5 лютого 2012

Хвороб хребта існує дуже багато, і практично кожна людина, принаймні, один раз у житті страждав від подібних недуг. Для хвороб хребта характерні, насамперед, болі в спині, обмежена рухливість в області попереку, відчуття оніміння в кінцівках, періодичні головні болі. Дані симптоми проявляються при більшості хвороб хребта.

Найчастіше хвороби хребта починають розвиватися ще в молодому віці, і від початку хвороби до появи перших виражених симптомів іноді проходить багато років. За цей час у хребті людини відбуваються незворотні патологічні зміни. Тому при найменшій підозрі на хворобу хребта слід звертатися на прийом до фахівця, адже рання діагностика дозволить зупинити хворобу до того, як вона перейде в хронічну форму.

Найбільш часто на сьогоднішній день зустрічаються остеохондроз, порушення постави і грижі міжхребцевого диска. Основними причинами розвитку даних патологій лікарі називають малорухливий спосіб життя, травми хребтарегулярне підняття тягарів, сидячу роботу, гормональний дисбаланс, наявність спадкової схильності до подібних захворювань. До вроджених причин розвитку хвороб хребта відносять наявність у людини дисплазії сполучної тканини. При такому стані зв'язки, суглоби, сухожилля патологічно розтягнуті і не можуть нормально фіксувати всі частини скелета людини між собою. Це явище особливо зачіпає зв'язки хребта, через що вони стають нестійкими. У такому випадку у людини порушується постава, западають хребці, а хребет стає нестабільним.

Призначаючи лікування захворювань хребта, фахівець звертає увагу на те, щоб, передусім, усунути причину, яка спровокувала хвороба.

Остеохондроз хребта

При даному захворюванні руйнуються міжхребцеві диски аж до утворення грижі диска. При подібному явищі виникають болі в хребті, так і в деяких випадках – параліч кінцівок. Як правило, хворіють на остеохондроз люди похилого віку, однак недуга може розвиватися і в юності. Основна причина захворювання — погане харчування міжхребцевих дисків внаслідок дистрофії м'язів спини та інших причин. Основними симптомами захворювання є больові відчуття і певний дискомфорт у спині, головні болі, біль в кінцівках і ін Лікування остеохондрозу проводиться за допомогою ряду консервативних методів. При лікуванні важлива правильна постановка діагнозу і подальший комплексний підхід.

Рак хребта

Рак хребта діагностувати у хворого досить важко, адже перш, ніж хворий звертається до лікаря, як правило, проходить досить багато часу. Виникли симптоми – больові відчуття в спині – людина може списувати на прояв інших хвороб. Симптоми раку хребта нагадують ознаки інших хвороб: при даному недугу людина скаржиться на появу болю внизу або в середній частині спини. Больові відчуття стають більш сильними вночі, а також під час фізичних навантажень. Поступово хворий починає відчувати слабкість у м'язах, оніміння кінцівок, у нього може проявлятися параліч, а також повна втрата чутливості в руках і ногах. Для постановки правильного діагнозу важливо виключити інші хвороби. Тому при підозрі на рак хребта проводиться ретельне комплексне обстеження пацієнта.

Освіти в спині бувають як первинними (в даному випадку вони відбуваються з мозкових тканин), так і метастатичними (вторинні утворення, які проявляються внаслідок онкологічних процесів в інших органах).

Пацієнтам з раком хребта призначають комплексну терапію. Найбільш радикальний метод лікування – видалення відділу хребта, який зазнав поразки. При подібній операції існує ризик пошкодження нервових волокон. На сьогоднішній день операції на хребті проводять також за допомогою кібер-ножа (потік випромінювання, що має прицільну спрямованість). З його допомогою можна знищити патологічне утворення, не пошкоджуючи при цьому сусідні тканини.

Як правило, при наявності у пацієнта раку хребта консервативне лікування не забезпечує належного ефекту. Так, хіміотерапія буває ефективною тільки в рідкісних випадках. З допомогою традиційної променевої терапії можна подолати сильні болі і на певної час забезпечити локалізацію вогнища пухлини.

При застосуванні правильно підібраної схеми лікування та проведення операції за допомогою кібер-ножа або гамма-ножа прогнози на одужання пацієнта позитивні. Однак при відсутності радикальної терапії даного захворювання після постановки діагнозу людина може прожити не більше трьох років. Найбільш сприятливим є прогноз, якщо рак виявили на ранній стадії.

Кіфоз хребта

Кіфоз хребта – це викривлення, при якому опуклість звернена вниз. Кіфоз виявляється в грудному відділі хребта, його називають також синдромом «круглої спини». У такому положенні плечі людини схиляються вперед і вниз, грудна клітка вузька. При цьому діафрагма людини також опускається вниз, черевний прес ослаблений. Якщо кіфоз хребта продовжується тривалий час, то у хворого може проявлятися клиноподібна деформація хребців, руйнуються міжхребцеві хрящі. При кіфозі м'язи спини піддаються розтягуванню, також неправильно функціонують м'язи, які формують передню черевну стінку. Через зміни в будові грудної порожнини знижується рухливість ребер, порушується діяльність міжреберних м'язів, дихальні функції легень обмежуються.

Кіфоз поділяють на кілька видів. Фізіологічний грудний кіфоз і крижовий кіфоз – нормальні явища для дорослих. У новонароджених дітей у перші місяці має місце тотальна викривлення на всьому протязі хребта назад. Кіфоз хребта патологічного характеру виходить за межі фізіологічних вигинів. Він проявляється у хворих туберкульозвнаслідок травм хребта, рахіту, млявого паралічу. При тривалому перебігу кіфоз хребта переходить у фіксований, усунення може не піддаватися. Якщо у людини розвивається кутовий кіфоз, то внаслідок деформації хребта у хворого з'являється горб. При рахитическом попереково-грудному і верхнегрудном кіфозі ущільнюється і западає грудна клітка, живіт відвисає, плечі опускаються вниз і вперед.

При лікуванні кіфозу хребта в першу чергу необхідно виправити викривлення хребта. Для цього застосовується спеціальний комплекс вправ, які розроблені для зміцнення м'язів спини, розгинання хребта, витягування. Показано застосування корсетів з корегувальним і разгружающим дією, сеанси масажу, фізіотерапія. Важливо постійно коригувати поставу дітей шкільного віку, щоб попередити викривлення хребта. Корисно займатися плаванням, лижним спортом. У той же час заборонені заняття важкою атлетикою, велоспортом, боротьбою.

Якщо кіфоз хребта спровокований деякими захворюваннями (пухлинами, туберкульоз, остеомієліт), то часто приймається рішення про хірургічної корекції хвороби.

При кифосколиозе поєднується патологічний кіфоз і сколіоз. Це досить рідкісна хвороба, і до сьогоднішнього дня немає точних даних про причини її виникнення. При вродженому кифосколиозе паралельно спостерігається порушення функції інших органів – у грудній і черевній порожнині. Кіфосколіоз набутий – результат травм, хвороб та інших порушень.

Травми хребта

Травми хребта прийнято розділяти на закриті, при яких цілісність шкіри не порушується, і відкриті, при яких порушена цілісність шкірних покривів. При відкритих проникаючих травмах хребта пошкоджується тверда мозкова оболонка. Закриті травми хребта прийнято поділяти на неускладнені (функції спинного мозку не порушуються) і ускладнені (функції спинного мозку і корінців порушуються).

Згідно з характером пошкоджень травми хребта поділяють на удари, ушкодження міжхребцевих дисків, розриви і розтягування зв'язкового апарату, вивихи, переломи, переломо-вивихи, множинні пошкодження.

Найскладніші травми хребта виникають, як правило, при автокатастрофах, падіннях, ударах голови.

Часто пошкодження спинного мозку, що виникають при травмах хребта, провокують тимчасовий або постійний параліч, втрату чутливості. Якщо у хворого має місце часткове пошкодження спинного мозку, то в даному випадку залишається часткова чутливість і деякі моторні функції нижче місця ураження. При повному пошкодженні спинного мозку спостерігається повна втрата чутливості і моторної функції нижче місця ураження. Але навіть за умови повного пошкодження спинний мозок в більшості випадків не є перерізаним повністю.

При пошкодженні спинного мозку, що виникає внаслідок травм хребта, виникають такі симптоми: больові відчуття або сильне печіння через ураження нервових волокон, неможливість рухатися, зникнення чутливості, неможливість контролювати функції кишечника і сечового міхура, проблеми з сексуальної і дітородної функцією.

Найбільш часто пошкодження хребта виникають в області шиї або внизу спини.

Спинний мозок закінчується біля низу першого поперекового хребця, тому при його ураженні спинний мозок не травмується.

Ще перед постановкою діагнозу хворому, який отримав травму хребта, надають першу допомогу, спрямовану на іммобілізацію хребта з метою попередити подальше його поразки.

При постановці діагнозу проводиться повне дослідження з використанням комплексу методів: рентгенографії, мієлографії, магнітно-резонансної томографії, комп'ютерної томографії. На сьогоднішній день існує ряд методик, що дозволяють стимулювати регенерацію нервових клітин і покращувати функції нервів.

В основному застосовуються консервативні методи лікування, в окремих випадках проводяться хірургічні операції. Хірургічні методи застосовуються при вправленні вивихів, для декомпресії мозку та стабілізації хребта.

Сколіоз хребта

Слово сколіоз на грецькій мові означає «кривий». Сколіоз хребта вважається одним з найбільш важких ортопедичних недуг. При цьому недугу виявляється цілий комплекс симптомів, характерних для захворювань хребта. Розвиток сколіозу починається ще в дитячому віці. Саме тоді починається процес деформації хребців, міжхребцевих дисків, зон їх зростання. При сколіозі порушуються функції хребта. Скручування хребта відбувається по вертикальній осі. Викривлення хребта також спостерігається в поперечної і поздовжньої площинах. При тяжкому перебігу сколіозу хребта може порушуватися робота внутрішніх органів внаслідок здавлювання. Викривлення хребта відбувається до такої міри, що він нагадує букву S.

Дуже часто сколіоз хребта провокує ускладнення, і особливо часто в даному випадку страждає опроно-руховий апарат. При сколіозі хребта часто проявляється також плоскостопість і слабкість зв'язкового апарату.

90% людей, у яких в дитинстві розвинувся сколіоз хребта, у дорослому віці страждають радикулітом або остеохондроз. Іноді наявність викривлення хребта не розпізнають відразу, і пізніше, коли людина перебуває у зрілому віці, у нього розвиваються на тлі сколіозу інші хвороби спини.

Отже, своєчасне і правильне лікування сколіозу в дитячому віці може попередити серйозні проблеми з хребтом надалі.

Тому будь-який прояв змін постави, скарги дитини на болі в хребті повинно насторожувати батьків. Іншими симптомами розвитку сколіозу у дитини можуть бути постійна втома, клишоногість, викривлення шиї, сильно виступаючі лопатки, болі в суглобах, занадто сильна рухливість суглобів. Дитина може вести себе дуже нервово, часто падати. У такому випадку необхідно звернутися до фахівця і провести огляд дитини.

Лікування сколіозу хребта проводиться з використанням мануальної терапії і подальшої жорсткої фіксації хребта. Хороші результати дає регулярне виконання комплексу лікувальної гімнастики, курси масажу. В обов'язковому порядку слід скорегувати раціон дитини: потрібно вживати продукти, що містять велику кількість вітамінів групи В. Це овочі, злаки, печінка, чорний хліб і висівки.

Щоб попередити прояви сколіозу, необхідно забезпечити дитині можливість спати на твердій і рівній поверхні, стимулювати його до фізичної активності. Важливо виробити у дитини звичку сидіти правильно. Слід проходити регулярні огляди у лікаря.

Перелом хребта

Термін «перелом хребета» з медичної точки зору вважається некоректним, адже хребет не ламається. Насправді перелом хребта – це перелом окремого хребця. Внаслідок травм відбувається перелом дужок хребця або тіла хребця. Найбільш часто зустрічається перелом хребців — компресійний перелом хребта. В даному випадку хребець поділяється на осколки, які розходяться в різні боки. Перелом даного типу часто відбувається у хворих остеопорозом. Більше стають крихкими кістки у людей, які тривалий час лікувалися гормональними засобами. Після компресійного перелому хребта у людини виникають різкі болі, які однаково інтенсивні при будь-якому положенні тіла. Однак трапляється, що подібний перелом хребта проходить практично без симптомів.

При переломі хребців в області дужки біля міжхребцевого суглоба у людини, крім сильної болі спостерігається втрата чутливості верхніх кінцівок.

Зважаючи на те, що внаслідок перелому висота хребця зменшується, після перелому у хворого може проявитися нестабільність хребта. Також як ускладнення після перелому часто проявляється кіфотична деформація хребта. В нормальному стані кифотический вигин становить не більше сорока п'яти градусів. Якщо кут збільшується, то у людини з'являється горб.

При підозрі на перелом хребта необхідно забезпечити надання швидкої допомоги хворому. Діагноз ставлять, керуючись результатами рентгенологічного дослідження, комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії.

Терапія перелому хребта в першу чергу передбачає зменшення болю в хребті, а також стабілізації стану хворого, щоб попередити подальші пошкодження.

Пізніше лікар приймає рішення про застосування консервативного або хірургічного лікування.

Як консервативного лікування використовуються ортопедичні корсети, які хворі носять кілька місяців. Якщо має місце перелом зі зміщенням, проводиться хірургічне втручання. Відновний період після цього тривати до декількох місяців. Ефективність лікування залежить від того, наскільки серйозно пошкоджений хребет.

Гемангіома хребта

Гемангіома хребта виникає патології в розвитку кровоносних судин і є доброякісною пухлиною. Гемангіома хребта – досить поширене явище. Це утворення може спровокувати виникнення болів у хребті здавлювання пухлиною спинномозкових корінців. Втім, гемангіома хребта може взагалі не проявлятися симптомами, і виявляється випадково, під час спільного обстеження. Іноді гемангіома захоплює весь хребець, в інших випадках освіта, що поширюється на декілька хребців або на певну частину хребця. Найбільш часто у хворих діагностується гемангіома грудного відділу хребта у шийному відділі гемангіома виникає значно рідше. Даного захворювання більше схильні жінки.

На сьогоднішній день застосовуються як консервативні, так і хірургічні методи лікування хвороби.

Гемангіома хребта, розвиваючись, може пошкодити хребець. Саме тому дуже важливо вчасно діагностувати і вилікувати захворювання.

Профілактика захворювань хребта

При сучасних реаліях життя хребет людини щодня піддається дуже сильним навантаженням. Тому для попередження багатьох неприємних хвороб хребта важливо навчитися правильно розподіляти навантаження, чергувати різноманітну діяльність, вести активний спосіб життя. Піднімаючи тяжкості, слід присідати і, піднімаючись, прямо тримати спину. При сидячій роботі потрібно періодично міняти положення, робити невелику гімнастику раз в дві години. Відмінною заходом профілактики хвороб хребта є сон на ортопедичному матраці – це допоможе уникнути викривлення хребта.

Важливо постійно контролювати поставу, стежити за власною вагою, вживати здорову їжу, продукти, багаті кальцієм. Регулярні заняття фізкультурою і виконання спеціального комплексу вправ також допоможуть попередити розвиток ряду захворювань хребта.