Опис актуально на 11.11.2011

Комбінований препарат. В своєму складі містить інгібітор АПФ і діуретик. Чинить гіпотензивну (каптоприл) і сечогінну дію (гідрохлортіазид). Каптоприл знижує вироблення ангіотензину II, що попереджає його судинорозширювальний ефект і зменшує секрецію альдостерону в надниркових залозах. Знижується переднавантаження на міокард, загальний периферичний судинний опір, тиск в малому колі кровообігу, тиск у правому передсерді, артеріальний тиск. Підвищується толерантність до фізичного навантаження, хвилинний серцевий обсяг. Тривалий прийом препарату Каптоприл призводить до зниження вираженості гіпертрофії міокарда ЛШ (лівий шлуночок), знижується швидкість розвитку дилатації ЛШ, запобігає прогресуванню серцевої недостатності.

Гідрохлортіазид виводить з організму калій, хлор, воду і натрій в помірній кількості. Зниження іонів натрію в стінці судин призводить до зниження чутливості до судинозвужувальній дії, посилюється гіпотензивна дія каптоприлу. Максимальний рівень каптоприлу в організмі відзначається через 30 хв. після прийому таблетки. Прийом їжі знижує процес всмоктування компонентів ЛЗ. Каптоприл випускається в таблетованій формі.

Показання:

Артеріальна гіпертонія.

Протипоказання:

Каптопрес не призначають при патології ниркових і печінкових систем, стенозі ниркової артерії, стенозі мітрального, аортального клапана, колагенозах, при вагітності, подагрі, гіпонатріємії, гіповолемії, первинному гіперальдостеронізмі, гіперкальціємії.

Побічна дія:

Серцево-судинна система: надмірне зниження АТ, стенокардія, аритмія, відчуття серцебиття, ГПМК за ішемічним типом. Дихальна система: бронхоспазм, сухий кашель, ларингіти, синусити, бронхіт, риніт. Сечовидільна система: рідко спостерігається ниркова недостатність, протеїнурія. Обмін речовин: гіперглікемія, гіперурикемія, гіперкальціємія, гіперхолестеринемія, гіпомагніємія. Шлунково-кишковий тракт: диспепсичні розлади, порушення смакового сприйняття, підвищення рівня печінкових ферментів, сухість у роті, діарея, холестатична жовтяниця, кишкова непрохідність, панкреатит, гепатит. Центральна нервова система: депресія, судоми, сонливість, запаморочення, порушення зору. Органи кровотворення: панцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергія, оніхолізисом, алопеція.

Спосіб застосування:

Початкова доза препарату Каптопрес становить 25 мг, що становить ½ таблетки. Приймають 1 раз на день. Дозування та період лікування встановлюють індивідуально.

Передозування:

Відзначається різке падіння артеріального тиску, нейтропенія, головні болі, тахікардія, порушення смакового сприйняття, алергія. Важкі наслідки передозування зумовлені дією гідрохлортіазиду на нервову систему: коматозний стан, порушення водно-електролітного балансу (ВЕБ). Потрібне проведення дезінтоксикаційної терапії (гемодіаліз), відновлення ВЕБ, нормалізація діяльності ЦНС, ССС, ниркової та дихальної систем.

Особливі вказівки:

Каптопрес з обережністю призначають пацієнтам зі склеродермією, azotobacter та іншими захворюваннями сполучної тканини. Перед застосуванням рекомендується провести корекцію водно-електролітного балансу. Не допускається одночасний прийом добавок калію, калійзберігаючих діуретиків при важких ураженнях ниркової системи. У період лікування рекомендується дієта з низьким вмістом Na. Важливо пам'ятати, що терапія Капропресом може бути причиною псевдопозитивної реакції на ацетон при дослідженні сечі. При виражених ураженнях ниркової системи гідрохлортіазид може призвести до азотеміїможливо накопичення компонентів препарату в організмі. При порушенні водно-електролітного балансу, заболевнаиях печінки прийом діуретиків веде до розвитку печінкової коми. Гідрохлортіазид підвищує рівень сечовини в крові, що може спровокувати загострення подагри. Каптопрес може послужити причиною загострення СЧВ, знизити рівень тиреоглобулінів, виведення Ca. Потрібна повна відмова від прийому алкогольних напоїв. Каптопрес протипоказаний при вагітності, не застосовується в педіатрії. Знижує швидкість психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія:

Дія препарату Каптопрес підсилюють сечогінні, гіпотензивні ЛЗ, апрессін, празозин, верапамілбета-адреноблокатори, метилдопа, клонідин, препарати резерпіну, октадин, антагоністи кальцію, нітрати, транквілізатори, снодійні ЛЗ, трициклічні антидепресанти, алкоголь. Препарати групи НПЗЗ знижують антигіпертензивну дію препарату. Прийом амилорида, спіронолактону, тріамтерену, гепарину призводить до гіперкаліємії. Препарати літію затримуються в організмі, посилюючи свою токсичну дію. Цитостатики, иммунодепрессенты, ГКС, алопуринол збільшують ризик пригнічення кровотворення. Препарат посилює дію бигуанидов, антидіабетичних ЛЗ, похідних сульфанілсечовини (манинил, глібенкламід, глипизид, амаріл, глімепірид).