5 грудня 2012

Нирки людини – це орган, який забезпечує процес виділення. Отже, при наявності щонайменших змін в процесі їх функціонування можна говорити про що розвивається хвороби.

Будь-які захворювання нирок у дітей і дорослих у процесі розвитку проявляються вираженими ознаками. Найчастіше симптоми захворювання нирок складаються в зміну кількості виділеної сечі, а також її кольори, складу. В області попереку людина постійно відчуває біль. Всі ці недуги проявляються під впливом хвороботворних мікроорганізмів, а також токсичних речовин. Іноді причиною стають також алергічні реакції. Лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів, проводиться тільки після того, як лікар чітко визначає причину хвороби. В залежності від того, наскільки серйозні ознаки та перебіг захворювання, визначається і прогноз. Часто за умови, що людині вчасно надається адекватна допомога, а також дотримується дієта при захворюванні нирок, недуга повністю виліковується. Але в деяких випадках може розвиватися ниркова недостатність. Тому при найменших підозрах на розвиток патології хворий повинен обов'язково відвідати лікаря.

Причини захворювань нирок

Говорячи про хворобах нирок, ми маємо на увазі досить велику групу патологій, при розвитку яких поступово відбувається ураження тканини нирок. Причинами виникнення таких захворювань можуть бути різноманітні впливу. Ряд хвороб розвивається як наслідок впливу інфекції на організм людини, причому це може бути як бактеріальне, так і вірусне поразка. Негативно впливає на роботу нирок порушення відтоку сечі. Спровокувати порушення функцій нирок можуть освіти – пухлини, кісти. Крім того, причинами хвороб нирок можуть бути порушення обміну речовин, аутоімунне ураження організму, аномалії розвитку вродженого характеру, зниження функціональної активності паренхіми. Порушують нормальну роботу нирок також камені, які в них іноді утворюються.

Симптоми захворювань нирок

Всі симптоми хвороб нирок підрозділяють на загальні і характерні. Загальні симптоми важко віднести саме до патологій нирок. Якщо людина вважає, що у нього болять нирки, то на цей і інші ознаки необхідно звернути особливо ретельне увагу. Якщо нирки болять, симптоми можуть вказувати і на інші хвороби. Інформацію про характер всіх тривожних ознак, а також докладний опис того, як болять нирки, необхідно обов'язково подати лікаря.

Як правило, хвороби нирок проявляються деякими загальними симптомами. Коли хвороба тільки розвивається, хворий відчуває невеликий озноб і певну ступінь загального дискомфорту, чому відчуває себе розбитим. Але проблема часто полягає в тому, що такі ознаки характерні для початку застуди, а виражені болі в нирках не проявляються відразу. Іноді на цій стадії захворювання достатньо прийняти найпростіші заходи, щоб запобігти подальшому прогресу хвороби: прогріти ноги, приймати гаряче питво.

Але якщо людина ігнорує перші ознаки хвороби, симптоми продовжують наростати і на далі. Хворого починає лихоманити, у нього піднімається температура. Поступово починає боліти поперек і спина. В залежності від того, яка саме уражена нирка – права чи ліва – турбує біль в області попереку. Рідше біль у попереку проявляється з обох сторін. Крім того, до загальних симптомів слід віднести підвищення тиску.

Замислюючись, що робити в такій ситуації, хворий повинен усвідомлювати, що на цьому етапі розвитку захворювання лікування повинен призначати лікар.

До симптомів характерним відносяться набряки, що виникають як на обличчі, в області очей, так і по всьому тілу. Останнє явище більш характерне для огрядних людей. Також набряки у жінок, які мають проблеми з нирками, часто з'являються при вагітності. В даному випадку жінці важливо чітко знати про те, чому виявляються набряки, і що робити, якщо вони не сходять тривалий час.

При хворобах нирок також мають місце проблеми з сечовипусканням. При розвитку певної хвороби може турбувати біль або печіння в процесі сечовипускання, поліурія (дуже часте сечовипускання), олігурія (дуже рідкісне сечовипускання). Іноді воно відсутнє взагалі.

Ще один характерний симптом — зміна складу і кольору сечі – вона є каламутною, істотно змінюється відтінок. Часто в ній містяться частинки крові.

При наявності будь-якого з описаних вище симптомів хвороб нирок потрібно відразу звертатися до фахівців, які допоможуть встановити причину хвороби і діагноз. Самолікування, особливо із застосуванням медикаментозних препаратів може призвести до серйозного погіршення стану.

Спадкові та хронічні захворювання нирок

Трапляється, що симптоми захворювань нирок у дітей проявляються практично після народження. В даному випадку слід запідозрити наявність спадкової хвороби. В такому разі на протязі життя людини важливо уникати рецидивів хвороби, чому сприяє правильний підхід до профілактики. Важливий активний спосіб життя, вживання достатньої кількості вітамінів. Але при розвитку важкої форми будь-якої з хвороб є необхідність періодичного призначення медикаментозних препаратів.

Хвороби нирок хронічного характеру у дітей і дорослих проявляються як наслідок неправильного підходу до лікування гострої форми хвороби. Якщо після того, як у людини проявляються симптоми хвороб нирок, він не звертається за допомогою, через деякий час у нього розвивається хронічна форма захворювання. Для того щоб будь-яке захворювання нирок, сечокам'яна хвороба або інфекція сечовивідних шляхів не перейшли у хронічну форму потрібно, насамперед, адекватне лікування і правильна дієта відразу ж після того, як проявилися перші ознаки хвороби нирок.

Розглянемо докладніше найпоширеніші захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

Гломерулонефрит

Це хвороба, що має запальний характер і аутоіммунну природу. При гломерулонефриті відбувається ураження ниркових клубочків, канальців. Хвороба може розвиватися самостійно, а також супроводжувати іншим хворобам. Найчастіше причиною цієї хвороби нирок є стрептококова інфекціяу більш рідкісних випадках вона розвивається на тлі туберкульозу, малярії. Також причиною хвороби іноді стає переохолодження, вплив токсичних речовин.

Виділяють гострий, підгострий і хронічний гломерулонефрит. При гострій формі хворого турбує біль у нирках, набряки в області очей на обличчі, а також набряки кінцівок, напади артеріальної гіпертензії, спостерігаються зміни в стані сечі, підвищується температура, наростає біль у попереку, в правій або лівій її частині. Як правило, ця недуга проявляється у людини через кілька тижнів після перенесеної інфекційної хвороби.

При хронічній формі, яка розвивається у більшості випадків як наслідок гострого гломерулонефриту, симптоми схожі на ознаки гострої форми недуги. Лікарі виділяють гіпертонічну, нефротическую, змішану і латентну форми хвороби.

У процесі діагностики гломерулонефриту враховуються не тільки результати інструментальних і лабораторних досліджень. При необхідності також проводиться біопсія нирок.

Лікувати це захворювання доводиться довго, іноді терапія триває кілька років. Хворому призначається дієта, прийом гіпотензивних і сечогінних засобів, а також тривале лікування кортикостероїдами. При необхідності практикуються й інші методи лікування.

Пієлонефрит

Це запальна хвороба нирок, при якій патологічний процес також залучається чашечка, ниркова балія, паренхіма нирки. Зважаючи анатомічної будови пієлонефрит частіше вражає жінок. Запальний процес можуть викликати або мікроорганізми, які постійно присутні в організмі людини, або мікрофлора, яка потрапляє ззовні. Збудниками хвороби часто стає протей, стафілокок, стрептокок, кишкова паличка. Іноді хвороба проявляється як результат дії відразу декількох різних збудників. Але пієлонефрит виникає у тому випадку, якщо у людини порушується відтік сечі з нирки, а також мають місце порушення кровообігу і лимфообращении, і на цьому тлі в організм потрапляє збудник.

Лікарі визначають три форми пієлонефриту – гострий, хронічний, рецидивуючий. Гостра форма хвороби розвивається як наслідок зниження імунітету, переохолодження, а також після застосування деяких інструментальних методів дослідження. Хронічна форма часто стає результатом гострого запалення нирки і відсутності належного лікування.

Діагноз встановлюється на основі ультразвукового дослідження нирок, рентгена і інших методів діагностики. У процесі терапії застосовуються спочатку антибіотики широкого спектру дії, а пізніше, після вивчення результатів дослідження на чутливість до антибактеріальних препаратів лікування проводиться антибіотиками направленої дії. Також практикуються загальнозміцнюючі методи лікування.

Нефроптоз

Нефроптоз – патологічне явище, пов'язане із занадто великою рухливістю нирки, так звана блукаюча нирка. Зважаючи анатомічних особливостей від цього захворювання частіше страждають жінки. Зважаючи на те, що жирове вмістилище в нирках у них більш короткий і широкий, і при цьому також має місце послаблення черевного преса зважаючи виношування дитини та пологів, захворювання розвивається досить часто. Крім зазначених причин факторами, що провокують розвиток нефроптозу, може стати дуже різке схуднення, травми, важкі фізичні навантаження. Визначається три стадії нефроптозу, які розмежовують в залежності від ступеня рухливості нирки.

Ниркова недостатність

Ниркова недостатність – це патологія, в процесі розвитку якої нирки втрачають частково або повністю здатність виконувати свої функції, тобто підтримувати постійний хімічний склад в організмі. Як наслідок, в організмі порушується водно-електролітний баланс, відбувається затримка тих речовин, які у здорової людини регулярно виводяться з організму.

При гострій нирковій недостатності приходить гостре порушення функціонування однієї або обох нирок. Гостра ниркова недостатність проявляється як наслідок впливу різних патологічних факторів на ниркову паренхіму. Хвороба може розвиватись внаслідок впливу на організм медикаментів, отруйних речовин та ін.

При хронічній нирковій недостатності також розвивається порушення функцій нирок. Цей стан є наслідком пієлонефриту, хронічного гломерулонефриту, цукрового діабету, отруєння деякими хімічними елементами та ін.

Гідронефроз

При гідронефрозі у хворого спостерігається стійке розширення порожнин нирки, яке відбувається як наслідок порушення відтоку сечі. Хвороба може бути як природженою, так і придбаної. Вроджений гідронефроз проявляється через деяких анатомічних аномалій. Набута форма хвороби виникає на тлі сечокам'яної хвороби, пухлин, що порушують відтік сечі.

Порівняно тривалий період гідронефроз розвивається без прояву видимих симптомів. Ознаки хвороби стають вираженими в тому випадку, якщо з'являються камені в нирках, чи розвивається інфекційне ураження. Пацієнта може турбувати біль у попереку, яка може бути дуже інтенсивною. Часто єдиним симптомом хвороби є присутність крові в сечі.

Сечокам'яна хвороба

Утворення каменів у сечовому міхурі відбувається через порушення обмінних процесів в організмі, а також при порушенні функцій залоз внутрішньої секреції. Одним з факторів, що впливають на процес утворення каменів, вважається застій сечі в сечових шляхах. Крім того, важливу роль в даному випадку відіграє спадковий фактор. Камені мають неоднорідний склад – це можуть бути фосфати, урати, оксалати.

Пацієнти з каменями в нирках часто страждають від ниркової коліки, яка проявляється сильними болями. У даному разі не можна займатися самолікуванням. Основні принципи лікування полягають у видаленні каменів, а також у терапії запалення, пов'язаного з каменями в нирках.

Особливості лікування інших хвороб нирок

Існує також ряд інших хвороб нирок, що потребують адекватного підходу до лікування. Але у всіх випадках лікування нирок повинно проводитися своєчасно, оскільки існує ймовірність виникнення ускладнень, таких як рак нирок та ін., Тому практикувати виключно лікування нирок народними засобами або травами в домашніх умовах категорично не можна.

При будь-якому захворюванні важлива консультація лікаря. Наприклад, якщо у людини діагностовано поодинока кіста нирки, то в даному випадку достатньо проводити щорічне дослідження. Лікування кісти нирки потрібно, якщо виявляються ускладнення або полікістоз. В такому випадку людині переважно призначається лапараскопическая операція.

Пісок в нирках як ознака сечокам'яної хвороби виникає внаслідок порушення обміну речовин. У цьому випадку паралельно з прийомом ліків практикується лікування народними методами. Однак його, як і лікування каменів у нирках, потрібно проводити під наглядом лікаря.

Медикаментозне лікування захворювань нирок практикується при більшості недуг. Проте, якщо у людини діагностовано гідронефроз, запалення, опущення нирки або інші недуги, то антибіотики і медикаменти, що належать до інших груп, підбираються виключно індивідуально. Важливо врахувати і той факт, що лікування таких хвороб при вагітності повинно бути максимально щадним. Жінкам, схильним до хвороб нирок, в період виношування малюка рекомендується дотримуватися дієти, вживати якомога менше гострих продуктів і солі.

Інфекція сечовивідних шляхів

Інфекція сечовивідних шляхів має бактеріальну природу. В процесі її розвитку відбувається ураження інфекцією сечової системи. У більшості випадків захворювання виникає внаслідок потрапляння в організм кишкової палички. Потрапляючи в сечу, бактерії розмножуються і викликають інфекцію сечовивідних шляхів.

Інфекція сечовивідних шляхів у дітей та дорослих проявляється рядом характерних симптомів. Насамперед, це помутніння сечі і поява неприємного запаху. У сечі може виявлятися домішка крові. Людина відчуває дуже часту потреба в сечовипусканні, а в процесі відчуває біль і сильний дискомфорт. Також симптоми хвороби можуть виражатися в загальному нездужанні, болі в животі та в ділянці тазової області. При інфікуванні верхніх сечових шляхів людина може страждати від лихоманки, нудоти і блювоти, проносу. В даному випадку важливо забезпечити лікування симптомів, а безпосередньо захворювання.

Частіше від інфекції сечовивідних шляхів страждають жінки, так як у них уретра коротше, ніж у представників сильної статі. До того ж вона ближче до заднього проходу, тому збільшується ризик інфікування.

Інфекція частіше вражає жінок, активно живуть сексуальним життям, а також жінок у період менопаузи. Крім того, інфекція вражає людей із захворюваннями нирок і деякими хронічними недугами, що послабляють захисні сили організму.

Різновидами інфекцій сечовивідних шляхів є цистит (інфекція сечового міхура), уретрит (інфекція уретри).

Щоб діагностувати інфекції сечовивідних шляхів, необхідно провести аналіз сечі, цитоскопию, а також деякі інші методи дослідження.

Вибір методу лікування залежить від того, яка саме інфекція – верхніх або нижніх сечових шляхів – була діагностована у хворого.

Якщо у хворого проявилася інфекція нижніх сечових шляхів то лікування може проводитися в домашніх умовах. При важкій формі інфекції верхніх шляхів хворого госпіталізують. В процесі лікування використовуються антибіотики, аналгетики, інші засоби і методи по рекомендації лікаря. В якості ускладнень захворювання часто відзначаються рецидиви хвороби.