Опис актуально на 01.08.2014

• Склад
• Форма випуску
• Фармакологічна дія
• Фармакодинаміка та фармакокінетика
• Показання до застосування Галидора
• Протипоказання
• Побічні дії
• Інструкція по застосуванню Галидора(Спосіб і дозування)
• Передозування
• Взаємодія
• Умови продажу
• Умови зберігання
• Термін придатності
• Особливі вказівки
• Аналоги
• Дітям
• При вагітності і лактації)
• Відгуки
• Ціна, де купити

Склад

Кожна таблетка препарату Галидор містить 100 мг фумарату бенциклана, а також допоміжні речовини: картопляний крохмаль, полівінілацетат, стеарат магнію, карбомер 934 Р, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), діоксид кремнію колоїдний безводний і тальк.

Препарат Галидор у вигляді розчину для внутрішньом'язового і внутрішньовенного введення містить 25 мг на 1 мл розчину, 50 мг фумарату бенциклана на капсулу. У розчині присутні і допоміжні речовини: 8 мг хлориду натрію (у лікарських формах для парентерального введення) і до 2 мл води для ін'єкцій.

Форма випуску

Медикамент випускається в двох формах:

• Білі або сірувато-білі таблетки, круглої форми, плоскі, на них є фаска, гравірування «HALIDOR» на одній із сторін таблетки, є слабкий характерний запах. Таблетки по 50 штук кладуть у флакони, виготовлені з темного скла. Кожен флакон поміщають у картонну пачку.
• Уколи Галидора — розчин для внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення має вигляд прозорої, безбарвної, не має запаху рідини. Розчин продається в ампулах (обсяг кожної 2 мл). По 5 ампул поміщають у контурні чарункові упаковки, а контурні чарункові упаковки по 2 штуки кладуть у картонні пачки або по 10 в картонні коробки.

Фармакологічна дія

Галидор є миотропным спазмолітикоммає виражену вазодилатуючу (судинорозширювальну) дію.

Також препарат може викликати деяке збільшення частоти серцевих скорочень, надавати невелику транквілізатором.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Фармакодинаміка

Бенциклан надає судинорозширювальну дію в основному завдяки своїй здатності блокувати кальцієві канали, надавати антисеротониновое діюі певною мірою – властивість створювати блокаду симпатичних гангліїв. Також бенциклан здатний викликати дозозалежне пригнічення Na+/K+-залежної Атфази, зниження агрегації деяких кров'яних клітин (тромбоцитів і еритроцитів) і підвищити еластичність еритроцитів. Такі ефекти в основному спостерігаються в коронарних артеріях, периферичних судинах та судинах головного мозку.

Крім описаного вище, бенциклан чинить спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (мускулатуру сечовивідних шляхів, шлунково-кишкового тракту, дихальних органів).

Фармакокінетика

Після прийому Галидора всередину бенциклан всмоктується з шлунково-кишкового тракту швидко і практично повністю. Максимальна концентрація у плазмі крові людини, що прийняв препарат зазвичай досягається через 3 години (але цей проміжок може мати тривалість від 2 до 8 годин) після прийому всередину. Так як присутній ефект «першого проходження» через печінку, внаслідок біодоступність медикаменту при прийомі всередину дорівнює 25-35%.

В циркулюючої крові бенциклан розподіляється приблизно в таких пропорціях:

• 30-40% усієї кількості речовини зв'язується з білками плазми;
• 30% — зв'язується з еритроцитами;
• 10% — з тромбоцитами;
• 20%.- вільна фракція.

Метаболізм препарату відбувається в печінці. Під час метаболічних процесів відбувається деалкілування, яке в підсумку дає деметильоване похідне, або розривається ефірна зв'язок, в результаті чого утворюється бензойна кислота, яка у подальшому перетворюється в гиппуровую кислоту.

Період напіврозпаду триває від 6 до 10 годин. Виводиться медикамент в основному з сечею як неактивні метаболіти, але може з'явитися і в незміненому вигляді (не більше 2-3%). Більша частина метаболітів (близько 90%) виводиться з організму в неконъюгированном вигляді, а незначна частина виводиться у кон'югованому вигляді (з неї приблизно 50% знаходиться у вигляді кон'югату, утвореного з глюкуроновою кислотою).

Показання до застосування Галидора

Показань до застосування Галидора досить багато. Його призначають при:

• захворюваннях периферичних судин – при хвороби Рейно, інших захворюваннях, при яких часто розвивається акроцианозом і спазм судин, при хронічних облітеруючих захворюваннях артерій;
• захворюваннях мозкових судин: використовує у комплексній терапії, як при гострій, так і при хронічній формі церебральної ішемії;
• виникнення спазмів внутрішніх органів;
• шлунково-кишкових захворюваннях — гастроентеритах різної етіології (особливо при інфекційних), інфекційних і запальних колітах, функціональних захворюваннях товстого кишечнику, тенезмах, післяопераційному метеоризмі, холециститі, жовчнокам'яної хворобистані після проведення холецистектомії, порушення моторики при дискінезії сфінктера Одді, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки (застосовують у складі проведеної комбінованої терапії);
• урологічних синдромах: спазмах і тенезмах сечового міхура, супутньої терапії сечокам'яної хвороби (призначають у поєднанні з знеболюючими препаратами при нирковій коліці);
• підготовці до інструментальним методам дослідження, що застосовуються в урології.

Протипоказання

До протипоказань для застосування препарату відносять:

• важку дихальну недостатність;
• ниркову недостатність (при тяжкому ступені недостатності);
• важку печінкову недостатність;
• декомпенсована серцеву недостатність;
• гострий інфаркт міокарда;
• AV-блокаду;
• пароксизмальну суправентрикулярну або гостру шлуночкову тахікардію;
• епілепсію та інші форми спазмофілії;
• нещодавно перенесений геморагічний інсульт;
• черепно-мозкові травми (їх наявність протягом останнього року);
• вагітність;
• період грудного вигодовування;
• вік до 18 років;
• підвищену чутливість до складових компонентів препарату.

Побічні дії

З боку деяких систем організму людини можливий прояв побічної дії препарату:

• Травна система: можлива поява сухості в роті, болі в животі, відчуття ситості, нудоти, блювоти, зниження апетиту, діареїу сироватці крові може підвищитися активність печінкових трансаміназ.
• Центральна нервова системає ймовірність виникнення занепокоєння, запаморочення, головного болю, порушення ходи, тремору, порушень сну, безсоння, розладів пам'яті; рідко спостерігаються минущі сплутані стану свідомостіпоява епілептиформних припадків, галюцинацій; у поодиноких випадках з'являлися симптоми осередкових поразок центральної нервової системи.
• Серцево-судинна система: іноді спостерігається розвиток передсердної і шлуночкової тахіаритмії (особливо зростає її вірогідність при сумісному введенні Галидора з іншими проаритмогенными ліками).
• Крім перелічених вище побічних дій, можлива поява загального нездужання, збільшення маси тіла, розвиток лейкопенії, алергічних реакції; зрідка виявляється тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.

Інструкція по застосуванню Галидора(Спосіб і дозування)

При судинних захворюваннях

Всередину ліки приймають по 100 мг 3 рази на день протягом 2 або 3 місяців. Максимальна доза, яку можна прийняти всередину за добу – 400 мг (таблетка). Між курсами прийому препарату потрібно робити інтервал від 2 до 3 місяців.

У вигляді внутрішньовенних інфузій препарат приймають у дозі 200 мг (за добу). Добову дозу розділяють на 2 введення. Перед тим, як проводити інфузію, 100 мг (міститься в 4 мл розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення) препарату необхідно розвести в 100-200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, а потім ввести внутрішньовенно крапельно протягом 1 години, робити це необхідно 2 рази на добу.

При спазмі внутрішніх органів

Всередину призначають 100-200 мг препарату за один раз, але не більше, ніж 400 мг за добу.

У разі проведення підтримуючої терапії Галидор призначають по 100 мг 3 рази на добу протягом 3 або 4 тижнів, потім по 100 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування визначається для кожної людини індивідуально і залежить від того, коли зникнуть симптоми захворювання. Як правило, цей період триває не більше 1-2 місяців.

При застосуванні у гострих випадках препарат вводять внутрішньовенно відповідно до інструкції по застосуванню уколов Галидор — повільно в кількості 100-200 мг (це 4-8 мл розчину) або внутрішньом'язово глибоко у кількості 50 мг (2 мл розчину). Перед внутрішньовенним введенням потрібну дозу розчину розводять ізотонічним розчином хлориду натрію 10-20 мл Довжина курсу лікування становить 2 іл 3 тижні, потім, при необхідності, пацієнта переводять на прийом Галидора всередину.

Передозування

При передозуванні препарату збільшується частота серцевих скороченьзнижується артеріальний тискможе розвинутися колапс, порушення функцій нирок, з'явитися нетримання сечі, характерно стан сонливості, занепокоєння, у важких випадках можлива поява епілептиформних судомних нападів. При значному передозуванні можуть виникати тонічні і клонічні судоми.

При передозування проводиться симптоматична терапія. Якщо було прийнято велику кількість таблеток, слід провести промивання шлунка. У разі появи судомних нападів рекомендують застосування бензодіазепінів. Специфічного антидоту поки не знайшли. Даних про те, чи можливо вивести бенциклан з допомогою діалізу, немає.

Взаємодія

Одночасне застосування Галидора з деякими препаратами може призводити до побічних ефектів. Тому потрібно бути обережним при поєднанні з такими препаратами:

• Засоби для наркозу і седативні препарати – таке поєднання збільшує пригнічуючий вплив Галидора на центральну нервову систему.
• Симпатоміметики – одночасне застосування підвищує ризик розвитку у пацієнта тахікардії, передсердних або шлуночкових тахіаритмій.
• Препарати, що знижують рівень калію в крові (до таких препаратів належать діуретики і серцеві глікозиди) і хінідином – може статися сумація проаритмогенних ефектів.
• Препарати наперстянки — підвищують ризик розвитку аритмії у разі передозування серцевими глікозидами.
• Бета-адреноблокатори — виникає необхідність коригувати дозу бета-адреноблокатора, так як ці препарати роблять протилежні хронотропные ефекти (у бета-адреноблокаторів ефект негативний, а у бенциклана — позитивний).
• Блокатори кальцієвих каналів і інші антигіпертензивні препарати – можливе посилення ефекту.
• Лікарські засоби, що викликають побічні дії у вигляді спазмофілії – з'являється ймовірність сумації подібних ефектів.
• Ацетилсаліцилова кислота – може посилити гальмування агрегації тромбоцитів.

Умови продажу

Препарат продають лише за рецептом.

Умови зберігання

Препарат необхідно зберігати в недоступному для дітей місці, в температурних умовах від 15°C до 25°C.

Термін придатності

Таблетки придатні 5 років. Розчин для ін'єкцій придатний 3 роки.

Особливі вказівки

На початку курсу прийому препарату необхідно дотримуватися великої обережності при водінні автомобілів та інших транспортних засобів, а також при будь-яких інших видах діяльності, які можуть бути потенційно небезпечні.

Аналоги Галидора

Аналогами Галидора є такі препарати, як Бенциклан, Бенциклана Фумарат, Виноксин МВ, Дибазол, Дибазол-дарниця, Дузофарм, Папазол, Энелбин 100 Ретард.

Дітям

Не призначають.

При вагітності і лактації

Доклінічні дослідження не змогли виявити які-небудь эмбриотоксические або тератогенні ефекти, але в той же час адекватні та строго контрольовані клінічні дослідження із застосування ліків Галидор при вагітності і під час лактації не проводились. Тому прийом препарату під час I триместру вагітності небажано.

У разі необхідності прийому препарату під час періоду лактації необхідно вирішити питання про доцільність припинення годування груддю на період лікування.

Відгуки про Галидоре

Відгуки лікарів про Галидоре сходяться в тому, що препарат досить сильний і дуже важливо не забувати при його застосуванні про обережність, особливо літнім і схильним до алергії людям. Відгуки на форумах теж підтверджують високу ймовірність побічних ефектів у схильних до цього людей.

Ціна Галидора, де купити

Ціна на таблетки Галидор (50 штук) – близько 300-350 рублів.

Ціна ампул (10 штук) – від 400 до 450 рублів.