Опис актуально на 29.06.2012

Гіпотензивний засіб. Активна речовина — еналаприл. Механізм дії спрямований на інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту, на зниження утворення ангіотензину-2 з попередника ангіотензину-1 (викликає зниження секреції альдостерону). Лікарський засіб знижує діастолічний, систолічний артеріальний тиск, зменшує переднавантаження, післянавантаження на міокард. Препарат активніше діє на артерії, ніж на вени, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС. Найбільш виражену гіпотензивну дію відзначається при високому вмісті реніну в крові. Берлиприл не впливає на кровообіг у головному мозку, посилює нирковий, коронарний кровотоки. При тривалій терапії еналаприлом реєструється зменшення вираженості гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, сповільнюється процес дилатації лівого шлуночка, запобігає прогресуванню серцевої недостатності. В пошкодженому міокарді еналаприл покращує кровопостачання. Лікарський препарат знижує агрегацію тромбоцитів. Берлиприл сприяє подовженню тривалості життя у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Лікарський засіб має слабовыраженным діуретичну ефект. Берлиприл уповільнює прогресування гломерулосклероза, знижує внутриклубочковую гіпертонію. Основна речовина є «проліками», з якого утворюється эналаприлат в процесі гідролізу. Эналаприлат інгібує ангіотензинперетворюючий фермент. При пероральному застосуванні гіпотензивний ефект реєструється через годину. Для досягнення стабільного ефекту лікарський засіб необхідно приймати тривалий час. Берлиприл випускається в таблетованій формі.

Показання:

Берлиприл призначають при артеріальній гіпертонії: реноваскулярна, симптоматична, при склеродермії. Лікарський препарат застосовується для профілактики коронарної ішемії у хворих з дисфункціональними порушеннями в роботі лівого шлуночка.

Протипоказання:

Берлиприл не застосовується при вагітності, непереносимості інгібіторів АПФ, еналаприлу, грудному годуванні. При ідіопатичній і спадкової формах ангіоневротичного набрякупри цереброваскулярних захворюваннях, при тяжкому перебігу системних, аутоімунних захворюваннях сполучної тканини, при недостатності мозкового кровообігу, при аортальному стенозі, коронарної недостатності, ІСБ, при склеродермії, системному червоному вовчакупри стенозі артерій нирок, особам похилого віку, при цукровому діабеті, гіперкаліємії, пригнічення кістковомозкового кровотворення Берлиприл застосовують з обережністю після консультації лікаря.

Побічна дія:

Серцево-судинна система: ортостатичний колапс, стенокардія, загрудінні болю, інфаркт міокарда, надмірне падіння кров'яного тиску, тромбоемболія гілок легеневої артерії, серцебиття, фібриляція передсердь, передсердна тахікардія, передсердна брадикардія, аритмія. Нервова система: тривожність, парестезії, слабкість, головні болі, безсоння, запаморочення, депресія, сонливість, сплутаність свідомості, швидка стомлюваність, нервозність. Органи чуття: шум в голові, порушення слуху, порушення вестибулярного апарату. Травний тракт: жовтушність, панкреатит, порушення стільця, диспепсичні розлади, зниження апетиту, сухість у роті, біль в епігастрії, нудота, порушення в роботі печінки, порушення жовчовиділення, гепатит. Дихальна система: задишка, бронхоспазм, фарингіт, ринорея, інтерстиціальний пневмоніт, сухий непродуктивний кашель. Алергічний відповідь: ангіоневротичний набряк губ, обличчя, язика, шкірні висипання, дисфонія, набряк гортані, токсичний епідермальний некроліз, ексудативна, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, васкуліт, серозит, фотосенсибілізація, кропив'янка, глосит, стоматит, артрит, артралгія, міозит. Сечовидільна система: протеїнурія, порушення в роботі нирок. Можливий розвиток еозинофілії, порушення лібідо, агранулоцитозу, еозинофілії, нейтропенії, зниження гематокриту, гіперкаліємії, алопеції.

Передозування:

Проявляється ступором, судомами, тробоэмболическими ускладненнями, гострими порушеннями мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, надмірним зниженням артеріального тиску. Необхідно терміново надати пацієнту горизонтальне положення, голову опустити нижче рівня тулуба. Ефективно промивання шлунка, застосування всередину сольового розчину, в важких випадках лікувальні заходи повинні бути спрямовані на стабілізацію артеріального тиску шляхом внутрішньовенного вливання плазмозамінників, розчину хлориду натрію. Эналаприлат при гемодіалізі виводиться зі швидкістю 62 мл в хвилину. При необхідності внутрішньовенно вливають ангіотензин-2, проводять гемодіаліз.

Спосіб застосування:

Берлиприл приймають незалежно від прийому їжі. Монотерапія артеріальної гіпертонії: початкова доза 5 мг на день. При відсутності ефекту дозу збільшують на 5 мг через 1-2 тижні. Після призначення лікарського засобу пацієнта спостерігають протягом двох годин до моменту повної стабілізації артеріального тиску. При добрій переносимості дозу збільшують до 40 мг на добу, дозу розділяють на 2 прийоми. Середньодобова доза при помірній артеріальній гіпертонії становить 10мг. Максимальна добова кількість препарату – 40 мг. Діуретичні препарати відміняють за 2-3 дні до призначення бердиприла. При реноваскулярной гіпертонії початкова доза становить 2, 5-5 мг на день. При важкому перебігу артеріальної гіпертонії допустимо внутрішньовенне введення эналаприлата в умовах стаціонарного спостереження. При низькому систолічному тиску лікування починають з 1, 25 мг. Дозування препарату здійснюють протягом 2-4 тижнів. При сильно вираженому падінні кров'яного тиску дозування лікарського засобу знижують поступово.

Особливі вказівки:

При лікуванні пацієнтів зі зниженим ОЦК (при блюванні, діареї, гемодіалізі, обмеженому споживанні солі, терапію діуретичними засобами) необхідно дотримуватися обережності через ризик різкого падіння кров'яного тиску. Після стабілізації артеріального тиску діагностування транзиторної гіпотонії не є протипоказанням для терапії еналаприлом. Ризик розвитку анафілактичних реакцій зростає при застосуванні діалізних, високопроточних мембран. Корекція режиму дозування здійснюється в залежності від показників кров'яного тиску. Потрібен контроль над показниками крові, рівнем білка в сечі. Ретельного спостереження вимагають пацієнти з захворюваннями судин головного мозку, декомпенсованою формою ХСН, ІХС, так як різке падіння тиску може стати причиною інсульту нирок, інфаркту міокарда, порушень в роботі ниркової системи. При раптовому припиненні прийому еналаприлу синдром «відміни» не реєструється. При олігурії необхідна підтримка ниркової перфузіїстабілізація кров'яного тиску, введення судинозвужувальних препаратів і відповідних рідин. Пацієнтам з нирковою патологією системою рекомендується збільшувати час між прийомами препарату Берлиприл, зменшити дозування. Перед проведенням обстежень функцій паращитовидних залоз лікарський засіб відміняють. При жаркій погоді, інтенсивної фізичної активності потрібно дотримуватися обережності. Перед проведенням оперативного лікування в обов'язковому порядку необхідно попередити анестезіолога і хірурга про прийомі еналаприлу. Лікарський препарат впливає на водіння автотранспорту.

Лікарська взаємодія:

Бердиприл уповільнює процес виведення літію з організму, посилює вплив етанолу. Лікарський препарат послаблює ефект медикаментів, у складі яких знаходиться теофілін. Інші гіпотензивні засоби, діуретичні препарати підсилюють, а естрогени і НПЗЗ знижують гіпотензивний ефект. При застосуванні калійзберігаючих препаратів і діуретиків підвищується ймовірність гіперкаліємії, що веде до агранулоцитозу, нейтропенії, пригнічення кісткового мозку. Цитостатики, алопуринол, імунодепресанти підсилюють гематотоксичність.