Опис актуально на 28.11.2011

Протигрибковий засіб. Основним, активно діючою речовиною є флуконазол. Дія препарату базується на інгібуванні синтезу ергостеролу у цитомембранных комплекси мікроміцетів. Мікомакс пригнічує дію кофактора цитохрому Р450 у грибках, але не впливає на клітини організму людини. Біодоступність препарату в незалежності від лікарської форми становить 90%. Мікомакс здатний проникати через все середовища і тканини організму, виводиться ниркової системою в незміненому вигляді. Випускається у вигляді порошку, сиропу, розчину, капсул та пігулок.

Показання:

Мікомакс призначають для лікування, профілактики грибкових поразок. Препарат ефективний при кандидемії, дисемінованому кандидозі, особливо у пацієнтів, які приймають імунодепресанти і цитостатики при онкологічній патології. Мікомакс призначають при грибкових ураженнях слизових оболонок: атрофічний, оральний кандидоз, кандидоз стравоходу, ротоглотки, трахеобронхіального дерева, сечовивідних шляхів. Флуконазол застосовують при гострій і хронічній формі кандидозу статевих органів, дерматомікозах (висівкоподібний лишай, епідермофітія, шкірний кандидоз), криптококових інфекціях (менінгіт).

Протипоказання:

Мікомакс не призначають при алергії на азолові з'єднання, одночасному прийомі терфенадину, астемізолупри непереносимості галактози, лактози. Мікомакс не призначають особам молодше 16 років, при вагітності, грудному вигодовуванні.

Побічна дія:

Прийом препарату Мікомакс може викликати диспепсичні розлади, діарею, метеоризм, болі в епігастрії, шкірну екзантему, головні болі, алергічні реакції. При внутрішньовенному запровадження препарату в місці ін'єкції можливий розвиток флебіту. Частота ускладнення багато в чому залежить від швидкості введення флуконазолу. У рідкісних випадках розвивається тромбофлебіт. При онкологічній патології, Сніді спостерігаються функціональні порушення у роботі ниркової системи, алопеція, судоми, погіршення показників загального аналізу сечі (реєструється тромбоцитопенія, лекйкопения). При недостатності печінкової системи можливий розвиток важкої форми токсичного гепатиту. При передозуванні ефективний гемодіаліз, форсований діурез.

Спосіб застосування:

Пероральні форми препарату Мікомакс приймають після їжі 1 раз на день. Внутрішньовенне введення здійснюється зі швидкістю не більше 10 мл в хвилину. В одному флаконі міститься доза флуконазолу для введення протягом години. Мікомакс сумісний з сольовими розчинами, розчином глюкози, гідрокарбонату натрію. Після розкриття флакон повторно не використовується, продукт знищується. При переході з однієї лікарської форми Мікомакс на іншу зміна дозування не потрібна.

Особливі вказівки:

Протигрибкову терапію препаратом Мікомакс можна починати до отримання відомостей мікологічного дослідження. Після отримання достовірних результатів необхідна коригування схеми лікування. Терапія проводиться до появи ознак клініко-гематологічної ремісії. Переривання зазначеного курсу лікування призводить до рецидивів грибкової інфекції. Під час лікування рекомендується проводити аналіз показників крові, функціонального стану печінки, нирок. Гепатотоксична дія препарату носить оборотний характер.

Лікарська взаємодія:

Пелентан, варфарин та інші кумаринові антикоагулянти підвищують протромбіновий час. Мікомакс підвищує період напіввиведення пероральних гіпоглікемічних препаратів, які є похідними сульфонілсечовини (толбутамід, глібенкламід, хлорпропамід, глипизид). Флуконазол підвищує рівень фенітоїну в крові. При одночасному прийомі з рифампіцином рекомендується збільшити дозування Микомакса. Препарат знижує кліренс теофіліну. Цизаприд, терфенадин призводять до порушення роботи серця (пароксизм шлуночкової тахікардії). Гідрохлортіазид збільшує концентрацію флуконазолу. Мікомакс підвищує концентрацію зидовудину.