Опис актуально на 19.10.2011

Антикоагулянт непрямої дії. У печінці Варфарин блокує фактори згортання крові: 2, 7, 9 і 10. При зниженні концентрації вказаних компонентів у крові сповільнюється процес згортання. Препарат починає діяти через 36-72 годин, максимальний ефект розвивається на 5-7 день терапії.

Показання:

Варфарин застосовують в якості лікування і профілактики емболії легеневої артерії, венозного тромбозу (гострий і рецидивуючий перебіг). Препарат призначають пацієнтам з фібриляцією передсердь, для профілактики тромбоемболічних ускладнень після перенесеного ІМ, інсультів, ішемічних атак, післяопераційних тромбозів.

Протипоказання:

Гострий ДВЗ-синдром, важкі ураження ниркової і печінкової систем, тромбоцитопенія, гострі кровотечі, недолік білків С і S, наявність геморагічних розлади, аневризми аорти, варикозного розширення вен стравоходу, виразкові ураження ШКТ, бактеріальний ендокардит, геморагічний інсульт, внутрішньочерепні крововиливи, злоякісна гіпертензія.

Побічна дія:

Кровотечі, диспепсичні розлади, кумариновый некроз, долонно-підошовний некроз (частіше зустрічається у чоловіків з атеросклерозом), алергія.

Спосіб застосування:

Варфарин приймають щодня в одне і теж час доби. Перед застосуванням визначають рівень МНВ (Міжнародне Нормалізоване Відношення). Контроль кожні 6 тижнів. Для осіб, які раніше не приймали Варфарин початкова доза становить 2т. в день (5 мг на добу). На п'ятий день дозу змінюють до 2, 5-7, 5 мг на день, залежно від рівня МНВ. Для осіб, що раніше приймали Варфарин: перші чотири дні призначають подвійну підтримуючу дозу. На 5-й день дозу коригують залежно від рівня МНВ. Для дітей початкова доза Варфарину становить 0, 2 мг/кг в день. При порушеннях в роботі печінкової системи – 0, 1 мг/кг.

Передозування:

Ефективність лікування щільно межує з ризиком кровотеч, тому необхідно попереджати пацієнтів про можливі незначних кровотечах: кровоточивість ясен, мікрогематурія. При тяжких кровотечах вводять внутрішньовенно вітамін К, свіжозаморожену плазму, концентрат факторів згортання, дають активоване вугілля. Резистентність до препарату розвивається протягом двох тижнів.

Особливі вказівки:

Терапія препаратом Варфарин передбачає повне дотримання призначаються дозувань. З обережністю лікування призначають пацієнтам з деменцією та алкогольною залежністю у вигляді нездатності виконувати приписаний лікарем режим прийому ЛЗ. Дія Варфарину посилюється в осіб з гарячковим синдромом, сердеч недостатністю, гіпертиреозом, захворюваннями печінки. При гіпотиреозі знижується ефективну дію препарату. Помірна ниркова недостатність потенціює дію Варфарину. Потрібен ретельний контроль рівня МНВ. При призначенні Варфарину для знеболювання рекомендується приймати опіати, трамадол, парацетамол. При необхідності швидкого антитромботичного дії лікування починають з введення гепарину, після чого проводять комбіновану терапію гепарину та варфарину до досягнення цільового значення МНВ. Початкова супутня доза препарату Варфарин не повинна перевищувати 5 мг. Пацієнтам літнього віку лікування призначають з обережністю, проводять регулярний контроль згортання крові та печінкових ферментів.

Лікарська взаємодія:

Без консультації лікаря не рекомендується припиняти або починати прийом інших ЛЗ, змінювати дозування. Оновременный прийом клопідогрелю, НПЗЗ, ацетилсаліцилової кислоти, дипіридамолу, тиклопідину, пеніциліну, хлорамфениколома, циметидину та інших ЛЗ, що інгібують цитохром Р450 може призвести до кровотеч. Алопуринол, безафібрат, ацетилсаліцилова кисота, азитроміцин, вітамін А, вітамін Е, глюкагон, амітриптилін, глібенкламід, інтерферони, азапропазон, гемфіброзил, грепафлоксацин, гепарин, діазоксид, декстропророксифен, дизопірамід, кетоконазол, ифосфамид, зафирлукаст, ітраконазол, налідіксова кислота, кларитроміцин, кодеїн, метолазон, ловастатин, левамізол, клофібрат, метотрексат, міконазол, метронідазол, парацетамол, омепразол, офлоксацин, норфлоксацин, оксифенбутазон, пароксетин, прогуанин, піроксикам, рокситромицин, пропранолол, сульфафеназол, сульфаметизол, сульфафуразол, стероїдні гормони, сулиндак, тестостерон, тегафур, тамоксифен, тетрацикліни, толметин, тиениловая кислота, етанол, еритроміцин підсилюють ефект Варфарину.

Вітамін К, вітамін С, азатіоприном, барбітурати, коензим Q10, колестирамін, карбамазепін, изопирамид, ритонавір, ретиноїди, тразодон, рофекоксиб, рифампіцинциклоспорин послаблюють ефективну дію препарату. Варфарин не можна приймати одночасно з препаратами звіробою.