Опис актуально на 06.12.2011

Діуретичний засіб. Фуросемід викликає сильний, швидко наступаючий, короткочасний діурезє «петльовим» діуретиком. Препарат збільшує виведення магнію, кальцію, калію. В петлі Генле препарат блокує реабсорбцію хлору і натрію. При серцевій недостатності Фуросемід знижує переднавантаження завдяки розширенню просвіту великих вен. Гіпотензивний ефект розвивається внаслідок підвищеного виведення NaCl. При внутрішньовенному введенні препарат починає діяти через 10 хвилин, при прийомі таблетованої форми – через 1 год, максимальний ефект досягається через 2 год, тривалість дії препарату – 3 години. Випускається в таблетованій формі, у вигляді гранул, розчину.

Показання:

Фуросемід призначають для купірування набрякового синдрому при захворюваннях ниркової системи, серцевої недостатності, набряку легенів, цирозі печінки, гіпертонічному кризі (у комплексній терапії з гіпотензивними препаратами), набряку головного мозку, гіперкальціємії, важкому перебігу артеріальної гіпертензії, при еклампсії. Фуросемід застосовують при проведенні форсованого діурезу при важких отруєннях хімічними речовинами, які виводяться у незмінному вигляді через ниркову систему.

Протипоказання:

Призначення препарату Фуросемід протипоказано при тяжкій формі ниркової недостатності системи, при анурії, стенозі сечівника, печінковій комі, гострому гломерулонефриті, гіпекглікемічної комі, печінкової прекомі, аортальному стенозі, мітральному стенозі, подагрі, гіперурикемії, артеріальної гіпотензії, панкреатиті, гострому інфаркті міокарда, дисбалансі водно-електролітного обміну, дигіталісної інтоксикації. При вагітності, грудне вигодовування, цукровому дивбете, гіпопротеїнемії, гіперплазії передміхурової залози, атеросклерозі церебральних артерій Фуросемід призначають з обережністю.

Побічна дія:

Нервова система: міастенія, тетанія (судоми литкових м'язів), апатія, парестезії, млявість, сплутаність свідомості, адинамія, запаморочення, головні болі. Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, зниження артеріального тиску, колапс, зниження об'єму циркулюючої крові, аритмія. Травна система: жага, зниження апетиту, загострення панкреатиту, холестатична жовтяниця, порушення стільця, блювота, нудота, сухість у роті. Органи почуттів: порушення слуху, зору. Сечостатева система: при гіпертрофії передміхурової залози відзначається гостра затримка сечі, олігурія, інтерстиціальний нефрит, зниження потенції, гематурія. Алергічні реакції: ексудативна, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, шкірний свербіж, некротизуючий ангіїт, васкуліт, пурпура, фотосенсибілізація, пропасниця, озноб, анафілактичний шок. Органи кровотворення: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, апластична анемія. Водно-електролітний обмін: дегідратація, гіповолемія, гіпонатріємія, метаболічний алкалоз. У лабораторних показниках наголошується гіперурикемія, гіперхолестеринемія, гіперкальціурія, глюкозурія. При внутрішньовенному введенні можливий розвиток тромбофлебіту, у недоношених дітей – кальциноз нирок.

Спосіб застосування:

Внутрішньом'язове і внутрішньовенне введення рекомендується здійснювати лише в тих ситуаціях, коли немає можливості приймати Фуросемід орально (виражений набряковий синдром, ургентне стан). При набряковому синдромі початкова доза становить 40 мг. Внутрішньовенне введення здійснюють 1-2 хвилини. Максимальна разова доза становить 2 г. Таблетовану форму препарату приймають в ранковий час до їжі. При артеріальній гіпертонії призначають 40 мг Фуросеміду, при відсутності ефекту рекомендується поєднувати лікування з гіпотензивними препаратами.

Передозування:

При прийомі великих доз розвивається гіповолемія, шок, падіння артеріального тиску, колапс, гемоконцентрація, дегідратація, аритмія, фібриляція шлунка, атріовентрикулярна блокада, тромбоемболія, тромбоз, анурія, апатія, млявий параліч, сплутаність свідомості, сонливість. Потрібно своєчасна корекція водно-сольового балансу, поповнення об'єму циркулюючої крові. Специфічного антидоту не існує.

Особливі вказівки:

У період лікування потрібен регулярний контроль артеріального тиску, рівень електролітів, показників сечової кислоти, креатиніну, залишкового азоту, стежити за роботою печінкової системи. У пацієнтів з гіперчутливістю до сульфонилмочевине, її похідним, сульфониламидам відзначається перехресна чутливість до препарату Фуросемід. Прийом великих доз ЛЗ здійснюється на тлі зниження споживання повареної солі. Для попередження гіпокаліємія необхідно призначати калійзберігаючі діуретики (спіронолактон), препарати калію, дотримуватися дієти. Фуросемід виділяється з молоком при грудному вигодовуванні. Для профілактики гострої затримки сечі у пацієнтів з гідронефрозом, звуженням сечоводів, гіпертрофією передміхурової залози потрібен регулярний контроль функції сечовиділення. Фуросемід для схуднення застосовувати не рекомендується у вигляді великої кількості побічних ефектів. Фуросемід може зменшувати швидкість психомоторних реакцій, впливати на керування складними механізмами, водіння автотранспорту.

Лікарська взаємодія:

Фуросемід підвищує ризик розвитку ототоксичності, нефротоксичності при одночасному застосуванні аміноглікозидів, цисплатину, хлорамфеніколу, цефалоспоринів, амфотерицину В, етакринової кислоти. Фуросемід покращує ефективне дію теофіліну, діазоксиду, знижує ефективність гіпоглікемічних препаратів. Посилює нервово-м'язову блокаду від дії міорелаксантів, послаблює дію тубокурарину.