Опис актуально на 04.11.2011

Препарат зовіракс містить чинне синтетична речовина ацикловір. За структурою вона близька до гуанину. Під час взаємодії з певними ферментами ацикловір перетворюється в активну речовину. Клітини, які були вражені вірусами, інфікованих вірусами, продукують фермент тимідинкіназа, який перетворює ацикловір в ацикловіру трифосфат. Цитоплазма інфікованої клітини насичується трифосфатом ацикловіру, і в результаті порушується реплікація ДНК вірусів. В результаті їх розмноження зупиняється, і в організмі з'являються нежиттєздатні віруси. На здорові клітини даний препарат не впливає через відсутність у них фермент тимідинкіназа. Тому ацикловір перебуває у них в неактивній формі. До того ж в інфікованих клітинах спостерігається набагато більша концентрація цієї речовини, ніж у здорових. Препарат активно впливає на віруси простого герпесу I і II типу, вірус, який викликає вітряну віспу. Помірну активність даний препарат проявляє щодо цитомегаловирусов.

Якщо застосовувати цей ЛЗ тривалий час, то у пацієнтів, особливо у тих, хто страждає імунодефіцитом розвивається резистентність вірусів до ацикловіру. Якщо зовіракс використовується у вигляді очної мазі, то ацикловір абсорбується через рогівку. У внутрішньоочній рідині спостерігається його висока концентрація. При цьому в плазму крові речовина практично не потрапляє, і лише його незначна кількість може спостерігатися в сечі. Якщо препарат приймається у вигляді мазі, то спостерігається незначна системна абсорбція речовини.

При введенні препарату внутрішньовенно шляхом інфузії через одну годину спостерігається найбільш висока концентрація ацикловіру в плазмі крові. При пероральному вживанні зовиракса частина діючої речовини всмоктується в кровотік. Висока концентрація препарату спостерігається в рідині спинного мозку. Частина ацикловіру метаболізується в печінці. Речовина виводиться в основному через нирки.

Показання і спосіб застосування препарату:

Зовіракс призначають при ряді захворювань для системного і місцевого застосування. Так, його використовують при інфекційних хворобах шкіри і слизових оболонок, які спровокував вірус герпесу I і II типу, лікування первинного генітального герпесу. Зовіракс призначають при інфекційних хворобах, які викликає вірус оперізувального герпесу, вітряної віспипри герпетичної інфекції у новонароджених. Використовують препарат і для профілактики інфекцій, провокованих вірусом герпесу, у людей, які страждають імунодефіцитом, а також для профілактики цитомегаловірусної інфекції під час поведінки операцій з трансплантації кісткового мозку.

Очну мазь призначають для терапії вірусного кератиту. Таблетки зовіракс можна приймати незалежно від прийому їжі, його потрібно рясно запивати водою. При інфекціях, які викликає вірус простого герпесу, необхідно приймати 200 мг 5 разів на день через чотири години. Лікування триває п'ять днів. Якщо у хворого порушена кишкова абсорбція або спостерігається імунодефіцит, то йому потрібно призначати подвійну дозу зовиракса. Для профілактики рецидивів інфекцій, які провокує вірус простого герпесу, потрібно приймати по 200 мг кошти кожні 6 годин. Ще одна можлива схема прийому препарату — 400 мг кожні дванадцять годин. Прийом даного ЛЗ необхідно переривати на 6-12 місяців.

В якості профілактики інфекційних хвороб, які провокує вірус простого герпесу, людям з імунодефіцитом призначають препарат по 200 мг кожні шість годин. Якщо у хворого порушена кишкова абсорбція або спостерігається імунодефіцит, то йому потрібно призначати 400 мг п'ять разів на добу. Приймати препарат потрібно весь час, поки має місце ймовірність зараження.

Хворим оперізувальним герпесом або з вітряною віспою ніжно приймати по 800 мг зовиракса п'ять разів на добу. Курс терапії триває один тиждень. Після трансплантації кісткового мозку в якості профілактики інфекцій призначають прийом препарату внутрішньовенно у вигляді інфузій. Після цього можна продовжити курс лікування зовіракс у вигляді таблеток. Дози і тривалість лікування призначає лікар. Для лікування і профілактики зазначених інфекцій у дітей старше двох років, що страждають імунодефіцитом, використовують дози, аналогічні дорослим. Діти до двох років беруть в два рази меншими дозами. У процесі терапії оперізувального герпесу і вітряної віспи у дітей від шести років ЛЗ призначають у разовій дозі 800 мг. Діти від 2 до 6 років повинні приймати по 400 мг, діти до 2 років — 200 мг. Дані дози зовиракса потрібно приймати чотири рази на добу п'ять днів.

При внутрішньовенному введенні інфузія повинна тривати, як мінімум, одну годину. Дозу препарату при лікуванні хворих з інфекційними захворюваннями, спровокованими вірусом простого герпесу, потрібно розрахувати дозу кошти за формулою 5мг/кг ваги хворого. Цю дозу слід вводити кожні вісім годин. При лікуванні оперізувального герпесу вітряної віспи, герпетичного енцефаліту у хворих з імунодефіцитом доза розраховується, виходячи з 10 мг/кг ваги. Цю дозу слід вводити кожні вісім годин. В якості профілактики цитомегаловірусної інфекції після про трансплантацію кісткового мозку доза препарату становить 500 мг/м2 кожні вісім годин.

Розводять препарат розчином натрія хлориду 0, 9. Також ацикловір можна розводити розчином хартмана, розчином глюкози 5%. Вводити розчин потрібно безпосередньо після його приготування. Крем зовіракс можна наносити на місця ураження до п'яти разів кожні добу. Очну мазь зовіракс потрібно поміщати в коньюктивальный мішок до п'яти разів на день. Смужка мазі повинна становити 10 мм.

Протипоказання і можливі побічні ефекти:

Не можна застосовувати препарат при наявності підвищеної чутливості до його компонентів. Також щодо його застосування протипоказано пацієнтам з дегідратацією і порушенням функціонування нирок. Обережно зовіракс призначають хворим з неврологічними порушеннями. В якості побічних дій можливо прояв нудоти, блювоти, підвищеної активності печінкових ферментів, появи болю в епігастральній ділянці. Також можливі наступні порушення в роботі ЦНС: запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, проблеми з орієнтацією і сном, галюцинації, висока стомлюваність. При передозуванні можливі судоми і кома.

В системі кровотворення можливі анемії, лейкопенія, тромбоцитопенія. В роботі нирок можливий прояв: гострої ниркової недостатності, зростання кількості сечовини і креатиніну у складі крові. Також можливі різноманітні прояви алергічних реакцій, а при попаданні розчину під шкіру можуть розвиватися запальні реакції, а в деяких випадках – некроз. Під час застосування очної мазі може з'явитися ангіоневротичний набряк, печіння, коньюктівіт, блефарит. Під час застосування крему можуть виникати місцеві реакції – свербіж, подразнення шкіри, її сухість і контактний дерматит.

Під час вагітності про доцільність застосування зовиракса рішення приймає фахівець. Годування груддю під час прийому даного ЛЗ слід зупинити. Передозування препарату може спровокувати підвищення вмісту сечовини і креатиніну у складі крові, розвиток ниркової недостатності. Також може відзначатися ряд неврологічних порушень. Дуже високі дози препарату можуть викликати кому. При передозуванні проводять гемодіаліз.

Особливі рекомендації:

Препарат слід зберігати в захищеному від вологи місці, при цьому температура не повинна перевищувати 25 градусів Цельсія. Термін придатності становить п'ять років з дня випуску.