Опис актуально на 16.01.2012

Антимикотический препарат. Гризеофульвін синтезується в клітинах грибів Penicillinum nigricans. Гризеофульвін — протигрибковий, лікарський засіб, активно застосовується в лікуванні уражень шкірних покривів, волосся і нігтів грибкової етіології. Чинить виражений фунгістатично ефект на гриби роду дерматомицетов (збудники грибкових захворювань шкіри) на представників роду трихофитонов (збудники трихофитий — хвороби волосся голови і хвороби нігтів), на збудника мікроспорії, на гриби роду эпидермофитонов (збудники эпидермофитий — запальних захворювань шкірних покривів в області паху і стоп, а також хвороби нігтів). Фунгістатичну дію Гризеофульвіну викликано тим, що препарат пригнічує процеси ділення клітин гриба в метафазі і порушує структуру гриба. Неефективний проти дріжджоподібних грибів роду Candida, при кандидозі не призначають. Гризеофульвін чудово всмоктується через стінку кишечника, а в організмі людини проявляє виражену тропність до рогового липофильному шару шкіри, волосся і тканин нігтьового ложа. Завдяки цим властивостям досягається висока концентрація препарату саме в осередках ураження. Метаболізм Гризеофульвіну відбувається у печінці, а виводиться препарат з організму через кишечник і нирки. Час напіввиведення Гризеофульвіну — 24 години.

Показання:

Ураження шкіри, волосся і нігтів грибкової природи (дерматомікози): оніхомікози (патологія нігтьового ложа і нігтьової пластинки), трихофітія, фавус (при даних захворюваннях страждають в першу чергу волосся), мікроспорія, епідермофітія шкірних покривів, грибкові ураження стоп, кистей.

Протипоказання:

Гризеофульвін протипоказаний при важких ураженнях нирок і печінки, при порфірії (група хвороб, пов'язаних з порушенням обміну пігментів). Не можна призначити Гризеофульвін при наявності у пацієнта злоякісних новоутворень, при вираженій лейкопенії, зміни клітинного складу крові і системних захворюваннях кровотворних органів. При цукровому діабеті слід відмовитися від застосування суспензії Гризеофульвіну, так як в останній міститься глюкоза. Під час вагітності і в період грудного вигодовування Гризеофульвін не призначається. Слід уникати призначення препарату при наявності у пацієнта системних захворювань сполучної тканини та епізодів гострого порушення мозкового кровообігу в анамнезі.

Побічна дія:

Гризеофульвін може викликати порушення роботи органів травної системи, зокрема, хворі можуть скаржитися на біль в епігастральній області, поява диспепсичних розладів у вигляді нудоти і навіть блювання. У рідкісних випадках може відзначатися розлад стільця (або запор, або пронос). З боку центральної нервової системи можлива поява головного болю, запаморочення, неврологічної і астеновегетативной симптоматики. У рідкісних випадках можливий розвиток фотосенсибілізації (підвищена сприйнятливість до дії світла видимого спектру і ультрафіолетових променів). Гризеофульвін здатний викликати порушення системи кровотворення, які будуть проявлятися лейкопенією або іншими аналогічними змінами морфологічної картини крові. При появі таких побічних ефектів слід обрати вичікувальну тактику і призупинити прийом препарату на три-чотири дні. На шкірі можуть спостерігатися алергічні висипання, аж до поліморфної еритеми і некролізу шкіри.

Спосіб застосування:

Гризеофульвін випускається в двох формах для перорального прийому: таблетки по 125 мг та суспензія, в 1 мл якої міститься 100 мг діючої речовини. Також є форма випуску Гризеофульвіну для місцевого застосування — 2, 5% лінімент 30 г в банці. Таблетки слід приймати внутрішньо з 1 ч. л. рослинного масла під час прийому їжі. Суспензія призначається дітям до трьох років. Лінімент застосовують при локалізованих ураженнях шкіри самостійно, плюс у комплексі з прийомом Гризеофульвіну всередину при обширних ураженнях. При мікроспорії дорослим призначають по 8 таблеток в день, дітям — 21-22 міліграма на кілограм тіла на добу. Тривалість терапії визначають наступним чином — Гризеофульвін приймають щодня до перших негативних результатів проби на гриби, потім дозування зберігають ще протягом двох тижнів, але приймають препарат вже через день, а ще через два тижні кратність прийому скорочують до двох разів на тиждень. При фавусе та інфільтративно-нагноительной трихофітії дорослим призначають Гризеофульвін в тій же дозі і за тією ж схемою, для лікування дітей необхідно провести корекцію дози — 18 міліграма на кілограм тіла на добу, схема ж не змінюється. У процесі терапії мікозів голови необхідно раз в тиждень збривати волосся і мити голову з милом кілька разів на тиждень. Дозування Гризеофульвіну буде залежати від маси тіла: при вазі до 50 кг достатньо п'яти таблеток (625 мг). При масі тіла понад наведеної цифри на кожні 10 кілограм слід додавати по одній таблетці Гризеофульвіну, але не більше грама на добу. Добова доза для дітей і підлітків розраховується за формулою 16 міліграм на кілограм маси тіла. Терапія оніхомікозів проводиться за наступною схемою: Гризеофульвін приймають протягом місяця кожен день, а з другого місяця — раз у два дні, і далі переходять на примі два рази в тиждень. Тривалість терапії — вісім місяців і більше (на лікування може піти і рік). У разі вираженого і стійкого до терапевтичного впливу ураження нігтів, призначення Гризеофульвіну потрібно поєднувати з місцевою терапією (як тим же препаратом, так і іншими антімікотіческімі засобами), а у вкрай складних випадках можливо проведення видалення нігтьової пластини кератолітичними засобами.

Особливі вказівки:

Гризеофульвін впливає на швидкість прийняття рішення та швидкість реакції, тому призначення препарату вимагає відмови від керування транспортними засобами та тимчасового припинення видів діяльності, що вимагають граничних психомоторних реакцій. Терапія Гризеофульвіном вимагає контролю морфологічної картини крові два рази в місяць. Якщо виникають виражені алергічні реакції, необхідно спочатку вдатися до допомоги протиалергічною терапії, а потім, у разі її неефективності, призупинити прийом Гризеофульвіну на 4-5 днів. Після цього потрібно відновити прийом препарату, але дозу збільшувати поступово і дуже обережно — починати з половини таблетки, і повільно підвищувати до терапевтичної. У педіатрії рекомендується поєднувати Гризеофульвін з мультивитаминними комплексами.

Лікарська взаємодія:

Одночасно призначення препарату Гризеофульвін з непрямими антикоагулянтами веде до зниження активності останніх. Це справедливо і стосовно до прийому оральних форм контрацептивів на тлі терапії Гризеофульвіном. Барбітурати послаблюють антимікотичну дію Гризеофульвіну.