Опис актуально на 17.02.2013

Бронхолітичну засіб. Активна речовина – теофілін. Механізм дії грунтується на блокуванні пуринових (аденозинових) рецепторів, підвищення накопичення цАМФ у тканинах, на інгібуванні фосфодіестерази, на зниження скорочувальної здатності гладком'язових волокон, зменшення надходження через канали мембран клітин іонів кальцію. Основний компонент препарату є похідних пурину. Неофиллин посилює нирковий кровотік, надає розслабляючу вплив на гладкомышечную тканина, розташовану в кровоносних судинах (переважно впливає на судини нирок, головного мозку і шкіри), бронхах. Лікарський засіб має помірно виражену сечогінну ефектом, чинить вазодилатуючу периферичний вплив.

Теофілін стимулює скорочення діафрагмальної м'язи, покращує роботу міжреберної і дихальної мускулатури, збільшує мукоциліарний кліренс, стимулює діяльність дихального центру, гальмує процес вивільнення медіаторів алергічних, стабілізує мембрани тучних клітин. Завдяки нормалізації дихальної функції медикамент знижує рівень вуглекислоти і покращує насичення киснем крові, стимулює роботу дихального центру. При гіпокаліємії лікарський засіб сприяє посиленню легеневої вентиляції. У відношенні серцево-судинної системи Неофиллин підвищує потребу тканин міокарда в кисні, надає стимулюючий вплив на коронарний кровотік, підвищує ЧСС і силу скорочень, стимулює роботу серця, знижує тонус кровоносних судин.

Лікарський засіб здатне знижувати тиск в «малому» колі кровообігу і судинний легеневий опір. Помірно виражений сечогінний ефект досягається посиленням ниркового кровотоку. Медикамент здатний розширювати просвіт жовчних проток. Вплив препарату на кров: нормалізує мікроциркуляцію, позитивно впливає на реологічне властивості крові, підвищує стійкість червоних клітин крові до деформації, знижує швидкість агрегації тромбоцитів (пригнічує активність простагландину альфа і фактора активації тромбоцитів). Неофиллин випускається у таблетованій лікарській формі, у вигляді супозиторіїв і капсул пролонгованої дії.

Показання:

Інструкція по застосуванню препарату Неофиллин рекомендує призначати при медикамент бронхообструктивному синдромі різного генезу: емфізема легень, ХОЗЛ, хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма (у комплексній терапії лікування пацієнтів з бронхіальною астмою фізичного напруження). Лікарський препарат призначають при нічному апное, «легеневому» серці, легеневої гіпертензіїу складі комплексної терапії набрякового синдрому ниркового походження.

Протипоказання:

Застосування препарату Неофиллин протипоказане при епілепсії, при важкому перебігу артеріальної гіпотонії або гіпертонії, виразкової хвороби травного тракту, при непереносимості теофіліну, гіперчутливості до теоброміну, пентоксифиллину, кофеїну, при гіперацидному гастриті, тяжкому перебігу тахіаритмії, крововиливах у сітківку очей, геморагічному інсультідітям до досягнення трирічного віку.

При підвищеної судомної готовності, при важкій коронарної недостатності (стенокардія, гострий інфаркт міокарда), при частій шлуночкової екстрасистолії, ГОКМП, тотальному судинному атеросклерозі, вираженої патології печінки і нирок, кровотечах в травний тракт, хронічної серцевої недостатності, неконтрольованому перебігу гіпотиреозу (ризик кумуляції), при виразковій хвороби травного тракту, гастроэзофагеальном рефлюксі, тривалої гіпертермії, тиреотоксикозі, виношуванні вагітності, при гіпертрофії передміхурової залозипри годуванні груддю, дітям і особам літнього віку Неофиллин призначають після консультації фахівців з обережністю. Ректальні лікарські форми медикаментів протипоказані при захворюваннях прямої кишки і діареї.

Побічна дія:

Нервова система: тремор кінцівок, запаморочення, збудження, дратівливість, тривожність, безсоння, головний біль. Серцево-судинна система: почастішання нападів стенокардії, падіння рівня кров'яного тиску, розвиток аритмії, тахікардія, серцебиття, кардіалгія. Травний тракт: порушення апетиту, печія, блювота, гастралгія, загострення виразкової хвороби, гастроезофагеальний рефлюкс, нудота, діарейний синдром. Можливий розвиток алергічних реакцій на фоні лікування у вигляді лихоманки, свербежу та шкірних висипань. Рідко відзначається альбумінурія, тахіпное, загрудінні болю, гіпоглікемія, гематурія, відчуття припливів до шкіри обличчя, підвищене потовиділення, посилення діурезу. При зниженні дозування теофіліну вираженість побічних ефектів зменшується.

Передозування:

Проявляється гіперемією шкірних покривів, нудотою, гастралгией, тахіпное, блювотою, зниженням апетиту, руховим порушенням, тривогою, безсонням, розвитком шлуночкових аритмій, судом, тремору, світлобоязні. При важких отруєннях розвивається метаболічний ацидоз, епілептоідние напади, падіння кров'яного тиску, ниркова недостатність з міоглобінурією, сплутаність свідомості, некроз скелетної мускулатури, гіпокаліємія, гіперглікемія. Потрібна відміна препарату, промивання кишечника розчинами електролітів иполиэтиленгликоля, призначення проносних препаратів, активованого вугілля і ентеросорбентів. При блювоті призначають ондансетрон, метоклопрамід. Перитонеальний діаліз не довів свою ефективність, рекомендується проведення гемосорбції, форсованого діурезу, плазмосорбции, гемодіалізу. При розвитку судомного синдрому проводять оксигенотерапію і забезпечують прохідність дихальних шляхів. Рекомендовано внутрішньовенне введення діазепаму.

Спосіб застосування:

Неофиллин таблетки і капсули приймають всередину, запиваючи необхідною кількістю води. Середня доза для дорослих становить 300 мг двічі на день. В деяких випадках кількість препарату збільшують до 900 мг в день. Пацієнтам з масою тіла більше 60 кг призначають початкову дозу – 200 мг. Для пацієнтів з вагою менше 60 мг початкова доза становить 100 мг. Лікування препаратом Неофиллин призначають з мінімальних доз, потім поступово збільшують до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. У випадку розвитку непереносимості кількість препарату знижують. Дозу теофіліну підбирають індивідуально залежно від ваги, віку і характеру основного захворювання. У разі необхідності проведення терапії високими дозуваннями препарату Неофиллин обов'язково динамічне спостереження за рівнем теофіліну в крові. При реєстрації низької концентрації основного речовини добову дозу підвищують на 25% кожні 3 дні. При стабілізації стану пацієнта контроль показників проводять кожні 6-12 місяців. Пацієнтам літнього віку, при вираженій патології печінки, серця при вірусної інфекції рекомендується знижувати добову дозу. Дія препарату проявляється в повному обсязі через 3-4 дні після початку застосування теофіліну.

Особливі вказівки:

Терапія пролонгованими лікарськими формами препарату Неофиллин вимагає обов'язкового та регулярного контролю над показником концентрації активної речовини в крові. Рекомендується дотримуватися обережності при вживанні продуктів і напоїв, що містять кофеїн. При хорошому контролі перебігу бронхіальної астми та відсутності побічних ефектів дозу препарату змінюють кожні 6-12 місяців. Таблетки Неофиллин ретард не застосовуються для купірування невідкладних станів.

Лікарська взаємодія:

Застосування ентеросорбентів, протидіарейний препаратів і активованого вугілля призводить до зниження всмоктування активної речовини препарату Неофиллин. Лікарський засіб підвищує ризик прояву побічних ефектів на тлі терапії глюкокортикостероїдами, медикаментами для загальної анестезії (розвиваються шлуночкові аритмії), препаратами, які збуджують центральну нервову систему (збільшується нейротоксичність) і МКС (розвивається гіпернатріємія). Морацизин, естрогенвмісні пероральні контрацептиви, ізоніазид, фенобарбітал, аміноглу-тетимід, сульфінпіразон, карбамазепін, фенітоїн, рифампіцин є індукторами мікросомального окислення підвищують показник кліренсу теофіліну, що потребує збільшення дозування препарату Неофиллин.

Інгібітори цитохрому Р450 (антибіотики групи макролідів, фторхінолонів, циметидин, алопуринол, лінкоміцин), рекомбінантний інтерферон альфа, дисульфірам, ізопреналін, метотрексат, эноксацин, пропафенон, тиклопідин, тіабендазол, мексилетин, верапаміл вимагають зниження дозування Неофиллина, посилюючи дію препарату. Лікарський засіб не застосовується разом з іншими похідними ксантину, повністю сумісний зі спазмолітичні медикаментами. Теофілін посилює дію сечогінних препаратів, бета-адреностимуляторів за рахунок підвищення клубочкової фільтрації; зворотний ефект спостерігається при одночасній терапії бета-адреноблокаторами і препаратами літію. Неофиллин з обережністю призначають при прийомі антикоагулянтів.