Опис актуально на 14.12.2011

Діючою речовиною препарату лазикс є фуросемід. Він володіє діуретичною дією, виробляючи блокаду зворотного всмоктування іонів натрію і хлору в петлі Генле (у її висхідної частини). Лазикс також незначно впливає на покручені канальці. Він прискорює процес виведення з організму магнію, калію, кальцію. При введенні внутрішньовенним методом лазикс дуже швидко знижує рівень артеріального тиску, тиску в легеневій артерії, а також у лівому шлуночку. Вже через п'ять хвилин після введення препарату у вену можна спостерігати діуретичну дію, максимальна дія ЛЗ спостерігається через тридцять хвилин. Діуретичний період триває близько двох годин. При внутрішньому застосуванні препарату його діуретична дія починається вже протягом першої години, а через дві години досягається максимальний рівень. Ефект після його прийому тривати близько семи годин. Лазикс виводиться з організму з сечею як з'єднання з глюкуроновою кислотою.

Показання і спосіб застосування препарату:

Препарат лазикс призначається хворим, у яких діагностується набряковий синдром, який розвинувся внаслідок наступних захворювань: хвороби серця, нирок, печінки, гостра лівошлуночкова недостатність, опікова хвороба, прееклампсія вагітних (в даному випадку лазикс застосовується лише після відновлення ОЦК). Також препарат використовують у процесі форсованого діурезу і при проведенні комплексної терапії артеріальної гіпертензії.

Дози і спосіб застосування цього ЛЗ призначаються в індивідуальному порядку. Доза коригується залежно від тяжкості хвороби, величини діурезу. Як правило, препарат приймається в таблетках, але в ургентних випадках його вводять струминно внутрішньовенно, протягом 1.5-2 хвилин.

Якщо набряковий синдром має середню ступінь вираженості, препарат призначають у дозі 20-80 мг (пероральний прийом) або 20-40 мг (прийом внутрішньом'язово або внутрішньовенно). Якщо при цьому не спостерігається достатній ефект, то доза збільшується на 40 мг (перорально) або 20 мг (у вигляді ін'єкцій). Дозу коректують до появи адекватного діурезу. Найбільший ефект від застосування препарату спостерігається в разі, якщо він призначений 2-4 рази в тиждень.

При прийомі препарату дітьми дозу розраховують з урахуванням ваги дитини та способу введення препарату. Якщо ведеться пероральний прийом, то початкова доза становить 2 мг/кг, якщо прийом ін'єкційний, то вводиться 1 мг/кг. Далі дозу можна збільшувати на 2 мг/кг (перорально) і на 1 мг/кг (у вигляді ін'єкцій).

При терапії артеріальної гіпертензії використовують 80 мг препарату на добу. Цю дозу слід ділити на два прийоми. Якщо ефект від терапії не спостерігається, то підвищувати дозу немає потреби. Слід паралельно приймати інші антигіпертензивні засоби.

У разі набряку легенів вводиться лазикс 40 мг внутрішньовенно струминно. Якщо ефекту немає, через 20 хвилин вводять ще 20-40 мг. При форсованому діурезі, 20-40 мг лазикс додається в розчин для інфузії. Далі дозу можна коригувати.

Протипоказання і побічні ефекти:

Не можна приймати лазикс при порушенні електролітного балансу, вираженої непереносимості фуросеміду або інших компонентів препарату, при анурії, дегідратації, дефіцит ОЦК, печінковій комі. Також препарат не призначають у першому триместрі вагітності та під час годування груддю.

В якості побічних ефектів може спостерігатися зменшення об'єму циркулюючої крові (при застосуванні великих доз препарату), внаслідок цього може проявитися згущення крові і тромбози. Часто при прийомі лазикс розвиваються водно-електролітні порушення: алкалоздефіцит хлору, натрію, кальцію, калію, а також порушення біохімічних характеристик крові.

Можуть розвинутися алергічні реакції: шкірні прояви, в деяких випадках — анафілактичний шок. Рідко можуть виникати лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітичні зміни, еозинофілія, агранулоцитоз. При вагітності (другий, третій триместр) лазикс можна застосовувати лише у разі суворих показань.

Особливі рекомендації:

Лвазикс може посилити вплив серцевих глікозидів. Може підвищуватися рівень антибіотиків у крові при одночасному прийомі лазикс і антибіотиків цефалоспоринового ряду або аміноглікозидів. При паралельному прийомі ИАКФ і лазикс може значно посилитися гіпотензивний ефект, що призведе до розвитку колапсу і зниження функції нирок.

При паралельному вживанні алкоголю може знизитися концентрація уваги і швидкість реакцій. При передозуванні може спостерігатися прояв артеріальної гіпотензії, порушений баланс електролітів, сухість у роті, запаморочення, проблеми з зором. Зберігати препарат лазикс необхідно в темному місці, при цьому температурний режим повинен складати від 17 до 26 °С.