8 березня 2012

Коклюш – це гостра хвороба інфекційного характеру, при якій в організмі проявляється помірна інтоксикація, гострий катар дихальних шляхів, а також періодично виникають напади судомного кашлю. Захворювання викликають специфічні бактерії Bordetella pertussis (так звана коклюшна паличка, паличка Борде-Жангу). Збудник має форму короткої палички, у якій закруглені кінці. У зовнішньому середовищі бактерії нестійкі, дуже швидко збудник коклюшу гине в процесі висушування, при ультрафіолетовому опроміненні, при використанні засобів для дезінфекції. Також бактерії дуже чутливі до левоміцетину, еритроміцину, стрептоміцину, антибіотиків тетрациклінової групи.

У світі на сьогоднішній день коклюш поширений дуже широко. Так, кожен рік цим недугою хворіє близько шістдесяти мільйонів людей. До того ж коклюш часто діагностується й у жителів тих країн, де багато років проводиться вакцинація проти даної хвороби. Фахівці припускають, що частіше коклюш зустрічається серед дорослого населення, однак його не завжди виявляють, так як хвороба протікає без судомних нападів кашлю. Джерелом інфекції захворювання є виключно людина: це можуть бути хворі, як з типовою, так і з атиповою формою кашлюку, здорові люди – носії бактерій. Найбільшу небезпеку для оточуючих з точки зору інфікування представляють хворі на початковій стадії захворювання. Коклюш передається повітряно-крапельним шляхом. Найчастіше коклюш у дітей проявляється в дошкільному віці. Настільки широке поширення захворювання саме в цій віковій групі відбувається через відсутність достатнього рівня материнського імунітету. Якщо число дітей, які отримали щеплення, становить менше 30%, то в таких країнах захворюваність на кашлюк порівнюється з ситуацією в довакцинальный період. Для цього захворювання характерна сезонність, але все ж в осінній та зимовий період спостерігається певне підвищення кількості хворих.

Особливості кашлюку

Інфекція потрапляє в організм через слизову оболонку респіраторного тракту. Мікроби кашлюку кріпляться до клітин миготливого епітелію, а пізніше починають розмножуватись на слизовій оболонці, при цьому, не проникаючи в кров. На тому місці, де впровадився збудник, починається запалення, секреція слизу стає більш вираженою, пригнічується функціонування війкового апарату клітин епітелію. Далі на епітелії дихальних шляхів виникає виразка і проявляється вогнищевий некроз.

Найбільш помітно патологічні процеси проявляються в бронхах і бронхіолах. Внаслідок закупорки просвіту дрібних бронхів слизово-гнійними пробочками у хворого виникає емфізема, вогнищевий ателектаз. Зважаючи на роздратування рецепторів дихальних шляхів хворого постійно турбує кашель. Після лікування коклюшу довічний імунітет не розвивається, тому людина може захворіти повторно. Аналогічна ситуація спостерігається і з противококлюшными щепленнями.

Враховуючи те, що кашель з'являється не відразу після зараження, а до вияву характерного кашлю коклюш дуже складно відрізнити від інших інфекційних хвороб, протягом перших днів носії інфекції можуть заразити оточуючих.

Симптоми кашлюку

При зараженні кашлюк інкубаційний період може тривати від 2 до 14 днів, але найбільш часто він триває близько семи днів. В катаральному періоді, з якого починається коклюш, симптоми проявляються відразу ж загальним станом нездужання. Хворий скаржиться на нежить, кашель, субфебрильну температуру. У процесі розвитку хвороби коклюшна паличка виділяє токсини, які діють на нервову систему, подразнюють нервові рецептори слизової оболонки дихальних шляхів. Отже, спрацьовує кашльовий рефлекс, і людина страждає від нападів характерного судомного кашлю. Іноді процес зачіпає і нервові центри, розташовані поруч. Тоді реакцією на таке роздратування може бути блювота, що виникає переважно після нападу кашлю, розлади судинного характеру, нервові розлади, які проявляються судомами.

Якщо у дитини розвивається коклюш, симптоми захворювання поступово стають більш різноманітними. Так, хвора дитина проявляє дратівливість, стає примхливим. Спазматичний кашель з'являється в кінці другого тижня захворювання. Для судомного кашлю характерне різке, раптове початок. Спочатку відбувається серія поштовхів кашлю, далі дитина вдихає повітря зі свистячим звуком, після чого знову проявляються судомні кашлевые поштовхи. За час нападу таких циклів може бути від двох до п'ятнадцяти. Коли напад закінчується, відбувається виділення в'язкої склоподібної мокротиння, а в деяких випадках продовжує напад блювоти. В процесі нападу хворий дитина дуже збуджений, його обличчя стає синюшним, на шиї розширюються вени, очі можуть налитися кров'ю, язик висунутий з рота. Іноді в процесі кашлю розвивається задуха і настає зупинка дихання. Подібні напади тривають близько чотирьох хвилин і повторюються іноді від п'яти до п'ятдесяти разів на добу, залежно від того, наскільки важко проходить коклюш. Симптоми захворювання спостерігаються близько трьох-чотирьох тижнів, потім кількість щоденних нападів йде на спад, і кашель стає звичайним. Коклюш у дітей триває ще кілька тижнів, однак нападів судомного кашлю вже не спостерігається.

У той же час у дорослих людей при коклюші судомний кашель не проявляється. Коклюш проходить бронхіт, при якому має місце наполеглива постійний кашель. При цьому температура тіла не змінюється, людина почуває себе задовільно. Коклюш у дітей, яким були проведені щеплення, зазвичай проявляється у прихованій формі.

Ускладнення коклюшу

Найчастіше як ускладнення коклюшу у дітей і дорослих розвивається пневмонія. Це захворювання провокує вплив кашлюкової палички або воно стає вторинною бактеріальною інфекцією. Крім того, ускладненнями цього захворювання стають ларингіт зі стенозом гортані (так званий помилковий круп), кровотечі з носа, бронхіоліти, проблеми з диханням, пахова, пупкова грижа. Крім того, внаслідок захворювання на кашлюк може проявитися енцефалопатія. Це зміни в головному мозку незапального характеру. У процесі розвитку енцефалопатії можуть виникнути судоми. Як наслідок, можливий летальний результат або серйозні пошкодження: у пацієнта періодично можуть виникати епілептичні напади або проявитися постійна глухота. Всі ускладнення переважно проявляються у дітей, у дорослих пацієнтів вони фіксуються рідше.

Діагностика кашлюку

Щоб встановити правильний діагноз у катаральному періоді кашлюку, необхідно провести бактеріологічні дослідження. Подібні дослідження, як правило, призначаються після вивчення фахівцем епідеміологічних даних. Так, підставою для призначення таких аналізів може бути недавній контакт пацієнта з хворим на кашлюк, відсутність потрібних щеплень і т. д. В той же час, якщо у хворого вже проявляється спазматичний кашель, то діагностика кашлюку відбувається значно простіше. Але при постановці діагнозу лікар обов'язково звертає увагу на те, що схожі напади кашлю у деяких випадках виникають у хворого і внаслідок інших причин, не пов'язаних з кашлюк. Так, схожий кашель іноді проявляється при аденовірусної інфекції, пневмонії, інфекційному мононуклеозіпри наявності злоякісних пухлин, які здавлюють дихальні шляхи. Трапляється також, що коклюш проходить атипово, тобто характерні приступи кашлю не виявляються взагалі. Такий перебіг хвороби характерно для дорослих пацієнтів, а також для дітей, які були щеплені.

Існує головний метод визначення діагнозу в даному випадку – це лабораторне виділення збудника кашлюку. При цьому, чим раніше взято матеріал для досліджень у хворого, тим більша ймовірність отримання позитивних результатів. Матеріал для дослідження береться з носоглотки. Також для взяття матеріалу для досліджень у дитини перед кашляючих пацієнтом встановлюється чашка Петрі з живильним середовищем. Після уловлювання декількох поштовхів кашлю чашку доставляють у лабораторію в термостаті.

Сьогодні також часто застосовується імуноферментний метод, який дозволяє виявити антитіла в сироватці і в носоглоткового слизу. Важливо диференціювати кашлюк в катаральному періоді від ГРЗ, а в період, коли проявляється спазматичний кашель, від хвороб, для яких характерний завзятий кашель, відсутність підвищеної температури та ознак інтоксикації.

Лікування коклюшу

Важливо, щоб лікування коклюшу, який протікає у важкій формі, проводилося виключно в умовах стаціонару. Госпіталізують в обов'язковому порядку дітей до одного року, адже під час нападів кашлю у них часто відбувається зупинка дихання. Для повноцінної терапії необхідно забезпечити особливі умови в палаті: потрібна хороша вентиляція, зволоження повітря. Лікування кашлюку у дітей грудного віку передбачає поміщення їх у затемнене тихе приміщення. Дитину не варто часто турбувати, адже будь-які подразники можуть спровокувати дуже сильний кашель. Якщо захворювання у дітей старшого віку проходить в легкій формі, то можна обійтися без дотримання постільного режиму. Отже, в даному випадку можна лікувати хворобу без госпіталізації. Слід подбати, щоб дитина якомога довше бував на свіжому повітрі, адже там напади кашлю практично не проявляються.

Харчування потрібно організувати так, щоб дитина отримувала їжу часто і маленькими порціями. Якщо напади блювоти турбують хворого постійно, то лікар призначає внутрішньовенне введення рідини. Дуже важливо, щоб у грудних дітей проводилося відсмоктування з глотки слизу. Також дітям раннього віку за умови вираженої гіпоксії призначається киснева терапія. Для цього хворого містять у спеціальній кисневому наметі.

Дітям раннього віку при тяжкому перебігу коклюшу, а також у разі ускладнень захворювання часто призначається курс антибіотиків. На катаральній стадії для лікування коклюшу часто застосовується еритроміцин.

У курс лікування коклюшу також вводиться специфічний протикашлюковий гаммаглобулин. Його необхідно вводити внутрішньом'язово протягом трьох днів.

Засоби, що мають протикашльову, а також седативну дію, застосовувати не слід взагалі або потрібно ставитися до їх вживання з великою обережністю. Кошти, які провокують кашель, наприклад, банки, гірчичники, застосовувати взагалі не слід.

Якщо у хворого сталася зупинка дихання, слід дуже швидко очистити дихальні шляхи, отсосав з них слиз, і провести штучну вентиляцію легенів.

Процес одужання навіть при прийомі антибіотиків займає досить тривалий період часу. Хворий коклюшем повинен перебувати в ізоляції-25 днів від початку хвороби у разі, якщо два результату бактеріологічного дослідження були негативними. Якщо таке дослідження не проводиться, ізоляція повинна тривати не менше тридцяти днів.

Існують також народні засоби, які використовуються для полегшення стану хворих на кашлюк. Це компреси з часнику і меду, які кладуть на груди, відвари трав (трава чебрецю, корінь первоцвіту весняного, квіти бузини, плоди анісу, бруньки сосни, лист мати-й-мачухи, трава материнки та ін).

Профілактика коклюшу

В якості надійного профілактичного засобу проти кашлюку застосовується вакцинація. На сьогоднішній день застосовується кілька типів вакцин, вакцинація розпочинається з тримісячного віку. Після триразового курсу вакцинації (інтервали між щепленнями складають півтора місяці) через приблизно два роки проводиться ревакцинація. За даними фахівців вакцинація дозволяє попередити захворювання приблизно у 70-80% випадків. А у дітей, які отримали вакцину і заражених хворобою, коклюш протікає в легкій формі.

Важливо негайно обстежити дітей, які перебували в контакті з хворими.