20 січня 2012

Остеохондроз — це стан, при якому спостерігається ряд порушень в суглобових хрящах дистрофічного характеру. Остеохондроз може проявитися в різних суглобах, однак найбільш часто остеохондроз вражає міжхребетні диски. Якщо розглядати місце локалізації захворювання, остеохондроз прийнято ділити на грудної, шийний, поперековий.

Остеохондроз – це захворювання, яке ставати причиною виникнення больових відчуттів в спині приблизно в 80% випадків. У разі ускладнення остеохондрозу грижами міжхребцевих дисків больові відчуття виникають в голові, кінцівках, інших органах. Найбільш поширеним вважається поперековий остеохондроз, провокує біль у ногах. Багато людей скаржаться на прояви шийного остеохондрозу, при якому болять руки і голова. При грудної формі хвороби біль виникає у внутрішніх органах.

Причини остеохондрозу

Початковою причиною виникнення остеохондрозу хребта вважається прямоходіння людини. Є багато різноманітних теорій щодо причин виникнення остеохондрозу. Такими, наприклад, є схильність спадкового характеру, травми, порушення обмінних процесів в організмі. Визначення причин виникнення цього захворювання ускладнюється тим, що хвороба проявляється у людей різного віку, різної статури й фізичного рівня розвитку.

Існує також теорія про те, що причиною остеохондрозу стає відкладення солей у хребті. Однак фахівці стверджують, що вона певною мірою є помилкою. І саме правильний аналіз причин виникнення хвороби є основною ефективного лікування хвороби.

При остеохондрозі характер хвороби є незапальним, дегенеративно-дистрофічних. У процесі розвитку недуги порушується живлення тканини, перероджується її структура. Люди, які постійно мають активні фізичні навантаження, мають більш міцні і пружні тканини кістки. Це пояснюється тим, що диски хребта у дорослої людини власних судин не мають, отже, і кисень і поживні речовини в диски надходять з тканин, які розташовані поруч. Подібний процес може бути повноцінним тільки у разі активного кровообігу, яке можливе лише в процесі постійної інтенсивної роботи м'язів.

Кожен міжхребцевий диск складають дві частини. В центрі диска знаходиться драглисте ядро, яке робить диск пружним, а оточує його волокнисту міцне кільце. Якщо харчування міжхребцевих дисків ставати гірше, то структура біополімерних сполук може руйнуватися. Внаслідок зменшення вмісту вологи в диску він стає крихким. І якщо хребет зазнає перевантажень, драглисте ядро ділиться на фрагменти. В результаті його пружність значно знижується. Волокнисті кільця також втрачають міцність. Подібні явища стають відправною точкою для прояви у людини остеохондрозу.

Зважаючи на прояви дегенеративно-дистрофічних змін в хребті відбувається кальцифікація пошкоджених дисків, зв'язок, капсул. Подібне явище – остання стадія процесу розвитку захворювання.

На жаль, зворотний процес після подібних змін у хребті практично неможливий. Тому головним завданням лікування остеохондрозу є підтримання поточного стояння.

В основному прояви остеохондрозу стають більш вираженими у людей після досягнення тридцятип'ятирічного віку. При цьому, чим старше стає людина, тим більше проявів хвороби у нього спостерігається. Проте останнім часом з скаргами на болі в спині все більше молодих людей звертається до лікарів.

Причинами такого раннього виникнення остеохондрозу є в першу чергу дуже слабка фізична активність, проблеми з поставою, а також викривлений хребет, плоскостопість і ожиріння. На сьогоднішній день головними причинами виникнення остеохондрозу прийнято вважати наступні:

• схильність спадкового характеру;
• проблеми з обмінними процесами, інтоксикація, інфекції;
• наявність надлишкової ваги, нераціональне харчування (мале споживання рідини недолік мікроелементів);
• наявність травм хребта, його викривлення, неправильна постава, плоскостопість;
• існування в поганих екологічних умовах;
• неактивний спосіб життя;
• регулярний підйом тягарів, робота в незручних позах тривалий час, діяльність, при якій людина часто повторює ривкові рухи, повороти і згинання тулуба;
• занадто сильні фізичні навантаження, перевантаження хребта внаслідок хвороб стопи, незручності в процесі носіння взуття, а також навантаження в період вагітності;
• раптове припинення постійних тренувань людьми, які займаються спортом, стреси, злісне куріння.

Ускладнення остеохондрозу

В якості ускладнень остеохондрозу проявляються наступні захворювання: кіфоз, протрузія, грижа диска, радикуліт.

Симптоми остеохондрозу

У людей, які хворіють на остеохондроз, в першу чергу проявляються відчутні болю в спині. Іноді подібні больові відчуття супроводжуються онімінням, а також відчуттями ломоти в кінцівках. Якщо терапія остеохондрозу не починається вчасно, то людина швидко худне, у неї відбувається атрофія кінцівок. При фізичних вправах і навантаженні, а також в процесі підняття занадто важких предметів, у процесі чхання і кашлю біль може ставати більш інтенсивним. У хворого остеохондрозом зменшується обсяг рухів, проявляються спазми м'язів.

Шийний остеохондроз проявляється через особливості будови шийного відділу хребта. Хребці шийного відділу мають значно менші розміри, ніж хребці інших відділів хребта. Відповідно, шийний остеохондроз проявляється через постійне навантаження на шию. Симптоми шийного остеохондрозу виражаються наступним чином: больові відчуття виявляються в руках, шиї, плечах, можуть виникнути і головні болі. Для даного типу захворювання характерний синдром хребетної артерії. При прояві цього синдрому людина відчуває наявність шуму в голові, перед очима миготять «мушки», паморочиться голова. Перед очима можуть виникати різнокольорові плями, паралельно людина відчуває сильний біль в голові пульсуючого характеру. Симптоми шийного остеохондрозу іноді нагадують ознаки стенокардії, але при цьому у хворого при дослідженні не спостерігаються зміни в серці.

У хворих остеохондроз грудного відділу хребта пацієнт відчуває больові відчуття в грудній клітці. Біль може віддавати в область серця, а також в інші внутрішні органи.

Хворі остеохондроз попереково-крижового відділу хребта відчувають біль у попереку, що може віддавати в ноги, крижі, органи малого тазу. У них уражаються нервові корінці, порушується чутливість, можуть знижуватися рефлекси і проявлятися гіпотонія.

Діагностика остеохондрозу

Попередній діагноз «остеохондроз» спеціаліст встановлює вже під час первинного огляду хворого. Як правило, огляд проводить лікар-невропатолог. Зазвичай пацієнт приходить на прийом зі скаргами на больові відчуття, а також на деформацію або обмеження рухливості.

Дослідження хребта хворого проводиться в положенні стоячи, лежачи і сидячи, лікар оглядає його і в русі, і в стані спокою. У процесі огляду лікар обов'язково звертає увагу на поставу людини, особливості його статури, особливості хребта, рельєф м'язів, які розташовані біля хребта.

Завдяки обмацуванню хребта результати огляду хворого можна доповнити інформацією про те, чи є деформація хребта, де локалізується біль, а також визначити ступінь її інтенсивності. В процесі обмацування визначається також, наскільки напружені м'язи поряд з хребтом, адже м'язовий тонус супроводжує більшість хвороб і травм. Для того щоб визначити амплітуду рухів різних відділів хребта, вивчаються можливості його згинання.

При діагностиці остеохондрозу часто застосовується комп'ютерна томографія, рентген, магнітно-резонансна томографія. Ці методи дозволяють з'ясувати, який рівень ураження хребта, визначити, чи є приховані патології і конкретизувати діагноз.

Завдяки правильному підходу до діагностики лікар може визначити, яку тактику терапії йому вибрати, щоб результат був найбільш високоефективним.

Лікування остеохондрозу

Лікування шийного остеохондрозу, а також інших форм хвороби та їх ускладнень проводиться з застосуванням консервативних методів, метою яких є усунення болю, відновлення функцій спинномозкових корінців, а також для попередження дистрофічних явищ у структурах хребта.

Якщо всі методи консервативного лікування не приносять належного ефекту, і для цього є спеціальні покази, то хворим іноді призначаються хірургічні методи лікування остеохондрозу. Об'єм хірургічного втручання залежить від того, наскільки вражений хребет і інтенсивні симптоми хвороби.

Від тяжкості недуги залежить також тривалість терапії. Як правило, активна фаза лікування за допомогою консервативних методів займає в основному близько 1-3 місяці. Після операції пацієнт відновлюється приблизно близько одного року. Після початку консервативного лікування у багатьох хворих остеохондрозом спостерігається посилення больових відчуттів. Це виражається реакція м'язів і інших утворень на лікування.

Якщо больовий синдром дуже сильний, його можна купірувати порівняно швидко за допомогою фізіотерапевтичних методів, лікарських препаратів і застосування комплексу спеціально розроблених вправ для хворих на остеохондроз. Важливо врахувати, що важливим чинником, який впливає на ефективність лікування, є правильність поведінки пацієнта, його адекватне ставлення до необхідності дотримуватися розробленого методу лікування. Для цього важливо наполегливість, терпіння і бажання перемогти хворобу. Доведено, що найбільш ефективним є проведення консервативного лікування та відновлення після операції в санаторних умовах, а також в медичних центрах, що спеціалізуються на лікуванні цього захворювання. При наявності необхідного оснащення, а також кваліфікованих лікарів комплексне лікування буде найбільш ефективним і результативним.

В комплексну терапію при лікуванні шийного остеохондрозу обов'язково входить лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія, мануальна терапія, рефлексотерапіязастосування медикаментозних засобів.

Одним з найбільш важливих методів впливу на стан опорно-рухового апарату людини є лікувальна фізкультура. Хворий регулярно виконує певну кількість вправ, під час яких поступово відбувається декомпресія нервових корінців, корекція м'язового корсета, збільшується гнучкість зв'язково-м'язового апарату. Спеціальні вправи при шийному остеохондрозі дозволяють також забезпечити дієву профілактику подальшого розвитку захворювання. Головною умовою при цьому є регулярність виконання всіх вправ.

При використанні фізіотерапії відбувається лікування остеохондрозу з допомогою фізичних факторів – магнітних полів, струму низької частоти, ультразвуку та ін. Дана методика дозволяє скоротити термін реабілітації після операції, а також посилити вплив різних медикаментозних засобів.

За допомогою масажу можна зняти напругу м'язів, поліпшити кровообіг, провести зміцнювальний вплив загалом.

Для зняття різких больових відчуттів використовується мануальна терапія. Ця методика також дозволяє скорегувати поставу. Біль також знімають з допомогою витягнення хребта – процедури, що проводиться на спеціальному обладнанні. При рефлексотерапії відбувається вплив рефлексогенні зони людського тіла і дозволяє значно поліпшити вплив інших методів.

Під час загострення захворювання застосовується лікування за допомогою медикаментозних засобів, за допомогою яких знімається запалення, біль купірується, активізуються обмінні процеси. Лікарські засоби вводяться внутрішньовенно або внутрішньом'язово.

Найбільш відчутні результати лікування спостерігаються при використанні декількох методів у комплексі. Однак при лікуванні шийного остеохондрозу та інших форм захворювання призначати їх повинен тільки лікар.

Профілактика остеохондрозу

Щоб попередити прояв остеохондрозу, необхідно постійно пам'ятати про виконання декількох важливих правил. Насамперед, хворі, які страждають певною формою остеохондрозу, повинні усвідомлювати, що їм забороняється піднімати вагу, що перевищує 10 кілограмів. Якщо передбачається важка навантаження і підйом вантажів, слід використовувати спеціальний пояс або корсет. Не слід тримати важкі предмети на витягнутих руках, це створює додаткове навантаження на хребет. Піднімаючи тяжкості, слід присісти навпочіпки і вставати разом з важким предметом. Навантаження повинне розподілятися рівномірно.

Дуже важливо перед тим, як приступати до фізичних вправ або перед іншою навантаженням випити певну кількість рідини, адже якщо організм зневоднений, то диски хребта не можуть увібрати потрібну кількість вологи.

Періодичний масаж спини покращує кровообіг і обмінні процеси. Після навантажень або тривалої роботи в одну позі бажано повисіти на турніку або хоча б трохи потягнутися з піднятими вгору руками. Не можна допускати різких поворотів і рухів.

Існує спеціальний комплекс вправ, спрямованих на профілактику остеохондрозу. Це вправи, спрямовані на розвиток гнучкості і тренування м'язів спини.