномалії в будові органів системи сечовиділення.

Діагностика енурезу

У разі нічного енурезу діагноз ставлять, в основному керуючись скаргами пацієнтів, а також проводиться вивчення анамнезу, як індивідуального, так і родинного. На сьогоднішній день є дослідження, які підтверджують, що якщо епізоди енурезу мали місце у батька або матері, то ризик розвитку захворювання у дитини зростає приблизно в три рази.

В процесі збору анамнезу необхідно з'ясувати, як ведеться виховання дитини і яким чином у нього проходить формування навичок охайності. У даному випадку лікар враховує, яка частота випадків нетримання сечі, який тип енурезу, з'ясовує характер сечовипускання, перевіряє, чи не були перенесені дитиною інфекції сечовивідних шляхів, не має місце енкопрез або запори. Крім того, важливо визначити наявність або відсутність нічних апное, напади епілепсії, алергії на їжу або ліки, кропив'янки, бронхіальної астми, алергічного риніту. Всі ці захворювання впливають на стан сечового міхура, роблячи його більш збудливим.

Деякі лікарські препарати, в основному транквілізатори і антиконвульсантиможуть мати побічний ефект у вигляді нетримання сечі, тому важливо з'ясувати брав їх дитина раніше.

Також у процесі діагностики лікар проводить фізикальний огляд, звертаючи увагу на будову органів черевної порожнини, ендокринних залоз, урогенітальної системи. Важливо також адекватно оцінити фізичний розвиток дитини і його психоневрологічний статус.

Для виключення патології сечостатевої системи проводяться лабораторні дослідження сечі, ультразвукове дослідження сечового міхура і нирок. В деяких випадках лікар призначає додаткові дослідження.

Існує також ряд станів, з якими диференціювати енурез у дітей. Це епілептичні напади, деякі види алергії, деякі ендокринні хвороби, нічні апное, побічні явища як наслідок прийому ліків.

Лікування енурезу

На сьогоднішній день лікування енурезу проводиться лікарями, які працюють в різних сферах медицини. Різносторонній підхід до терапії хвороби важливий для того, щоб ефективно усунути всі причини, які ведуть до енурезу у дітей

В якості методів терапії денного і вторинного енурезу, як правило, застосовуються методи, спрямовані на тренування м'язів сечового міхура, а також психологічна допомога. Іноді дітям призначають прийом препаратів-холіноблокаторів.

Для лікування нічного енурезу застосовується як допомога психолога, так і вплив спеціального апарату «нічний будильник», який стимулює головний мозок тренуватися прокидатися в нічний час. Як медикаментозних препаратів призначають десмопресину більш рідкісних випадках застосовують трициклічні антидепресанти.

Медикаментозні засоби також мають різнобічну дію. Холіноблокатори знижують тонус сечового міхура, при цьому частота позивів до сечовипускання зменшується. Трициклічні антидепресанти надають інший ефект: вони розслабляють м'язи сечового міхура і роблять сон менш глибоким. Іміпрамін необхідно приймати на ніч, він починає впливати через тиждень. Даний препарат застосовується протягом трьох місяців, і поступово його кількість зменшується. Але дуже часто після закінчення прийому даного препарату енурез проявляється у дитини знову. Крім того, іміпрамін може негативно впливати на стан серця дитини. Тому важливо постійно контролювати його стану, проводячи електрокардіограми.

Десмопресин приймають ті діти, у яких нічний енурез виникає як наслідок нестачі в організмі вазопресину. Даний препарат є синтетичним аналогом. Препарат впливає приблизно через тридцять хвилин, дія тривати близько 8-12 годин. Після закінчення прийому кошти хвороба часто поновлюється.

Таким чином, терапія за допомогою медикаментозних засобів часто тільки тимчасово усуває прояви хвороби, то не веде до повного одужання. Медикаменти рекомендується застосовувати ситуативно, наприклад, у дні далеких поїздок і ін

Однак дуже часто лікарі, приймаючи до уваги велику кількість випадків довільного лікування енурезу у дітей, радять взагалі не лікувати тих дітей, які спокійно сприймають дану проблему. Лікувати нічний енурез потрібно тоді, коли діти сильно переживають із-за цієї проблеми. Курс лікування енурезу, як правило, триває від двох до шести місяців і повторюється двічі.

Методи тренування для хворих на енурез застосовуються з метою навчання дитини контролювати власний сечовий міхур. Спеціальні вправи, які навчають довше утримувати сечу, переривати сечовипускання з допомогою вправ Кегеляпоступово допомагають продемонструвати дитині, як можна впливати на даний процес.

Крім того, часто лікарі рекомендують випробувати спеціальну методику нічних пробуджень. Протягом тижня дитини слід будити вночі в один і той же час — після півночі через кожну годину. Пізніше дитини необхідно неодноразово будити протягом ночі в певний час, намагаючись підібрати ці години так, щоб дитина не встиг обмочитися. Якщо після цього спостерігаються повторні випадки енурезу, то курс проводять знову.

Крім того, деякі фахівці практикують призначення інших методів лікування, що належать до нетрадиційної терапії. Це може бути голкорефлексотерапія, магнітотерапія, музикотерапія та ін.

В процесі лікування батьки повинні звернути увагу і на особливості дієти дитину. Важливо помітно обмежити вживання рідини, а також тих продуктів, які сприяють частого сечовипускання. Після вечері, перед сном необхідно обмежити прийом рідини по максимуму. Також особливу увагу потрібно приділити контролю за вживанням продуктів, які містять кофеїн – вони мають виражену сечогінну дію.

Крім того, важливо дотримуватися деякі загальні правила, які допоможуть швидше впоратися з проблемою. Батьки та інші члени сім'ї повинні максимально спокійно і толерантно ставитися до хворої дитини. Не можна карати дітей за невдачі, при цьому важливо постійно вселяти їм віру в те, що вони зуміють впоратися з проблемою.

Дитина, що страждає на енурез, не повинен переживати сильних стресів і ситуацій, хвилюючих з емоційної точки зору. Не потрібно допускати сильного переохолодження дитини. Перед тим, як лягти спати, дитина обов'язково повинен піти в туалет.

Профілактика енурезу у дітей

Існують деякі заходи профілактики, спрямовані на уникнення нічного енурезу у дітей. Фахівці радять вчасно відмовитися від підгузників, як багаторазових, так і одноразових. Як правило, оптимальний час для відмови від підгузника – дворічний вік дитини. Враховуючи пору року і температуру повітря, батьки повинні контролювати те, скільки рідини вживає дитина. Крім того, батьки зобов'язані приділити особливу увагу санітарно-гігієнічному вихованню дітей, навчаючи їх правилам догляду за зовнішніми статевими органами і ін.