Опис актуально на 28.01.2012

Протигрибковий препарат. Тербінафін — синтетична хімічна речовина, похідна аллиламина, що володіє вираженим антимикотическим (як фунгіцидну, так і фунгистатическим) дією. Широкого спектру дії, впливає на багато міцеліальні форми дріжджових грибків (зокрема, на гриби роду Candida), дерматофіти (T. rubrum, Microsporum canis, T. verrucosum, Epidermophyton floccosum, T. Mentagrophytes, T. Violaceum), на деякі гриби роду диморфних (Pityrosporum orbiculare). Принцип дії Тербінафіну заснований на тому, що препарат вбудовується в структуру цитоплазматичної мембрани клітинної стінки, інгібує скваленэпоксидазу (фермент), внаслідок чого у клітині відбувається накопичення сквалену, який викликає загибель мікроорганізму. Крім цього в грибних клітинах інгібується синтез ергостерину, що посилює фунгіцидний ефект препарату. Тербінафін відрізняється високою эпидермо - і онихотропностью (тобто його концентрація в шкірі та нігтьових тканинах перевищує концентрацію в плазмі крові при пероральному прийомі), добре проникає в шкіру в роговий шар, завдяки чому вкрай ефективний у лікуванні грибкових патологій шкіри та оніхомікозів. Лікування оніхомікозів кистей Тербінафіном ефективно в 95 % випадків, лікування оніхомікозів стоп Тербінафіном ефективно в 90 % випадків. Тербінафін випускається як у формах для зовнішнього застосування (спрей, гель, крем), так і для прийому всередину (таблетированая форма 250 міліграм).

Показання:

Тербінафін у формі гелю (та інші форми випуску для зовнішнього застосування — крем, спрей) показаний при лікуванні захворювань, етіологія яких пов'язана із збудниками грибкової природи. У цю групу захворювань потрапляють мікози шкіри, волосистої області голови, патологія стоп, оніхомікози (грибкові хвороби нігтів). Тербінафін ефективний при епідермофітії, різнобарвному лишаї, викликаному Pityrosporum orbiculare.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до Тербінафіну, тяжка недостатність ниркової і печінкової паренхіми, патологія крові, онкологічні захворювання, ендокринні хвороби, в тому числі хвороби обміну речовин, хвороби, які вражають судинне русло. Також відносним протипоказанням для прийому препарату Тербінафін служить вагітність і період, коли жінка годує грудьми. Не Тербінафін призначають дітям до дворічного віку.

Побічна дія:

Травна система: зниження апетиту, поява нудоти і блювання, розлади кишечнику, помірна або виражена болючість в епігастральній зоні. Не можна виключати і появи алергічних реакцій шкірних покривів. Виключно рідко відмічались такі синдроми ураження шкіри поліморфна еритема і токсичний епідермальний некроліз. На тлі прийому тербінафіну може страждати опорно-рухова система: у цьому випадку відзначаються болі в м'язах, болі в суглобах. Нервова система: запаморочення або головний біль. Гепатотоксичність Тербінафіну може дати про себе знати появою порушень функції печінкової паренхіми, від підвищення активності трансаміназ до розвитку холестатичної жовтяниці. Не виключено пригнічення функції кровотворних органів, проявом якого стануть тромбоцитопенія і агранулоцитоз, лімфопенія. Нарешті, локально, в місці застосування шкіра може почервоніти, може приєднатися свербіж.

Спосіб застосування:

Тербінафін входить до складу багатьох препаратів для лікування грибкових уражень шкіри. Форми для місцевого застосування (гель, крем, спрей) потрібно наносити безпосередньо на шкіру в зоні ураження не більше двох разів на день, хоча в деяких випадках достатньо одноразового нанесення Тербінафіну. Коли поразка шкіри носить генералізований характер, слід віддати перевагу спрею. Як правило, тривалість курсу терапії препаратом Тербінафін становить близько двох тижнів. При оніхомікозах виникає потреба у більш тривалому лікуванні, що пов'язане з особливостями нігтьової пластинки і темпами її зростання. Показано продовження курсу лікування Тербінафіном і після зникнення симптомів ураження нігтя, аж до того моменту, коли нігтьова пластина повністю оновиться. На це може знадобитися близько дванадцяти тижнів. При такому підході Тербінафін накопичується в нігтьовому ложі і зберігається там більше півроку, за рахунок чого вдається домогтися надійного ефекту і уникнути виникнення рецидивів. Є ситуації (при великому ураженні, при високій вираженості симптомів) до місцевої терапії має сенс додати Тербінафін у пероральній формі. Таблетки, кожна з яких містить 250 мг діючої речовини, приймаються одноразово.

Особливі вказівки:

При наявності у пацієнта порушення функції печінкової або ниркової паренхіми дозування Тербінафіну має сенс переглянути і зменшити вдвічі. Даних на користь того, що застосування Тербінафіну у вагітних жінок загрожує серйозними ускладненнями плоду, немає, як і немає даних безпеки тербінафіну. Від використання Тербінафіну при вагітності варто утриматися. Це справедливо і по відношенню до матерями-годувальницями. Передозування малоймовірне, але можливе, проявляється эпигатсральными болями, диспепсичними розладами, головними болями. Больовий синдром супроводжується нудотою і запамороченням. Специфічного антидоту немає, необхідно забезпечити промивання желудока, дати пацієнту ентеросорбенти. Важливо уникати потрапляння тербінафіну в очі. При попаданні слід ретельно промити очі проточною водою.

Лікарська взаємодія:

Оскільки Тербінафін має деяким гепатотоксичною дією, призначати одночасно з іншими гепатотоксичними препаратами не варто. Також потрібно виключити алкоголь на час лікування. Ряд препаратів (у тому числі антидепресанти і контрацептиви) впливають на метаболізм Тербінафіну, що потребує корекції дози останнього (як у бік підвищення, так і у бік зниження дозування).