Опис актуально на 04.04.2012

Селективний БМКК. Активний компонент має гіпотензивну, антиангінальну, вазодилатирующим впливом. Принцип дії заснований на зниженні потоку кальцію в гладком'язові клітини периферичних і коронарних судин, кардіоміоцити. Високі дози лікарського засобу інгібують вивільнення іонів кальцію з внутрішньоклітинного депо. Ніфедипін не впливає на час інактивації, активації, відновлення і кількість функціонуючих каналів. Лікарський засіб не впливає на тонус вен. Основна речовина активує роботу колатералей, покращує живлення ішемізованої ділянки міокарда не спричиняє феномен «обкрадання», посилює коронарний кровотік. Препарат збільшує час діастолічного розслаблення лівого шлуночка, знижує тонус міокарда, розширює периферичні артерії. Активний компонент не надає антиаритмічного впливу, не впливає на роботу SA і атривентрикулярного вузла. Ніфедипін випускається у вигляді драже, таблеток, крапель.

Показання:

Ніфедипін призначають при артеріальній гіпертонії, синдромі Рейно, стенокардії (нестабільна, стабільна, вазоспастична, напруги), при спазмі коронарних артерій, гіпертензії малого кола кровообігу.

Протипоказання:

Ніфедипін не призначають при важкому перебігу артеріальної гіпертонії, непереносимості, грудному годуванні, виношуванні вагітності. При артеріальній гіпотензії, ниркової недостатності системи, вираженому стенозі мітрального клапана, гирла аорти, інфаркті міокарда, патології печінкової системи, особам похилого віку, при непрохідності травної системи призначають з обережністю після консультації фахівців.

Побічна дія:

Нервова система: сонливість, астенія, підвищена стомлюваність, запаморочення, головні болі. Серцево-судинна система: погіршення перебігу серцевої недостатності, надмірне падіння артеріального тиску, аритмія, тахікардія, периферичні набряки. Травна система: гіперплазія ясен, сухість у роті, диспепсичні розлади, порушення в роботі печінки, підвищений апетит. Можливо розвиток артралгії, міалгії, набряклості суглобів, агранулоцитозу, тромбоцитопенічної пурпури, алергії, аутоімунного гепатиту, порушення зору, печіння в місці ін'єкції, галактореї, гінекомастії, набряку легень, збільшення маси тіла.

Передозування:

Виражене падіння кров'яного тиску, гіперемія шкірних покривів обличчя, головні болі, брадиаритмия, брадикардія, пригнічення роботи синусового вузла. Потрібне промивання шлунка, призначення препаратів кальцію, які виступають антидотом. Глюконат кальцію вводять внутрішньовенно. При сильному падінні артеріального тиску вводять добутамін або допамін. При розвитку серцевої недостатності призначають строфантин. При порушеннях провідності – штучний водій ритму, ізопреналін, атропін. Гемодіаліз визнаний неефективним.

Спосіб застосування:

Ніфедипін призначають сублінгвально, внутрикоронарно, внутрішньовенно, всередину. Максимальна добова доза – 40 мг. При гіпертонічному кризі сублінгвально призначають 10 мг лікарського препарату кожні півгодини, під контролем пульсу, тиску. Пролонговані форми препарату рекомендується призначати Ніфедипін при вазоспастичній стенокардії в дозі від 80 мг на день. При порушенні мозкового кровообігу, патології в роботі печінки, нирок дозу знижують. Для купірування гіпертонічного кризу препарат вводять внутрішньовенно краплинно: 0, 6-1, 2 мг/годину. При спазмі коронарних судин Ніфедипін вводять внутрикоронарно: 0, 1-0, 2 мг.

Особливі вказівки:

Неприпустимий прийом алкоголевмісних напоїв у період лікування. Скасування лікарського засобу проводять поступово. Одночасне призначення бета-адреноблокаторів можливе лише під контролем лікаря через ризик надмірного падіння кров'яного тиску, погіршення перебігу серцевої недостатності. Застосування лікарського засобу Ніфедипін може бути причиною позитивної реакції Кумбса. Інотропний ефект може посилюватися при призначенні з флекаинамидом, дизопірамідом. Вірогідність ураження нирок зростає при призначенні препарату особам літнього віку. Ніфедипін впливає на управління автотранспорту, концентрацію уваги.

Лікарська взаємодія:

Ніфедипін знижує рівень хінідину в крові, підсилює тахікардію у поєднанні з нітратами. Лікарський засіб підвищує концентрацію дигоксину, що вимагає контролю. Циметидин, нітрати посилюють вираженість гіпотензивного ефекту. При призначенні альфа-адреноблокатором, празозину відзначається пригнічення їх метаболізму. Неприпустимо внутрикоронарное введення лікарського засобу спільно з іншими медикаментами.