18 квітня 2013

М'язово-суглобова дисфункція — це патологія, при якій відзначається порушення координованої функції жувальних м'язів. Крім того, неправильно розташовуються компоненти скронево-нижньощелепного суглоба. Зокрема, порушено розташування диска і головки по відношенню до суглобового горбика.

Скронево-нижньощелепний суглоб утворює суглобова головка нижньої щелепи, горбок скроневої кістки і суглобова ямка. На дві частини його ділить суглобовий диск. Він є комплексним, складно влаштованим суглобом. На нього впливають групи жувальних м'язів. В цьому суглобі відбуваються складні рухи – поступальні і обертальні. І щоб весь цей механізм завжди функціонував злагоджено і чітко, необхідна чітка і правильна координація його роботи.

Синдром м'язової дисфункції може виявлятися внаслідок різних типів зміщення. Це зміщення суглобових головок, пролапс (тобто випадання) диска, зміщення суглобового диску. Лікування такої патології залежить від того, який саме вид зміщення спостерігається.

Причини

М'язово-суглобова дисфункція у людини проявляється, перш за все, внаслідок розвитку порушень в змиканні зубів. Це може бути як прикус порушений, так і травмування суглоба. Однак, говорячи про травму, фахівці не мають на увазі отримання різких ушкоджень щелепи. Іноді така травма виникає як наслідок несвоєчасного протезування зубів. Особливо небезпечно в даному випадку відсутність бічних зубів. При відсутності в людини зубів або при частковому руйнуванні їх зникають ті орієнтири, які визначають правильне закривання рота. Виходить, що якщо частина зубів відсутня, то хворий може кожен раз по-різному закривати рот. На жувальній поверхні відсутні горби, які могли б обмежувати руху. Як наслідок, відбуваються небажані зміни в стані скронево-нижньощелепного суглоба і жувальний м'язи. Крім того, нормальному закривання рота або добутку бічних рухів нижньої щелепою може перешкоджати наявність нахилу зубів або їх висунення. У такому разі зуби можуть контактувати неправильно, внаслідок чого і проявляється суглобова дисфункція.

Крім зазначених причин, серед факторів, що сприяють розвитку м'язово-суглобової дисфункції, фахівці відзначають наявність у пацієнта ендокринних і суглобових хвороб, часті стреси і психоемоційні травми, отримання травм шийного відділу хребта. Причиною захворювання може стати висока ступінь стирання зубів, бруксизм і звичка постійно бути з відкритим ротом.

Також суглоб може травмуватися в процесі протезування зубів або проведення ортодонтичної терапії, за умови, що таке лікування відбувається неправильно. Фахівець, який проводить лікування, повинен відновлювати зуби, чітко враховуючи їх розмір і анатомічну форму в кожному індивідуальному випадку. Жувальний апарат у кожної людини має певні особливості (співвідношення щелеп, форма зубів тощо), які обов'язково слід відобразити при лікуванні. Будь-яка реставрація повинна бути не тільки гармонійної з естетичної позиції, але і правильною з точки зору відновлення всіх функцій. На сьогоднішній день фахівці приділяють цьому питанню дуже багато уваги з метою відновлення функціонального взаємозв'язку елементів зубощелепної системи.

Симптоми

М'язова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба може проявлятися у двох формах: з наявністю больового синдрому і з його відсутністю.

Можливими симптомами цієї недуги можуть бути больові відчуття в щелепно-лицьовій області, які проявляються в той момент, коли людина жує, повертає голову, ковтає, розмовляє. Як правило, така біль розвивається з одного боку і періодично віддає у вухо, шию, зуби, тверде піднебіння, щелепи. Такі відчуття можуть ставати більш інтенсивними після переохолодження, сильного емоційного напруження. Біль стихає після того, як хворий приймає знеболюючі препарати.

Іноді людина відзначає, що в нього проявляються певні обмеження при відкриванні рота, при цьому відчувається хрускіт і клацання в скронево-нижньощелепному суглобі. При цьому рухи нижньої щелепи можуть блокуватися.

Іноді пацієнт скаржиться на регулярні головні болі, відчуття шуму і закладеності у вухах. Рухливість щелепи часто помітно зменшується ближче до вечора. Людина може при цьому відчувати незрозумілу тривогу, що позначається і на якості сну.

При розвитку м'язово-суглобової дисфункції деякі хворі скаржаться на відчуття сухості в роті, високу чутливість зубів до холодного та гарячого. Трапляється, що при такій патології поступово розвивається помітна асиметрія обличчя.

Якщо лікування захворювання не було проведено своєчасно, то при наявності пролапсу диска може відбутися перебудова суглобових поверхонь, внаслідок чого розвивається артроз. Якщо відбувається розростання сполучної тканини в порожнині суглоба, він може виявитися повністю знерухомлених. Це ускладнення носить назву анкілоз.

Діагностика

Щоб діагностувати такий стан, спочатку фахівець проводить ретельний огляд, а також проводить пальпацію. Практикується також вислуховування суглоба, проведення електроміографії. При необхідності призначається МРТ, комп'ютерна томографія суглоба, а також інші методики проведення обстеження.

Слід врахувати, що діагноз «нервово-м'язова дисфункція сечового міхура» – це окреме захворювання, при якому відзначаються різні порушення резервуарної і евакуаторної функцій. Причина такої поразки – розвиток різноманітних уражень нервової системи, спровокованих травмами, вродженими вадами, пухлинами та ін

Лікування

Тактика лікування синдрому м'язово-суглобової дисфункції безпосередньо залежить від того, який саме вид дисфункції спостерігається у пацієнта, і які причини спровокували його виникнення.

Дуже часто лікування такої патології полягає лише в шліфуванні суперконтактов зубів. Це ті точки, на які припадає найвища навантаження, якщо щелепи неправильно змикаються. Іноді необхідно правильно провести протезування зубів або здійснити повне перепротезирование. Ще один ефективний метод при деяких видах дисфункції — проведення ортодонтичної терапії з метою виправлення прикусу. Таким чином, всі перераховані методи, а також інші заходи приймаються з метою відтворення правильного змикання зубів. Важливо домогтися, щоб вони змикалися максимально природно.

Часто ефективним методом терапії є застосування спеціальної разобщающей розслаблюючій пластинки, використання якої дозволяє перемістити суглобну голівку в правильне положення. З метою утримання в правильному положенні суглобової головки диска і застосовується спеціальна стабілізуюча шина.

Так, плоска оклюзійна шина може накладатися як на верхній, так і нижній ряд зубів. За допомогою такої шини вдається повністю перекрити жувальну поверхню зубів при контакті з протилежними їм зубами. Ця шини дає можливість нижньої щелепи зайняти правильне положення і відповідати положенню суглоба. Таку шину використовують для подолання бруксизму.

Шина Ґелба використовується з метою репозиції нижньої щелепи і для репозиції суглобового диска, якщо у пацієнта дуже глибокий прикус. Таку шину виготовляють на нижній зубній дузі.

Стабілізуюча шина застосовується, якщо відзначається нестабільне положення нижньої щелепи, а також при наявності подвійного прикусу.

При застосуванні будь-якої з описаних шин лікування триває близько 4-6 місяців. Якщо існує необхідність повторного лікування, то його проводять після піврічної паузи.

Якщо лікар діагностує зміщення диска, яке не піддається вправленню, то в цьому випадку необхідно проведення хірургічного втручання. В процесі проведення операції проводиться розсічення спайок, розправлення диска і установка його на правильне місце.

Профілактика

Основна міра профілактики для недопущення розвитку м'язово-суглобової дисфункції – це регулярні профілактичні огляди у стоматолога, а також своєчасне звернення до лікаря при перших же ознаках будь-якої патології. Якщо відбувається травма або руйнування зуба, пошкодження коронок, відколи зубів, стирання пломб, то з зверненням за допомогою тягнути не можна ні в якому разі. Адже при відсутності лікування зубо-щелепна система поступово перебудовується, і в результаті у людини розвивається м'язово-суглобова дисфункція. Крім того, важливо звернути увагу і на підтримання загального психічного та фізичного здоров'я.